19 листопада 2019 року м.Київ № 320/3811/19
Київський окружний адміністративнивний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадженя адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного науково - технічного підприємства «Ефект» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Приватного науково-технічного підприємства "Ефект" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Приватного науково-технічного підприємства "Ефект", що розташовано за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрівський, 90-а, шляхом зобов"язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об"єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.05.2019 № 541.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність шляхом надання послуг з проектування будівель, архітектурну діяльність та будівництво.
Вказує, що в приміщенні адмінбудівлі підприємства працює 16 осіб та наголошує на тому, що будівля експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були встановлені позивачем під час проведення позапланової перевірки, що оформлена актом від 23.05.2019 № 541.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні. Подали до суду заперечення на позов, в обґрунтування якого вказують, що усунуто більшість встановлених порушень, про що свідчить акт позапланової перевірки № 907 від 30.09.2019.
Також від представника відповідача надійшло клопотання про подальший розгляду справи в порядку письмового провадження, про що представники позивача не заперечували.
Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до наказу від 16.04.2019 № 417 та посвідчення від 19.04.2019 № 4655 на проведення планової перевірки посадовими особами ГУ ДСНС України у Київській області було проведено планову перевірку відповідача щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки, а саме Приватного науково - технічного підприємства «Ефект», що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрівський, 90-А.
За результатами проведеної перевірки складено акт від № 541 від 23.05.2019, згідно висновків якого встановлено порушення:
· будівля та приміщення об'єкту не обладнанні системами протипожежного захисту (а саме системою пожежної сигналізації), чим порушеного п. 1,2 Розділу V НАПБ А 01.001-2014;
· будівля та приміщення об'єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу, чим порушено п. 1, 2 глави 1 Розділу V НАПБ А 01.001-2014;
· наявна система пожежної сигналізації знаходиться в несправному стані та утримується не готовою до використання за функційним призначенням, чим порушено п. 1.1, глави 1, Розділу V НАПБ А 01.001-2014;
· сходова клітина, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпеченні евакуаційним освітленням, чим порушено вимоги п. 2.31 глави 2 Розділу ІІІ НАПБ А 01.001-2014;
· не забезпечено рівень пожежної безпеки об'єкту, в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення архіву та коридор сходової клітини СК1 шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 Розділу ІІ НАПБ А 01.001-2014, п. 2.3 глави 2 Розділу ІІІ НАПБ А 01.001-2014;
· не забезпечено рівень пожежної безпеки об'єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення електрощитової та коридор шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості, чим порушено п. 22. Розділу ІІ НАПБ А 01.001-2014, п. 2.3 глави 2 Розділ ІІІ НАПБ А 01.001-2014;
· не забезпечено рівень пожежної безпеки об'єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення газової котельні та коридор шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості, чим порушено п. 22. Розділу ІІ НАПБ А 01.001-2014, п. 2.3 глави 2 Розділ ІІІ НАПБ А 01.001-2014;
· дерев'яні конструкції даху не піддано вогнезахисному обробленню з забезпеченням І-ї групи вогнегасної ефективності, чим порушено п. 2.5 Розділу ІІІ НАПБ А 01.001-2014;
· не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (будівля об'єкту) , чим порушено п. 1.20 1 Розділу ІV НАПБ А 01.001-2014;
· допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (приміщення на 3-му поверсі), чим порушено вимоги п. 1.18 Розділу ІV НАПБ А 01.001-2014;
· двері до сходової клітини з усіх поверхів адміністративної будівлі не забезпечені пристроями для самозачинення дверей, чим порушено вимоги п. 2.37 Розділу ІІІ НАПБА 01.001 - 2014;
· в просторі сходової клітини на стінах розміщено стенди, чим порушено вимоги п. 2.37 глави 2 Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;
· наявна на об'єкті вогнегасники не забезпечені обліковими номерами за прийнятною на об'єкті системою нумерації, чим порушено вимоги п. 3.18 глави 3 Розділу ІІІ НАПБА 01.001 - 2014;
· наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (будівля об'єкту), чим порушено вимоги п. 3.10 глави 3, Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;
· особою відповідальною за стан пожежної безпеки не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу, чим порушено вимоги п. 3.10 глави 3 Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;
· наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не пройшли технічного обслуговування згідно вимог діючих норм, чим порушено вимоги п. 3.10, 3.17 глави 3 Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;
· на об'єкті відповідним документом не встановлено протипожежний режим, чим порушено вимоги п. 3 глави ІІ Розділу VІ НАПБА 01.001 - 2014;
· для кожного приміщення об'єкту не розроблено та не погоджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки, чим порушено вимоги п. 4 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;
· працівники об'єкту не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки, чим порушено вимоги п. 15 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;
· посадовими особами та працівники об'єкту не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444, чим порушено вимоги п. 16 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;
· будівля, приміщення об'єкту не забезпеченні відповідними знаками безпеки, кількість, місце встановлення яких повинно відповідати вимогам ДСТУ ІSO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76, чим порушено вимоги п. 8 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;
· не здійснено навчання керівного складу з питань цивільного захисту, чим порушено вимоги п. 8 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
· не проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій, чим порушено вимоги п. 4 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
· не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії, чим порушено вимоги п. 3 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;
· не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, чим порушено вимоги п. 11 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.
За змістом ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями ст. 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз. 2 п. 1 Положення).
У п. 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно з ч. 2 ст. 51 КЦЗ забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).
Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями ч. 1 ст. 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 28.05.2019 № 819/1850/17, від 21.10.2019 № 810/4274/17.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, відповідачем було порушено вимоги пожежної безпеки, а саме відсутність основних заходів по запобіганню такого лиха.
Однак, після проведення планового заходу та під час розгляду справи, відповідачем було усунуто більшість порушень, які могли б призвести до загрози життю або здоров'ю людей.
На підтвердження усунення порушень відповідачем надано до суду копії: плану заходів по усуненню порушень від 05.06.2019, протоколу розгляду порушень від 09.08.2019, акту перевірки системи протипожежного захисту від 09.08.2019, акту перевірки системи протипожежного захисту від 09.08.2019, акту державної комісії про прийняття адмінбудинку в експлуатацію з підписом представника РВ ГУ ДСНС України у Київській області, протоколу від 14.06.2019, журналу обліку вогнегасників, акту від 26.07.2019 № 183, накладної № 184, наказу від 14.06.2019 № 191-ПБ, інструкції по п. 18 акту перевірки, журналу по п. 19 акту перевірки, наказу від 14.06.2019 № 192-ПБ до п. 19 - 22 акту перевірки, наказу від 14.06.2019 № 193-ЦЗ по п. 23 - 25, довідки про кількість працівників в адмінбудинку, тощо.
Дослідивши подані документи, суд встановив, що відповідачем здійснюються заходи щодо усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки.
Крім того, позивачами було проведено повторну позапланову перевірку додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт № 907 від 30.09.2019 та відповідно до якого більшу частину порушень було усунуто.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ).
Також, суд наголошує на тому, що відповідачем було докладено значних зусиль для усунення основних порушень, які могли б становити загрозу життю або здоров'ю людей.
Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття “порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей”, а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Між тим, Головне управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області не надано доказів на підтвердження того, що діяльність Приватного науково - технічного підприємства «Ефект» створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що застосування до підприємства виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення його діяльності не є співмірним із не усунутими відповідачем порушеннями, оскільки судом не встановлено обставини про те, що порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які залишились не усунутими підприємством, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
В силу положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що відповідач більшість встановлених порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту усунув, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.