Справа № 196/1232/18
№ провадження 2-а/196/1/2019
18 листопада 2019 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.
за участі секретаря - Шевченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголева Максима Вікторовича, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №527-ДК/0149По/08/01-18 від 02.08.2018 року,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголева М.В., третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №527-ДК/0149По/08/01-18 від 02.08.2018 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 02 серпня 2018 року №527-ДК/0149По/08/01/-18, ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 1 га в районі земельної ділянки кадастровий номер 1225680500:04:089:0004 на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області (землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, які не надані у власність та користування (оренду). Постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП є незаконним, не обгрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №527-ДК/0149По/08/01/-18 від 02.08.2018 року підлягає скасуванню.
Згідно з листом Державного комітету України по земельних ресурсах від 16.08.2006 року №14-17-4Х6045 щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Рішенням голови Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області від 26 червня 2012 року №282-18/VІ надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення нововиділеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 1 га за адресою: с .Бабайківка вул.Українська.
Таким чином, дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстновлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності цивільно-правової угоди про набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду, які розміщені на земельній ділянці, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа", відповідальність за що не передбачена.
При цьому, враховуючи вимоги ст.ст.251, 256, 276, 278, 280, 283 КУпАП, вважає, що винесена відповідачем постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не містить посилання на докази, на підставі яких було прийняте рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності, до матеріалів справи не долучено жодних фото чи відеоматеріалів, немає жодних посилань на документальне підтвердження самовільного зайняття земельної ділянки, з матеріалів адміністративної справи не вбачається про існування усних чи письмових пояснень правопорушника на момент розгляду протоколу уповноваженою особою. В постанові не зазначено, коли саме вчинено правопорушення, за яких обставин, які саме дії мають ознаки правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та якими документами зафіксовано правопорушення.
Також, відповідачем в постанові зазначено, що ОСОБА_1 самовільно займає земельну ділянку площею 1 га, але не враховано, що на дану земельну ділянку головою сільської ради надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, який станом на серпень 2018 року знаходиться в розробці, вона особисто сплачує податок на землю, крім того матеріальної шкоди даним порушенням не заподіяно, обробляє дану земельну ділянку, використовує її за призначенням, тобто відповідачем при винесенні постанови не враховано всіх обставин, що мають значення для справи, зокрема обставин про наявність складу адміністративного правопорушення та наявність достатніх доказів в підтвердження цього.
При цьому, відповідач не мав права притягати її до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на вимоги ст.19 Конституції України, ст.ст.77, 78, 90, 120-127, 159, 160, 161, 167, 168, 286 КАС України, ст.ст.33, 71, 105, 106, 122, 162, 166, 245, 251, 252, 254, 283, 287, 288 КУпАП прохає суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. по справі про адміністративне правопорушення №527-ДК/0149По/08/01/-18 від 02.08.2018 року, та закрити провадження в справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши, що порушень вимог ст.ст.125, 126 ЗК України не допускала, права згідно з ст.268 КУпАП їй не роз'яснювались, а тому постанова про накладення на неї адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю.
Старший державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступник начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголев М.В. в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи проведення розгляду справи у його відсутність суду не надіслав.
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Різун А.В. в судовому засіданні пояснив, що позивачем ОСОБА_1 дійсно порушено вимоги ст.ст.125, 126 ЗК України, а тому винесена постанова про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ст.53-1 КУпАП є правомріною, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Суд, заслухавши думку позивача та представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
23 липня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Продан Н.М. на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в області № 527-ДК від 19.07.18 з виїздом на місце здійснено огляд земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, які не надані у власність та користування (оренду) в районі кадастрового номера 1225680500:04:089: 0004 . За результатами візуального обстеження встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 1 га в районі кадастрового номера 1225680500:04:089 :0004 на території Царичанської ОТГ Царичанського району Дніпропетровської області. За наявною інформацією, оглянута земельна ділянка використовується ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї.
За результатами огляду в той же день інспектором складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, акт обстеження земельної ділянки, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за ст.53-1 КУпАП та припис №527-ДК/0147Пр/03/01/-18 про усунення у 30-денний термін виявленого порушення (а.с.9-13, 51-55).
Зазначені документи були вручені позивачу 26.07.2018 року особисто.
На підтвердження законності використання земельної ділянки ОСОБА_1 надане рішення Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області №282-18/VІ від 26.06.2012 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірі 1,00 га за адресою село Бабайківка вулиця Українська гр. ОСОБА_1 .
