про повернення позовної заяви
28 серпня 2019 року м. Київ № 320/3937/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Енерджі" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови,
до Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Приват Енерджі", пред'явивши вимоги до Департаменту ДАБІ у Київській області про визнання протиправними та скасування припису від 04.06.2019 №С-0406/4 та постанови від 18.06.2019 №З-1806/1/1010/1065/0.
Ухвалою суду від 23.07.2019 позовна заява була залишена без руху, яка така, що не відповідає вимогам ст.160 КАСУ. Позивача було зобов'язано подати позов у новій редакції із зазначенням у ньому: коду ЄДРПОУ відповідача та/або належного відповідача; викладення обставин та доказів, що підтверджують ці обставини, зокрема, пов'язаність позивача з об'єктами перевірки та надання документів, що підтверджують це; типу перевіряємих об'єктів; підстави для недопущення працівників контролюючого органу до перевірки; надання бухгалтерських документів, які підтверджують прийняття на баланс позивача орендованого приміщення на підставі договору №08-с від 09.12.2017 р., обгрунтування порушення прав та інтересів заявника прийнятими рішеннями із визначенням змісту порушених прав та подання квитанції про сплату судового збору у розмірі 1921 грн.
На виконання вимог ухвали заявником подано до суду: позовну заяву за змістом повністю ідентичним тому, що визнано неприйнятним для розгляду; копію оборотно-сальдової відомості за 1-5 серпня 2019.
За результатом дослідження поданих документів? суд констатує зухвале невиконання вимог рішення суду, яке набуло законної сили, з огляду на що, звертає увагу позивача на таке:
відповідно до п.1-2 ч.5 ст. 44 КАСУ, до кола обов'язків учасників справи відноситься, в тому числі, виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння у своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; надання суду доказів в порядку та строки, встановлені судом.
Зловживання процесуальними правами не допускається, - ст.45 КАСУ.
Як слідує із ухвали суду від 23.07.2019 позивач був зобов'язаний надати позов із визначенням у ньому коду ЄДРПОУ відповідача та/або зазначення належного відповідача. У повторно поданій позовній заяві вказано код ЄДРПОУ 37471912, який належить Державній архітектурно-будівельній інспекції України, в той же час, будь-яких вимог до ДАБІ позов не містить.
Крім того, позивачем не подані витребувані судом докази: бухгалтерські документів, які підтверджують прийняття на баланс позивача орендованого приміщення на підставі договору №08-с від 09.12.2017 та документи, які пов'язують ТОВ "Приват Енерджі" з об'єктами перевірки та тип перевіряємих об'єктів. Також позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн. за другу вимогу немайнового характеру.
ЄСПЛ, у справі "Меріт проти України" щодо формального підходу суду у вирішенні справи, акцентував увагу на такому: "... при застосуванні ст. 35 необхідно враховувати конкретні обставини справи. Стаття 35 повинна застосовуватися з певним ступенем гнучкості і без надмірного формалізму". Водночас, Суд визнав, що "норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини конкретної справи. Це означає, серед іншого, що Суд повинен брати до уваги не лише існування формальних засобів правового захисту в правовій системі відповідної Договірної сторони, а й загальну правову та політичну ситуацію, в якій вони використовуються, та особисті обставини заявника (див. рішення у справі "Акдівар проти Туреччини" від 16 вересня 1996 року, Reports of Judgments and Decisions 1996-IV, с. 1211, параграф 59). Він повинен з'ясувати, чи при всіх обставинах справи заявник зробив все, чого можна було обгрунтовано очікувати, щоб вичерпати всі національні засоби правового захисту".
Отже, питання щодо формального підходу суду у вирішенні питання про відкриття провадження у справі не повинно вирішуватись автоматично на користь позивача. Мають враховуватися конкретні обставини справи, загальна правова та політична ситуація.
Загальна правова ситуація наразі склалася таким чином, що авторитет судової влади систематично підривається, в тому числі і шляхом невиконання законних рішень судів, що потребує відповідного реагування.
ЄСПЛ у своїх рішеннях щодо доступу до правосуддя неодноразово акцентував увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним та може бути "піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання". Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Так, на державному рівні були визначені вимоги дотримання яких є необхідним при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, тобто це питання врегульовано в межах повної свободи розсуду держави Україна .
Обов'язок суб'єкта звернення полягає у безумовному виконанні запроваджених законом правил та процедур. Невиконання цих вимог є підставою для застосування санкцій з боку держави у вигляді повернення позовної заяви та/чи залишення її без розгляду.
У 17 ст. Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвен-ції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Наслідки подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на подачу скарги передбачені в ст. 35 Конвенції, і полягають у визнанні такої скарги неприйнятною.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАСУ, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.
Суд вважає дії позивача, які виявилися у невиконанні рішення суду, яке набуло законної сили зловживанням процесуальними правами та не може вважати допустимою поведінку позивача у імітації виконання судового рішення та неподання витребуваних доказів за вимогою суду.
Відповідно до ч.1 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки у визначений судом строк.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Енерджі" (код 41542355, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Золотоніське Шосе, 61) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (код відсутній. м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про скасування припису та постанови , - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.