Справа № 191/3773/19
Провадження № 2-а/191/43/19
11 листопада 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Бондаренко Г.В.
за участі секретаря - Силкіної О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Коротун Андрія Сергійовича про визнання противоправними дій та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Коротун Андрія Сергійовича про визнання противоправними дій та скасування постанови, посилаючись на те, що зазначеною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто він порушив вимогу дорожнього знаку, а саме - в'їзд в зону дії знака 3.21 « В'їзд заборонено». Вважає постанову винесену 29.09.2019 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ПДР він не порушував, а дії інспектора при її винесенні незаконними та такими, що грубо порушують порядок розгляду справи та його права. Просить визнати противоправними дії інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Коротун Андрія Сергійовича при винесені постанови серії ЕАК №1568860 від 29.09.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Скасувати постанову інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Коротун Андрія Сергійовича від 29.09.2019 року Серії ЕАК №1568860, по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, до початку розгляду надав заяву в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву, також не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 268 КАС України - неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.
Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали провадження, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.09.2019 року інспектором роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Коротун А.В. було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі Серії ЕАК №1568860, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 255 грн.
Вказана постанова складена на підставі того, що 29.09.2019 року о 10 год. 59 хв. ОСОБА_1 у м. Дніпро пров. Січовий, 23 керуючи автомобілем, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 « В'їзд заборонено», чим порушив п.8.4.в ПДР.
Відповідно до указаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, слід встановити, зокрема, порушення вимог дорожніх знаків.
Дорожнім знаком 3.21 « в'їзд заборонено», забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як передбачено ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган посадова особа виносить постанову по справі.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п.п.8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07.11.2015 року, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що відповідачем на вимогу суду відзиву, у встановлені Законом строки, або інших доказів правомірності складання оскаржуваної постанови надано не було. Правомірність своїх дій та правомірність прийняття оскаржуваної постанови не доведено.
Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву, у встановлені Законом строки, на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України,- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем не було дотримано вищезазначених норм закону. Разом з тим, оскільки під час розгляду судом цієї адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, невиконання позивачем вимог дорожнього знаку 3.21 (в'їзд заборонено), суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом скасування спірної постанови серії ЕАК №1568860 від 29 вересня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до статті 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, відповідач законом наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень від імені органів Національної поліції.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Коротун Андрія Сергійовича про визнання противоправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАК №1568860 від 29 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп., а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
У задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного судучерез Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г. В. Бондаренко