Справа № 191/3326/19
Провадження № 1-в/191/684/19
іменем України
05 листопада 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого- судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря- ОСОБА_2
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким,
за участі в судовому засіданні: прокурора- ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_3 , представника СВК-94- ОСОБА_5
До Синельниківського міськрайонного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Засуджений в судовому засідання просив клопотання задовольнити.
Представник виправної колонії ОСОБА_6 проти задоволення клопотання засудженого заперечував.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що засуджений ОСОБА_3 на шлях виправлення не встав, своєю поведінкою засуджений не довів про своє виправлення, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Суд, вислухавши думку прокурора, представника СВК-94, засудженого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно зі ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким", під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.
Як вбачається з характеристики та довідки з особової справи №3-В-17 засуджений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий: - 26.10.2011р. Сакським міським судом АР Крим за ст. 307 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.
- 29.08.2014р. Індустріальним р/судом м. Дніпропетровська за ст. 186 ч.1 КК України до 5 міс. Арешту
- 21.08.2015р. Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 р. п/волі, з іспитовим строком 1 рік.
У цій справі засуджений: 25.10.2016 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 186 ч.2, 71 КК України до 4 р. 1 м. позбавлення волі.
Строк рахувати з 06.08.2016р. На підставі ст. 72 ч.5 КК України, залік з 06.08.2016 р. по день вступу вироку в законну силу. Вирок набрав законної сипи: 25.11.2016 р.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.02.2017 року в застосуванні ст.72 ч. 5 КК України - відмовлено.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 року в застосуванні ст.72 ч.5 КК України - відмовлено.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.04.2019р. в застосуванні ст. 81 КК України - відмовлено.
Початок строку: 06.08.2016 року. Кінець строку: 17.05.2020 року.
Перебуваючи в СІ м. Дніпропетровська засуджений ОСОБА_3 до праці не залучався по не залежним від нього причинам, характеризувався посередньо, заохочень та стягнень не мав.
До Синельниківської ВК-94 прибув 21.12.2016 року. За час перебування в установи характеризується позитивно, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці був заохочений 3 рази, має 6 погашених стягнень. На теперішній час не працевлаштований на підприємстві установи, однак залучається до робіт з благоустрою установи.
Заходи виховного характеру відвідує систематично, реагує на них завжди правильно. Від участі у суспільно-корисному житті відділення та установи не ухиляється. У вільний від роботи час читає багато книжок, дивиться новини та науково-популярні телепередачі, відвідує заходи релігійного характеру, що проводяться в установі, не приймає участь у диференційованій програмі виховного впливу. До робіт із благоустрою відділення та установи, поліпшення житлово-побутових умов відноситься охоче.
Відносини в колективі будує з різною категорію засуджених, авторитетом серед них користується. За характером відкритий, спокійний, не піддається негативному впливу з боку інших засуджених. У відносинах з адміністрацією тактовний, ввічливий. Зовнішній вигляд охайний, спальне місце та приліжкову тумбочку підтримує в чистоті.
Соціально-корисні зв'язки з рідними та близькими підтримує шляхом листування та телефонних дзвінків, в порядку передбаченому законодавством, стосунки хороші.
Провину та суспільну небезпеку в скоєному злочині визнає та усвідомлює повністю, та розкаюється у вчиненому.
Переводу до дільниці соціальної реабілітації на підставі ст. 101 КВК України підлягає по відбуттю 1/3 строку, тобто з 27.08.2017 року. Матеріали розглянуті комісією установи 31.08.2017 року - відмовлено, як особі, що на шлях виправлення не стає.
Заміні невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ст. 82 КК України підлягає по відбуттю 1/2 строку, тобто з 02.05.2018 року. Матеріали розглянуті комісією установи 31.05.2018 року - відмовлено, як особі, що не стала на шлях виправлення.
Умовно-достроковому звільненню на підставі ст. 81 КК України підлягає по відбуттю 2/3 строку, тобто з 07.01.2019 року. Матеріали розглянуті комісією установи 15.01.2019 року - відмовлено, як особі, що не довела своє виправлення.
З 21.12.2016 р. відбуває покарання у Синельниківський виправній колонії №94 Дніпропетровської області. На теперішній час на виробництві не працевлаштований, однак залучається до робіт з благоустрою в установі. Характеризується позитивно, має 6 стягнень та 3 заохочення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.
Судом установлено, що ОСОБА_3 є особою, яка на даний час відбула частину строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, тобто з 02.05.2018 року, при цьому є особою, що раніше неодноразово відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисні злочини. Невідбута частина строку покарання станом на 05.11.2019 року становить 6 міс. 12 днів.
Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови №2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятного соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Також суд враховує ті обставини, що раніше ОСОБА_3 неодноразово відбував покарання за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не ставав, знову вчиняв злочини.
Крім того, вирішуючи питання про заміну ОСОБА_3 покарання на більш м'яке, суд враховує те, що відбування покарання у виді обмеження волі передбачає можливість короткочасного виїзду за межі виправного центру, або ж проживання за межами гуртожитків після відбуття шести місяців строку покарання, що може сприяти вчиненню засудженим нових злочинів.
Отже, судом не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_3 та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше виправлення засудженого ОСОБА_3 можливе в умовах обмеження волі.
Враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього дії ст. 82 КК України немає.
Керуючись ст. 82 КК України, статями 537 - 539 КПК України, суд
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1