Справа № 404/7713/19
Номер провадження 3/404/2450/19
19 листопада 2019 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 16.10.2019 року о 02 год. 04 хв., рухаючись в м. Кропивницькому по вул. Вокзальна, 84, керував транспортним засобом «М Hussar B08», державний номер НОМЕР_2 , у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 6810, тест № 2900, в присутності двох свідків, результат огляду 0,47 ‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, які були призначені на 04.11.2019 року та на 19.11.2019 року ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується направленими до суду письмовими поясненнями захисника ОСОБА_2 поданих до суду в інтересах ОСОБА_1 , в яких вони зазначила, що вони не визнають вину у вчиненні зазначеного правопорушення та просять закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що ОСОБА_1 не був згоден з результатами тесту проведеного за допомогою приладу Alcotest Drager 6810, однак працівниками поліції не було запропоновано йому пройти медичний огляд. При цьому зазначають, що зазначений прилад був несправним та надавав недостовірні показники, а саме показники повітря.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 , залучив захисника, хоча в судове засідання не з'явився, однак його захисник направила до суду письмові пояснення.
Таким чином ОСОБА_1 відомо про розгляд у суді його справи, але своїми фактичними діями він ігнорує їх, що вказує про його небажання брати участь в розгляді справи та фактично таким чином він реалізує надане йому право не з'являтися для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, але подав письмові заперечення проти протоколу. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність водія за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 та його захисником, вважаю, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 223862 від 16.10.2019 р., у якому викладені встановлені судом обставини, результатом алкотестеру «Драгер», який підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, вираженим тремтінням пальців рук, огляд проведений за допомогою Alcotest Drager 6810, результат 0,47 ‰, з результатом огляду згоден є підпис ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких вони підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 погодився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав результат 0,47 ‰ та диском з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, який долучений до матеріалів справи та переглянутий в судовому засіданні.
Також, зміст акту огляду, пояснення свідків та інших документів у сукупності із долученим відеозаписом, вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений поліцейським у присутності двох свідків з дотриманням усіх положень ст.266 КУпАП, а ОСОБА_1 під час проведення огляду погодився із його результатами, а тому будь-які підстави до направлення ОСОБА_1 для проходження такого огляду до закладу охорони здоров'я були відсутні.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді та повністю спростовують надані захисником Бандуровського В.О. письмові пояснення, зокрема те, що він не згоден був із результати проведеного працівникам поліції огляду за допомогою алкотестеру. З приводу того, що прилад показував неправильну температуру повітря на момент проведення огляду, то суд також не приймає до уваги, оскільки прилад «Драгер» не є спеціалізованим приладом для вимірювання температури повітря, а є газоаналізатором, для визначення вмісту алкоголю в організмі людини.
Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його доводи та доводи його захисника з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, вважаю непереконливими через їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених по справі об'єктивних, належних, допустимих доказів, які є послідовними, достатньо вагомими, чіткими, узгодженими між собою, а тому достовірними, достатніми та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року, а тому не викликають сумнівів у суду та покладені в основу постанови.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи винного, який тимчасово не працює, в судове засідання не з'явився, чим позбавив суд можливості з'ясувати обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, про що свідчить його характер, та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, його особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, зважаючи на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за можливе накласти стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП,-
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн. 00 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: призначення платежу 21081300, р/р UA818999980000031117149011001, ЄДРПОУ 37918230, МФО 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (в графі «Призначення платежу» необхідно вказувати «Судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення»).
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко