Справа № 495/1636/14-к
Номер провадження 1-кп/495/101/2019
19 листопада 2019 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 12014170240001433за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тузли Татарбунарського району, Одеської області, громадянина України, с середньо-спеціальною освітою, працюючого за наймом, перебуває у цивільному шлюбі, інваліда третьої групи, в силу ч. 3 ст. 88 України судимості не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
сторони кримінального провадження:
прокурори Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області
ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_7
Обвинувачений ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, 27.05.2013 року приблизно о 11.00 годині, обвинувачений ОСОБА_4 , з прямим умислом і корисливою метою, шляхом вільного доступу, знаходячись у приміщення квартири АДРЕСА_2 , таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_8 , а саме: чоловічу футболку, сірого кольору, вартістю 150 гривень,чоловічу футболку, чорного кольору, вартістю 150 гривень, чоловічу футболку, у полосу (сірого, білого, чорного кольору), вартістю 150 гривень, жилетку спортивного типу з капюшоном та металевою змійкою, вартістю 150 гривень, піджак - футболку, чорно-білого кольору, вартістю 250 гривень, спортивний костюм, синє-чорного кольору, з лампасами білого кольору, вартістю 350 гривень, сонцезахисні окуляри, марки «Матрикс», з оправою білого кольору, вартістю 350 гривень, спортивна сумка синє-чорного кольору, вартістю 150 гривень, станок для бриття марки «Джилет Мак 5 Фьюжен», вартістю 80 гривень, піна для бриття марки «Джилет Мак 3», вартістю 30 гривень, навушники від мобільного телефону чорного кольору, вартістю 100 гривень, 200 доларів США (за курсу національного банку України від 27.05.2013 року вартість 1 долару США становить 7 гривень 99 копійок), на загальну суму 1598 гривень, тим самим спричинив збиток потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 3 508 гривень. Після чого обвинувачений ОСОБА_4 з викраденим з місця вчинення правопорушення зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_7 винним себе визнав у повному обсязі.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_7 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються, та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_7 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив що дійсно 27.05.2013 року приблизно о 11.00 годині, він знаходячись у приміщення квартири АДРЕСА_2 , викрав майно потерпілого ОСОБА_8 , яке перераховане в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальне правопорушення.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд відносить щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_7 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, посередню характеристику за місцем мешкання, його вік, стан здоров'я, те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, але вважається особою, яка не має судимості, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, його щире каяття в скоєному.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 , раніше притягався до кримінальної відповідальності, але вважається особою, яка не має судимості, його ставлення до вчиненого, а саме те, що він розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, те, що він має постійне місце проживання на території м. Білгород-Дністровського Одеської області, є інвалідом третьої групи, а також те, що його співмешканка перебуває у стані вагітності, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирався.
Керуючись ст.ст. 349, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та на підставі санкції даної статті призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1