ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2019 року Справа № 923/984/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., дослідивши матеріали позовної заяви від 15.11.2019 (зареєстровано за вх.№ 2062/19 від 15.11.2019)
за позовом: ОСОБА_1 , м.Херсон
до відповідача-1: Житлово-будівельного кооперативу "Корабели", м.Херсон
до відповідача-2: Херсонської міської ради Херсонської області, м.Херсон
про визнання недійсним та скасування рішення
без участі представників сторін,
15.11.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява від 15.11.2019 (зареєстровано за вх.№ 2062/19 від 15.11.2019) ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Корабели", до Херсонської міської ради Херсонської області, в якій позивач просить суд:
1) визнати недійсним та скасувати рішення зборів мешканців Житлово-будівельного кооперативу "Корабели", оформлене протоколом № 1 від 04.08.2015;
2) скасувати реєстраційний запис № 14991070007007589 від 20.08.2015 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміни додаткової інформації, зміни керівника юридичної особи Житлово-будівельного кооперативу "Корабели", здійснений державним реєстратором Херсонської міської ради Херсонської області Абрамовим І.А.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2019 справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", ВР України, від 08.07.2011, № 3674-VI.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921,00 грн).
Таким чином, сума судового збору, що має бути сплачена позивачем, становить 3 842,00 грн за дві немайнові вимоги.
По тексту позовної заяви позивач просить його звільнити від сплати судового збору, оскільки майновий стан позивача не дозволяє сплатити судові витрати внаслідок того, що він не працює та є пенсіонером, а його дохід за попередній календарний рік склав 45 802,89 грн. (5% - 2 290,14 грн.), що підтверджується пенсійним посвідченням № 3556 від 06.11.2012, довідкою ГУ ПФУ в Херсонській області № 1198 від 14.11.2019 та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 2491/6/21-22-51-08-02-08 від 07.11.2019.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, вказаній у частині 1 зазначеної статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 914/1171/16). При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Так, позивач у своєму клопотанні посилається на те, що він перебуває у скрутному матеріальну становищі та не має можливості сплатити судовий збір, що його основним доходом є пенсія.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20.02.2014 у справі "Шишков проти Росії" («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, враховуючи відсутність підстав передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даного клопотання.
Неподання до позовної заяви доказів про сплату судового збору у встановленому розмірі є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви від 15.11.2019.
2.Позовну заяву від 15.11.2019 (зареєстровано за вх.№ 2062/19 від 15.11.2019) ОСОБА_1 залишити без руху.
3.Встановити ОСОБА_1 строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.
4.Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5.Звернути увагу ОСОБА_1 , що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
6.Копію ухвали направити Приморському управлінню водного господарства.
7.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2019
Суддя В.В.Литвинова