Справа № 191/3614/19
Провадження № 1-кп/191/317/19
19 листопада 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019040390001131 від 27 липня 2019 року відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 16.05.2019 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп.:
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України
ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та знову вчинив умисний, корисливий злочин. Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Так, 18.03.2019 року, ОСОБА_3 , перебуваючи у Синельниківській міськрайонній філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, розташованій за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Центральна, 76, подав заяву про надання (поновлення) статусу безробітного, після чого, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», йому було надано статус безробітного і відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» призначено допомогу по безробіттю за Наказом від 21.03.2019 року №НТ190325. В ході заповнення даної заяви, ОСОБА_3 було роз'яснено порядок отримання допомоги по безробіттю, його права, обов'язки та відповідальність, як застрахованої особи, відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Крім того, ОСОБА_3 було повідомлено про те, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг та сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг зареєстрованій особі, внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи, відповідно до законодавства України. На підставі ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» фінансування заходів щодо реалізації державної політики у сфері зайнятості населення здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел відповідно до законодавства. Далі, ОСОБА_3 , на підставі наказу (розпорядження) №3 від 16.05.2019 року з 16.05.2019 був прийнятий на посаду апаратника цеху 1 ТОВ «Завод нових технологій». При цьому, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, повторно, шахрайським шляхом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно, в порушення вимог ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ОСОБА_3 у період часу з 16.05.2019 року по 10.07.2019 року незаконно отримував призначену матеріальну допомогу по безробіттю. Так, ОСОБА_3 , своїми умисними злочинними діями спричинив матеріальний збиток Державному бюджету України в особі Синельниківської міськрайонної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості на загальну суму 6923 грн. 50 коп., що підтверджується розрахунком нарахованої допомоги по безробіттю, виданою Синельниківською міськрайонною філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 11.09.2019 року
В судовому засіданні обвинуваченому роз'яснювалося право на захист, однак від допомоги захисника (адвоката) він відмовився, оскільки може захистити себе самостійно.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище та при цьому показав, що дійсно 18.03.2019 року він звернувся до центру зайнятості з метою його реєстрації, як безробітного та був поставлений на облік. 16.05.2019 року він влаштувався на роботу, але до центру зайнятості дану інформацію не повідомив. Всього на його рахунок від центру зайнятості було перераховано грошові кошти у сумі 6927 грн. 50 коп. На даний час ним погашено завдану матеріальну шкоду у повному обсязі.
В судовому засіданні представник потерпілого - Синельниківської міськрайонної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості ОСОБА_5 пояснив, що до центру зайнятості 18.03.2019 року звернувся із заявою ОСОБА_3 про присвоєння йому статусу безробітного. Останній був попереджений про права і обов'язки безробітного. Синельниківською міськрайонною філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості було вжито заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу ОСОБА_3 претензії, але її вимоги виконано не було, що стало підставою для звернення до правоохоронних органів. В задоволенні цивільного позову просив відмовити, оскільки, шкода обвинуваченим сплачена в повному обсязі.
Враховуючи те, що обвинувачений, представник потерпілого та прокурор не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого і потерпілого та дослідженням письмових матеріалів справи, які характеризують особу, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_5 , в сукупності з відомостями про предмет злочину і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту якого він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.
Вина обвинуваченого в скоєнні ним злочину в судовому засіданні доведена повністю.
Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є офіційно не працюючим, хоча має тимчасовій заробітки, маючого не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочин, покарання за яким відбуто ним повністю шляхом сплати штрафу, повторно вчинившого злочин проти власності, завдану матеріальну шкоду у якому повністю відшкодовано під час розгляду справи в суді, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винуватого, його ставлення до скоєного, відсутність намірів уникнути кримінальної відповідальності, повне відшкодування шкоди потерпілому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу, оскільки призначенням саме такого виду покарання враховуючи особу обвинуваченого, буде досягнуто мету покарання, що передбачена ст. 50 КК України.
В задоволені цивільного позову Синельниківської міськрайонної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з повним відшкодуванням збитків.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Цивільний позов Синельниківської міськрайонної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без задоволення.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Суддя: ОСОБА_1