19 листопада 2019 року Справа № 280/1971/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення,
26.04.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 №0002324001 на суму 17000 грн.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 зазначив, що спірним рішенням до нього застосовані штрафні санкції за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Проте позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням, оскільки роздрібна торгівля алкогольними напоями у кафе за адресою: АДРЕСА_1 на дату проведення перевірки здійснювалась на підставі ліцензії.
Ухвалою від 02.05.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
11.06.2019 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою від 14.06.2019 було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, призначене судове засідання на 11.07.2019.
04.07.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов в якому ГУ ДФС у Запорізькій області посилається на те, що при проведенні фактичної перевірки встановлено, що згідно бази ДФС, ФОП ОСОБА_1 через РРО МІНІ-ФП 54.01 в період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (з 08 11.2018 по 04.12.2018) реалізовував алкогольні напої. В зв'язку з чим вважає, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 №0002324001 винесено законно та обґрунтовано, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Також зазначає, що позивачем необґрунтовано заявлений до стягнення з відповідача судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
09.07.2019 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 10.07.2019 у задоволенні заяви відповідача відмовлено.
У судове засідання представники сторін не прибули.
Ухвалою від 11.07.2019 судове засідання було відкладене на 31.07.2019.
31.07.2019 від сторін до суду були подані заява про зупинення провадження у справі для примирення строком до 04.09.2019.
Ухвалою від 31.07.2019 провадження у справі було зупинено до 04.09.2019.
Ухвалою від 04.09.2019 провадження у справі поновлено.
04.09.2019 від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
29.01.2019 о 13 год.04 хв. була проведена фактична перевірка кафе, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та в якому здійсню діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 07.02.2019 реєстраційний номер 0041/08/01/40/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки) (а.с. 11-12, 39-40).
Відповідно до Акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ч.14 ст.15, ч.6 ст.15-3, абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 зі змінами та доповненнями. (а.с.12, 40).
На підставі висновків Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 №0002324001, яким, за порушення ч.14 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до позивача застосовано штраф в розмірі 17000,00 грн. (а.с.7, 30).
Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 зі змінами та доповненнями (тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин) (далі - Закон №481/95-ВР) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до вимог ст.15 Закону №481/95-ВР, тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР також встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами в поїздах, на морських або річкових суднах видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України, в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем формування поїзда (приписки судна).
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Як вбачається з Акту перевірки, посадовими особами відповідача було встановлено, що в кафе за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , були допущені порушення вимог ч.13 ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме: роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Зокрема, при проведенні фактичної перевірки встановлено, що згідно бази ДФС, ФОП ОСОБА_1 через РРО МІН1-ФП 54.01 заводський номер ПР 5401102603 ФН НОМЕР_2 в період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (з 08 11.2018 по 04.12.2018) реалізовував алкогольні напої, а саме: коньяк Shabo VSOP у кількості 250 г за ціною 150,00 грн, віскі Tullamore D.E.W у кількості 300 г за ціною 540 грн, коньяк Shabo VSOP у кількості 600 г за ціною 210,00 грн, ром Silver Jerry у кількості 150 г за ціною 240 грн, вино Casa Del Coppiere напівсолодке, червоне, у кількості 750 г за ціною 249,98 грн, всього на суму - 1389,98 грн (а.с.34).
Проти факту реалізації алкогольних виробів без ліцензії також не заперечував позивач під час проведення перевірки.
В наданих поясненнях позивач зазначив, мовою оригіналу: «Торговлю алкогольными напитками в период отсутствия лицензии, а именно с 08.11.2018 по 04.12.2018 включительно, объясняю тем, что забыл внести оплату и получить новую лицензию вовремя» (а.с.33).
Також до матеріалів справи позивачем не надано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Отже, твердження позивача, викладені в позові, про наявність у нього ліцензії не підтверджується наданими доказами та спростовується матеріалами справи.
Відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
В зв'язку з тим, що товар було реалізовано на суму 1389,98 грн, то до позивача правомірно застосовано штраф в сумі 17000,00 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З системного аналізу чинного законодавства та на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, отже в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для присудження понесених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль