про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2019 року м. Київ № 320/5851/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
позивачка звернулась до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Вишгородського ОУПФУ Київської області, яка виявилась у відмові у перерахунку та виплаті пенсії інваліду 2 групи, потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС згідно постанови Іванківського райсуду Київської області та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з листопада 2011 р. з урахуванням вже виплачених сум на підставі постанови Іванківського районного суду Київської області від 20.04.2011 р. №2-а-4257/2011 із наданням відповідного підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом дослідження поданої заяви та приєднаних до неї документів, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову, який відповідає вимогам ст. 160 КАС України у кількості екземплярів згідно кількості учасників справи із зазначенням: належного відповідача, його поштової та електронної адреси, коду ЄДРПОУ, засобів поштового та електронного зв'язку (оскільки за даними ЄДРПОУ Вишгородське ОУПФУ в Київській області припинено 16.08.2019 р.); адреси електронної пошти позивачки та її представника; викладення обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, з посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини, в тому числі, але не виключно: де, з якого часу та на якій підставі позивачка перебуває на пенсійному обліку з наданням документу, що підтверджує цей факт; визначення спірного періоду; загального розміру пенсійних виплат на одержання яких претендує заявниця із визначенням всіх складових цієї суми та посилання на докази, якими підтверджені вихідні дані розрахунку; загальної суми пенсійних виплат, отриманих позивачкою за період з січня 2011 р. по день звернення до суду та поданням документів, що це підтверджує ( копія довідки про рух коштів за банківською карткою позивачки; чеки про суми одержаних поштових переказів із помісячним визначенням розміру одержаних виплат); підстави звернення до суду з цією заявою з урахуванням того, що за даними Вишгородського ОУПФУ позивачкою у травні 2011 були одержані всі виплати, передбачені рішенням суду від 20.04.2011; обгрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивачки допущеною позивачем бездіяльністю із розкриттям змісту порушених прав.
Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
ОСОБА_1 просить суд здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з листопада 2011, за умови, що до суду вона звернулась 25.10.2019, , тобто майже через 8 років, а отже, з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду. При цьому, ОСОБА_1 не обґрунтовує у позовній заяві підстав пропущення строку, не зазначає підстав для їх поновлення, не подає заяви про поновлення строку звернення до суду та не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.
У зв'язку з чим, суддя констатує, що матеріалами справи підтверджено пропущення позивачкою строку звернення до суду.
Приписами ч. 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже, це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача. Тобто, якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися беззаперечними письмовими доказами. Слід зазначити, що процесуальний закон не дає визначення терміну «поважні причини», між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову було неможливим або вкрай утрудненим". Необхідно зауважити, що поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. З урахуванням вказаного слід зауважити, що у суду є "свобода розсуду" або дискреційні повноваження на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує, яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги.
Як слідує із позовної заяви, ОСОБА_1 звернулась до суду 25.10.2019 р., в той же час просить здійснити перерахунок, починаючи з листопада 2011 р., вочевидь з пропущенням строку такого звернення, за відсутності заяви про поновлення строку та доказів, якими підтверджена поважність причин пропуску та неможливості дізнатися про порушення прав станом на листопад 2011 р.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 248 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.