11 листопада 2019 року о/об 17 год. 05 хв.Справа № 280/4961/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.168; код ЄДРПОУ 38025409)
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, викладену в листі №119/08.01 від 19.09.2019; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області подати подання до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5303 грн. 52 коп., сплачених відповідно до квитанції №0012366 від 05.07.2019.
Позивач у позові зазначив, що 05.07.2019 між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_2 (Продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Якіб'юк Ю.А. та зареєстрований в реєстрі за №3037. Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності на квартиру зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право: 32275897. Перед укладенням вищевказаного договору позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла - 5303,52 грн., підтвердженням чого є квитанція АТ «ПриватБанк» №0012366 від 05.07.2019. Факт придбання позивачем квартири у власність за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за №3037. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності єдиним зареєстрованим за позивачем на праві власності об'єктом нерухомого майна є квартира за адресою: АДРЕСА_2 . На думку позивача, він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 за №400/97-ВР, оскільки придбавав житло вперше, а тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений ним при укладанні договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. У зв'язку із цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. Відповідач листом від 19.09.2019 за №1119/08.01 відмовив у поверненні коштів, мотивуючи своє рішення тим, що Пенсійний Фонд України та його органи не володіють інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до їх компетенції. Позивач вважає, що така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує його права та інтереси, так як саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Позивач просив позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 05.07.2019 позивачем згідно квитанції №0012366 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу у розмірі 5303,52 грн. та відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зареєстровано право власності. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченого збору. Листом від 19.09.2019 за №1119/08.01 відповідачем була надана відповідь про відмову в поверненні такого збору. Відповідно до п.9 ст.1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 та п.15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме маймо за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами та привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше. Тобто, при придбанні нерухомого майна у власність на підставі договорів купівлі-продажу всі покупці мають сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, окрім громадян, які перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше. Поряд з цим на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Відповідач зазначає, що надані позивачем в якості доказів придбання житла вперше: Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.07.2019 та договір купівлі-продажу від 05.07.2019, а також інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - не можна вважати належними та допустимими доказами придбання житла вперше з боку позивача з огляду на наступне. Так, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.07.2019, договір купівлі-продажу від 05.07.2019 стосуються лише майна, придбаного позивачем 05.07.2019 (за адресою по АДРЕСА_2 ). На думку відповідача, дані документи не можна вважати належними та допустимими доказами відсутності у особи обов'язку сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, як особи яка вперше придбала житло тому, що в позові зазначені дві адреси та за якою адресою житло придбалось уперше невідомо. Відповідач зазначає, що кошти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не включаються до бюджету Пенсійного фонду і, відповідно, Пенсійний фонд не має права ними розпоряджатися. Однак, існує порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 за №787. Пенсійний Фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно і тому не може сформувати подання без надання зацікавленими особами доказів придбання ними нерухомості вперше.
Відповідач проти позову заперечував.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача подала до суду письмові пояснення згідно з якими кошти у сумі 5303,52 грн. сплачені ОСОБА_1 квитанцією від 05.07.2019 за №0012366 зараховані до Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 (надалі - ККДБ) - «Збір з операцій придбавання (купівлі продажу) нерухомого майна» на рахунок 31117156008007, відкритий в Казначействі України (ЕАП), одержувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі (Вознесенівський район), код ЄДРПОУ 38025409. Відповідно до «Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до бюджетів надходжень за ККДБ 24140500 покладено на Пенсійний фонд України. Відповідно до п.2 вищезазначеної постанови, органи, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечують відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначено «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого 03.09.2013 наказом Міністерства фінансів України №787, згідно з п.5 якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зазначене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Казначейства не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а здійснюють повернення тільки на підставі подання контролюючого органу.
Ухвалою судді від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 11.11.2019 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Як з'ясовано судом і не заперечується учасниками справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.05.2019 укладено Договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А та зареєстровано в реєстрі за №3037.
Судом досліджено Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який підтверджує придбання позивачем квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Кошти у сумі 5303,52 грн. сплачені ОСОБА_1 квитанцією від 05.07.2019 за №0012366 (як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу) - зараховані до Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 - «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна» на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Казначействі України (ЕАП), одержувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі (Вознесенівський район), код ЄДРПОУ 38025409.
Позивач звернувся до відповідача з листом про повернення коштів.
Листом від 19.09.2019 за №1119/08.01 відповідачем була надана відповідь на вказаний лист позивача про відмову в поверненні коштів, в якій зазначено: "... Пенсійний фонд України має доступ до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, проте, зазначений реєстр не містить вичерпний перелік власників нерухомого майна, відповідно органи Пенсійного фонду в повній мірі не володіють інформацією щодо осіб, які придбавають житло вперше. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, надати Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету не маємо можливості. У разі незгоди з даною відповідаю, вона може бути оскаржена у порядку підлеглості до вищестоящого органу державної влади або до суду. ...".
Вирішуючи по суті переданий на розгляд публічно-правовий спір суд з урахуванням зазначеного вище виходить з наступного.
Як зазначено у п.9 ч.1 ст.1 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з абз.1 п.15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого 03.11.1998 постановою Кабінету Міністрів України №1740 (надалі - «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Як передбачено п.15-3 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим 03.09.2013 наказом Міністерства фінансів України №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (надалі - «Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів»).
Пунктом 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. (…) Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. (…).
Відповідно до пп.2 п.4 «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого 15.04.2015 постановою Кабінету Міністрів України №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Факт придбаня ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 підтверджується: Договором купівлі-продажу квартири, укладеним 05.07.2019 та посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А., зареєстрованим в реєстрі за №3037; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Інших відомостей, зокрема, про наявність у власності позивача іншого нерухомого майна (житла) чи про придбання ним такого майна, немає.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (у зв'язку з реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України) покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Так як саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №819/1249/17), від 19.06.2018 (справа №819/1554/16), від 21.08.2018 (справа №819/657/17).
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), викладену в листі №1119/08.01 від 19.09.2019, у поверненні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5303 грн. 52 коп., сплачених відповідно до квитанції №0012366 від 05.07.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) подати подання до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.168; код ЄДРПОУ 38025409) про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5303 грн. 52 коп., сплачених відповідно до квитанції №0012366 від 05.07.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) судові витрати в сумі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 11.11.2019.
Суддя О.О. Прасов