19 листопада 2019 року № 360/1406/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просила:
визнати протиправною та скасувати постанову від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження ВП №58304513 по виконавчому листу 360/2001/17 від 19 червня 2018р.;
зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження ВП №58304513 щодо примусового виконання виконавчого листа Бородянського районного суду Київської області від 19 червня 2018р. за №360/2001/18.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017р. у справі №3602001/17 зобов'язано Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити з 28 березня 2017р. перерахунок та виплату, з урахуванням виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в зоні відчуження з 19 червня 1995р. по 31 січня 2011, в Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації «Комплекс», та з 01 лютого 2011р. по 02 серпня 2016р. в Державному спеціалізованому підприємств «Центральне підприємство з провадженням з радіоактивними відходами» у півтора кратному розмірі. На підставі виконавчого листа, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження ВП №58304513. На підставі повідомлення Ірпінського ОУ ПФУ Київської області за №1717/11 від 28 лютого 2019р. та розпорядження №153425 від 12 квітня 2018р. про повний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , із зарахуванням до стажу роботи періодів роботи в зоні відчуження в півтора кратному розмірі з 28 березня 2017р., державний виконавець 29 травня 2019р. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №58304513, як фактично виконаного. Зі здійсненим перерахунком пенсії позивач не згодна, вважає, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо перевірки його правильності, у зв'язку з чим передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказані обставини і стали підставою звернення до суду.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 27 червня 2019 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третьої особи Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження передано за підсудністю Київському окружному адміністративному суду.
26 липня 2019 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 02 серпня 2019р.
02 серпня 2019р. від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, у порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Також не скористався своїм правом на відзив. Направив на адресу суду лише копію виконавчого провадження ВП №58304513.
Представник третьої особи також у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду письмову заяву з проханням розглядати справу у порядку письмового провадження.
В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Частиною дев'ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017р., яке набрало законної сили 23 квітня 2018р., за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; зобов'язано Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 28 березня 2017р. перерахунок та виплату з урахуванням виплачених сум, пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в зоні відчуження з 19 червня 1995р. по 31 січня 2011р. в Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації Комплекс» та з 01 лютого 2011р. по 02 серпня 2016р. в Державному спеціалізованому підприємстві «Центральне підприємство з поводження радіоактивними відходами» в півтора кратному розмірі; стягнуто сплачений судовий збір.
19 червня 2018 року Бородянським районним судом Київської області видано виконавчий лист №360/2001/17.
11 лютого 2019 року на підставі вищевказаного виконавчого листа та заяви ОСОБА_1 , головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58304513, та зобов'язано боржника - Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виконати рішення суду протягом 10 днів.
14 березня 2019р. на адресу Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Ірпінським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Київської області було направлено листа за №1717/11 від 28 лютого 2019р., яким повідомлялось про повне виконання рішення суду, на підтвердження чого долучено копії розпорядження від 12 квітня 2018р., копію розрахунку трудового стажу, копію розпорядження від 01 січня 2017р., та копію протоколу від 24 квітня 2018р.
29 травня 2019 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним виконанням рішення суду.
Проте, позивач вважає, що у державного виконавця не було підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення суду по теперішній час залишається не виконаним у повному обсязі, а тому звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини першої ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Спірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження ВП № 58304513 на підставі пункту 9 частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, що Ірпінським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області направлено лист за № 1717/11 від 28 лютого 2019р., яким державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, який здійснював примусові дії з виконання виконавчого листа №360/2001/17 було повідомлено про повне виконання рішення суду, на підтвердження чого долучено копії розпорядження від 12 квітня 2018р., копію розрахунку трудового стажу, копію розпорядження від 01 січня 2017р., та копію протоколу від 24 квітня 2018р.
Як вбачається зі змісту розрахунку трудового стажу ОСОБА_1 , при розрахунку трудового стажу в зоні відчуження з 19 червня 1995р. по 31 січня 2011р. в Державному спеціалізованому підприємстві по поводженню з радіоактивними відходами та дезактивації Комплекс» та з 01 лютого 2011р. по 02 серпня 2016р. в Державному спеціалізованому підприємстві «Центральне підприємство з поводження радіоактивними відходами» використано коефіцієнт 1,5, відповідно до якого вислуга років за Списком 1 становить 25 років 4 місяці 15 днів, та загальний стаж становить 32 роки 5 місяців 27 днів, що відповідає резолютивній частині судового рішення. Згідно протоколу від 24 квітня 2018р., ОСОБА_1 нараховано та виплачено пенсію, у зв'язку з проведенням індивідуального розрахунку.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що Ірпінським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області виконано рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017р. у повному об'ємі, у зв'язку з чим у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області були наявні законодавчо передбачені підстави для закінчення виконавчого провадження.
При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання позивача - на незаконність спірної постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП №58304513 від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження, з підстав невірного проведення перерахунку пенсії, оскільки означена обставина не є підставою для скасування оскаржуваного, у межах розгляду даної справи, рішення суб'єкта владних повноважень, а може лише слугувати підставою для звернення до суду з відповідним позовом за захистом прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів щодо правомірності проведення перерахунку пенсії позивача.
Відтак, з урахуванням наведеного, судом з'ясовано, що приймаючи спірну постанову від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області діяв у межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією України, та Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог.
Позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження є похідною від позовної вимоги про скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП №58304513 від 29 травня 2019р. про закінчення виконавчого провадження. Її задоволення залежить від задоволення чи відмови у задоволенні основної вимоги, якою в даному випадку є вимога про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 29 травня 2019р. Оскільки у задоволенні основної позовної вимоги судом відмовлено, тому у задоволенні похідної позовної вимоги також слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання незаконною та скасування постанови №58304513 від 29 травня 2019р. щодо закінчення виконавчого провадження, а також зобов'язання відновити виконавче провадження є не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.