18 листопада 2019 рокуСправа № 280/523/19 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №280/523/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №280/523/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 50% пенсії померлого годувальника ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року відповідно до пунктів 3 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції)» від 30.03.2018 (виданої відносно ОСОБА_2 ); зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 50 % пенсії померлого годувальника ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року відповідно до пунктів 3 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області «Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції)» від 30.03.2018 р. (виданої відносно ОСОБА_2 ) з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
15.07.2019 зазначене рішення набрало законної сили та 13.08.2019 на його виконання виданий виконавчий лист.
Постановою державного виконавця від 26.09.2019 на виконання зазначеного судового рішення було відкрите виконавче провадження №60168534.
15.11.2019 до суду надійшла заява стягувача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
В обґрунтування заяви посилається на те, що вона неодноразово зверталась до боржника, до суду, а також до поліції з приводу неналежного виконання боржником своїх обов'язків по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії, судових рішень. Вважає, що лише в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України боржника можна швидко змусити виконати рішення.
Станом на дату звернення до суду представника позивача із цією заявою судове рішення не виконане.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначено у ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За приписами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
З наведеного вбачається, що ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначена процедура виконання рішення немайнового характеру, яка за своїм змістом є подібною до судового контролю, про встановлення якого поданий цей позов. При цьому процедури у разі невиконання рішення, визначені в ст. 63 зазначеного Закону та в ст. 382 КАС України, є тотожними.
Враховуючи наведене, суд відповідно до ст.382 КАС України не вбачає необхідності зобов'язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення, оскільки подібні процедури повинні реалізовуватися в межах виконавчого провадження державним виконавцем, в порядку ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому суд зазначає, що доказів прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження (тобто відсутності виконавчого провадження з приводу примусового виконання судового рішення) судом не встановлено. За даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження №60168534 триває.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України.
Суддя Р.В. Кисіль