Згідно зі ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою КМУ №15 від 14.01.2015 року визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
За приписами ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
У зв'язку з викладеним суд погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки від 23.07.2018 року в тій частині, що земельна ділянка, яка була об'єктом перевірки використовується позивачем самовільно. Надані позивачкою рішення Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області №282-18/VШ від 26.06.2012 року та докази сплати земельного податку не можуть бути визнані судом належним доказом правомірності використання землі, оскільки вказане рішення органу місцевого самоврядування не є правовстановлюючим документом на цю земельну ділянку, що є обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Згідно з Положенням про управління Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області з питань контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області посадові особи управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, виконувати інші повноваження у сфері нагляду за охороною та використанням земель.
Таким чином, судом встановлено, що припис від 23 липня 2018 року винесений державним інспектором у межах наданих чинним законодавством повноважень з метою усунення встановленого за результатами перевірки порушення вимог земельного законодавства.
Постановою старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголева М . В . від 02 серпня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виглялі штрафу в розмірі 170 грн.
Вирішуючи питання щодо законності притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд зазначає, що статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Державним інспектором протокол про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 складено 23 липня 2018 року.
02 серпня 2017 року постановою старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголева Максима Вікторовича за результатами розгляду справи позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.
Копію постанови відповідно до вимог ст. 285 КУпАП 07.08.2018 року особисто вручено особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Однак вивченням копій матеріалів справи про адміністартивне правопорушення, наданих на запит суду третьою особою - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, встановлено, що Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 23.07.2018 року №527-ДК/510/АП/09/01/-18, Акт обстеження земельної ділянки від 23.07.2018 року №527-ДК/111/АО/10/01/-18, Розрахунок розміру шкоди внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки та Припис від 23.07.2018 року №527-ДК/0147Пр/03/01/-18 були вручені особисто позивачці 26.07.2018 року. При цьому, в самому протоколі про адміністративне правопорушення від 23.07.2018 року №527-ДК/0143П/07/01/-18 відсутні відомості, які б свідчили про пристуність особи, яка притягається до відповідальності, при складанні протоколу, та дату вручення його копії позивачці, що ставить під сумнів належність повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також, судом встановлено, що протокол від 23.07.2018 року №527-ДК/0143П/07/01/-18, Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 23.07.2018 року №527-ДК/510/АП/09/01/-18, Акт обстеження земельної ділянки від 23.07.2018 року №527-ДК/111/АО/10/01/-18, Розрахунок розміру шкоди внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки та Припис від 23.07.2018 року №527-ДК/0147Пр/03/01/-18, а саме їх копії, які були надані позивачці, та копії протоколу від 23.07.2018 року №527-ДК/0143П/07/01/-18, Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 23.07.2018 року №527-ДК/510/АП/09/01/-18, Акту обстеження земельної ділянки від 23.07.2018 року №527-ДК/111/АО/10/01/-18, Розрахунку розміру шкоди внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки та Припису від 23.07.2018 року №527-ДК/0147Пр/03/01/-18, які були надані суду третьою особою - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, мають певні розбіжності. Так, в документах, що були вручені ОСОБА_1 відсутні підписи останньої про їх отримання та зазначення дати їх отримання (а.с.8-13, 50-22).
Зазначені обставини є грубим порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого ОСОБА_1 була позбавлена можливості скористатись гарантованими їй статтею 268 КУпАП правами під час розгляду справи.
За таких обставин постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 02 серпня 2018 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем в судовому засіданні не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП.
Згідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
За правилами ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовна вимога про визнання оскаржуваної постанови протиправною не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд не повноважний вирішувати даного виду питань.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанову від 02 серпня 2018 року №527-ДК/0149По/08/01/-18 у відношенні ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення, задовольнивши таким чином позовні вимоги частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8-10, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 241-246, 250, 286, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Розділу VІІ КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголева Максима Вікторовича, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №527-ДК/0149По/08/01-18 від 02.08.2018 року, задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголева Максима Вікторовича від 02 серпня 2018 року №527-ДК/0149По/08/01/-18 про визнання винною ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.
Закрити провадження у справі №527-ДК/0149По/08/01/-18 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України.
В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною постанови старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголева Максима Вікторовича від 02 серпня 2018 року №527-ДК/0149По/08/01/-18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП, відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча О.М. ГУДИМ