Справа №348/1282/19
08 листопада 2019 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді: Міськевич О.Я.
секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.
з участю представника позивача-адвоката: Гураша М.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей, як представник органу опіки та піклування Надвірнянської РДА про надання права на виїзд за кордон неповнолітньої дитини,-
Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей, як представник органу опіки та піклування Надвірнянської РДА про надання права на виїзд за кордон неповнолітньої дитини.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 листопада 2005 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у виконкомі Делятинської селищної ради Надвірнянського району в Івано-Франківській області. Після одруження змінила своє дівоче прізвище ОСОБА_1 на прізвище чоловіка ОСОБА_1 . Від шлюбу у них народилося троє дітей, а саме: дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя з відповідачем не склалося і їх шлюб згідно рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2016 року було розірвано. Неповнолітні діти від шлюбу згідно вказаного рішення залишені проживати з матір"ю ОСОБА_1 Ще задовго до розірвання шлюбу з 2014 року вони з відповідачем стали проживати окремо і вже тривалий час не підтримують будь-яких відносин. Відповідач виїхав на роботу в республіку Польща, де і проживає постійно вже тривалий час. З часу виїзду за кордон в них з відповідачем припинилися будь-які зв'язки і адреса його перебування їй невідома. Неповнолітні діти від шлюбу з часу розірвання шлюбу по теперішній час постійно проживають з нею .
Відповідач ОСОБА_2 з 2014 року не відвідував дітей, фактично з ними не спілкується, не цікавиться їх життям та розвитком, станом здоров'я та навчання. Між ним та дітьми відсутній будь-який контакт, ОСОБА_2 не проявляє ніякої батьківської турботи про них і взагалі не піклується про них та не приймає участь у їх вихованні. Крім того, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Вона самостійно утримую неповнолітніх дітей. Вона ніколи не чинила будь-яких перешкод в спілкуванні дітей з відповідачем. Всі її зусилля та зароблені кошти вона витрачає на покращення матеріального стану дітей, їх розвитку та навчання, а також вона постійно дбає про стан їх здоров'я.
З метою створення належних умов для розвитку дітей вона змушена була поїхати на роботу в Республіку Італія, де вже працюю певний час і має постійне місце роботи та відповідний дохід. Крім того, в Республіці Італія вже тривалий час проживає бабуся її дітей, а її мати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,яка матеріально забезпечена і має можливість організувати внукам належний відпочинок і гарні екскурсії по ознайомленню з даною країною.
В даний час вона бажає, щоб її неповнолітні діти: син ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , поїхали на час зимових та літніх канікул в Республіку Італія, де би вони провели вільний час. Однак без згод батька ОСОБА_2 на виїзд дітей за кордон їм не можна виготовити проїздні документи та виїхати за межі України. ОСОБА_2 не може дати таку згоду, оскіль він знаходиться за межами України і точний адрес його перебування їй не відомий.
Стислий виклад позиції сторін :
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та просять дозволити виготовити проїздні документи для виїзду за кордон неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України. Надати дозвіл на виїзд ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у супроводі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за кордон до Республіки Італія та в інші країни Шенгенської угоди та Європейського Союзу у період з 20 грудня 2019 року по 20 січня 2020 року та з 01 червня 2020 року по 31 серпня 2020 року, без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Надвірнянської райдержадміністрації як представника органу опіки і піклування, в судове засідання не з"явилася, від їх представника поступила заяву в якій просять справу слухати в їх відсутності. Не заперечуєть проти задоволення позову ОСОБА_1 та надання дозволу на виїзд ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 за кордон до Республіки Італія та в інші країни Шенгенської угоди та Європейського Союзу у період з 20 грудня 2019 року по 20 січня 2020 року та з 01 червня 2020 року по 31 серпня 2020 року, без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України. Так як при винесенні рішення враховуються інтереси неповнолітніх дітей, місце знаходження батька невідоме, а тому, вони не заперечують проти задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з таких підстав.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2019 р. провадження по даній справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.08.2019 р. прийнято до свого провадження.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.10.2019 р. призначено справу до судового розгляду.
30.10.2019 року позивачем подано уточнення до позовної заяви.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та, з'ясувавши фактичні обставини, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.12.2016 року (а.с. 11)
Під час шлюбу в сторін народилося троє дітей: дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 8-9)
Згідно рішення суду неповнолітні діти: дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 залишено проживати з матір"ю ОСОБА_1 (а.с. 11).
Згідно довідки Делятинської селищної ради від 19.06.2018 року за № 1007 позивач з непонолітніми дітьми проживають в АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , складеного депутатом Делятинської селищної ради об"єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, вона сама виховує неповнолітніх дітей, батько участі у вихованні дітей не бере (а.с. 7).
Відповідач не виконує батьківських обов'язків, участі у житті дітей не бере. Його місце проживання позивачу не відоме, а тому вона не може отримати від нього дозвіл на виїзд дітей за кордон.
Позивачка самостійно несе витрати з утримання дітей та має намір забезпечити відпочинок за кордоном її дітей, а саме у Республіка Італія до їх бабусі ОСОБА_10 .
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є позивачці ОСОБА_1 матір"ю. ОСОБА_10 має дозвіл на перебування в Республіці Італія, постійно проживає в Республіці Італія, їй дозволено працювати. Вона матеріально забезпечена і має можливість організувати внукам належний відпочинок і гарні екскурсії по ознайомленню з даною країною (а.с. 69-77).
Враховуючи вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем створені належні та сприятливі умови для виховання, розвитку, матеріального утримання та проживання дітей в Республіці Італія.
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права
Відповідно до приписів ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Доведено, що позивачка турбуючись про виховання та утримання дітей, має бажання та можливість виїзду за кордон на запрошення її родичів, де може забезпечити відпочинок і оздоровлення дітей.
Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ, постановою КМУ від 27січня 1995 року № 57 "Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України", Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).
У відповідності до положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.
Згідно до п. 18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27січня 1995 року №57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
З наведеного також вбачається, що чинним законодавством передбачена можливість і необхідність вирішення у судовому порядку питання про надання дозволу на виїзд за кордон дитини, якій не виповнилося 16 років, із зазначенням конкретної країни, конкретної дати виїзду (разового), а не надання рішенням суду дозволу на виїзд дитини за кордон без зазначення держави перебування та конкретного періоду такого перебування, що у порушення ст.ст. 153, 157 СК України фактично позбавить батька дитини можливості брати участь у її вихованні та можливості особистого спілкування з нею.
Ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. 1, 2 ст. 155 СК України).
За змістом ст. ст. 3, 6 Конвенції про права дитини (20.11.1989р.), ратифікованої Постановою ВР N 789-ХІІ від 27.02.1991р., держави-учасниці забезпечують, що першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, їй необхідно забезпечити такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і що держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Відповідно до змісту ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. У преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набула чинності для України з 27.09.1991 року, зазначено, що дитина,в наслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження, до досягнення нею повноліття.
Оскільки у позивача є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дітей за кордон, так як шлюб між сторонами розірвано, дітей передано на виховання та проживання разом з матір'ю, відповідач проживає окремо від сім'ї, не контактує з ними, а тому отримати від нього згоду на виїзд дітей за кордон для позивачки не є можливим, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд неповнолітньої дитини за межі України для тимчасового перебування на території Республіки Італії, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог та надання дозволу на виготовлення проїздних документів для виїзду за кордон неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.
Також надати дозвіл на виїзд ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у супроводі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за кордон до Республіки Італія та в інші країни Шенгенської угоди та Європейського Союзу у період з 20 грудня 2019 року по 20 січня 2020 року та з 01 червня 2020 року по 31 серпня 2020 року, без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі викладеного, ст. 313 ч. 3 ЦК України, ст. ст.141, 155 СК України, ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України та в"їзду в Україну громадян України", ч.1 ст. 16 З-ну України « Про охорону дитинства», Декларації прав дитини, прийнятої 20.11.1959 року Генеральною Асамблеєю ООН, ст.ст. 3,6 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, п. 16 "Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", керуючись ст. 258, ч.6 ст. 259, ст. 263, ст. 265, ч.1 ст. 268, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей, як представник органу опіки та піклування Надвірнянської РДА про надання права на виїзд за кордон неповнолітньої дитини - задоволити.
Дозволити виготовити проїздні документи для виїзду за кордон неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 без згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.
Надати дозвіл на виїзд ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у супроводі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за кордон до Республіки Італія та в інші країни Шенгенської угоди та Європейського Союзу у період з 20 грудня 2019 року по 20 січня 2020 року та з 01 червня 2020 року по 31 серпня 2020 року, без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Міськевич О.Я.
Повний текст рішення
виготовлено 18.11.2019 року.