Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"11" листопада 2019 р. м. Рівне Справа № 918/633/19
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до відповідача Виконавчого комітету Вараської міської ради
про відшкодування завданої шкоди в сумі 777 991 грн. 30 коп.,
представники:
від позивача: Шолом С.В.;
від відповідача: Кравчук О.C.
Державне підприємство "Національна атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Виконавчого комітету Вараської міської ради (далі - відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 777 991,30 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив по відношенню до позивача протиправну бездіяльність, яка полягає у невстановленні державному підприємству відповідного економічно обгрунтованого тарифу на централізоване водовідведення, який би забезпечив можливість підприємству повного відшкодування витрат, понесених у зв'язку із наданням споживачам послуг з централізованого водовідведення. Така бездіяльність, на переконання позивача, завдала йому шкоди на суму 777 991,30 грн.
Позивач вказує, що 20 жовтня 2017 року ВП "Рівненська АЕС" звернувся до Заболоттівської сільської ради, як до органу, уповноваженого на встановлення тарифу, надавши економічно обґрунтовані витрати на надання послуги з централізованого водовідведення з усіма необхідними додатками для встановлення відповідного тарифу споживачам села Заболоття. Однак, через бездіяльність органу місцевого самоврядування тариф на централізоване водовідведення для ВП "Рівненська АЕС" не було встановлено. У зв'язку із цим, підприємство було вимушене звертатись до суду за захистом порушених прав. В подальшому, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р., у справі № 1740/2183/18, яке набрало законної сили 20 грудня 2018 р., зазначена бездіяльність Заболоттівської сільської ради визнана протиправною.
У подальшому, 26 жовтня 2018 р. Вараська міська рада, згідно норм Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", прийняла рішення № 1201, яким територіальну громаду с. Заболоття Заболоттівської сільської ради було добровільно приєднано до територіальної громади міста обласного значення Вараша Вараської міської ради. Того ж дня аналогічне рішення було прийнято і Заболоттівською сільською радою. Рішення набрали чинності з 01 листопада 2018 року.
З вищенаведеного вбачається, що з 01 листопада 2018 р. повноваження Заболоттівської сільської ради та її виконавчого комітету є припиненими, тоді як Вараська міська рада та її виконавчий комітет є правонаступниками прав і обов'язків даної сільської ради та її виконавчого комітету.
На переконання позивача, наслідком описаної вище протиправної бездіяльності органів місцевого самоврядування (Заболоттівської сільської ради), яка виразилась у не встановленні для ВП "Рівненська АЕС" тарифу на централізоване водовідведення, згідно заяви від 19 жовтня 2017 р., стало те, що державне підприємство у період з листопада 2017 року по грудень 2018 року включно було вимушене надавати споживачам села Заболоття послугу з централізованого водовідведення по тарифу, встановленому згаданою вище постановою НКРЕКП від 12.11.2015 р. № 2766, який не забезпечував ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на надання такої послуги. Цим самим, ВП "Рівненська АЕС" зазнала майнової шкоди, розмір якої становить 771 991,30 грн.
З огляду на викладене, позивач вважає, що виконавчий комітет Вараської міської ради зобов'язаний відшкодувати ВП "Рівненська АЕС" завдану державному підприємству шкоду, а тому в даному випадку є всі необхідні підстави для задоволення цього позову та стягнення з відповідача грошового виразу такої шкоди в розмірі 777 991,30 грн.
Ухвалою суду від 11.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на "01" жовтня 2019 року.
25 вересня 2019 року відповідач подав відзив на позов, у якому вимоги позивача не визнає з огляду на те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі № 1740/2183/18, яке набрало законної сили 20 грудня 2018р., було визнано бездіяльність протиправною саме Заболотівської сільської ради щодо не встановлення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" тарифу на централізоване водопостачання на підставі заяви від 19.10.17 року. Вараською міською радою 26.10.2018 року за номером № 1201 було прийнято рішення про добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення, яке набрало чинності з 01 листопада 2018 року (додається). Незважаючи на вищевказане рішення міської ради, Заболотівська сільська рада, як орган місцевого самоврядування функціонувала на основі прийнятого нею ж місцевого бюджету до кінця 2018 року та здійснювала самостійно свої повноваження в межах визначених законами України. Рішенням Вараської міської ради від 16.11.2018 року за номером № 1284 було розпочато реорганізацію Заболоттівської сільської ради шляхом приєднання до Вараської міської ради.
11 квітня 2019 року було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який свідчить про припинення існування Заболоттівської сільської ради як юридичної особи.
Відтак відповідач зазначає, що є лише правонаступником владних прав та функцій Заболоттівської сільської ради та у майнових приватних правовідносинах, у яких орган місцевого самоврядування виступає як юридична особа, згідно передавального акту, а тому помилковим є твердження позивача, що відшкодовувати майнову шкоду, завдану бездіяльністю Заболоттівською сільською радою, має виконавчий комітет Вараської міської ради.
Також відповідач заперечує і щодо розміру майнової шкоди, заявленому у позові з огляду на те, що згідно діючого на той час Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869 для відшкодування витрат, що виникли у позивача протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, тобто у період з 20.10.2017 року по 20.11.2017 року, встановлений спеціальний порядок їх відшкодування, доказів дотримання якого позивачем не надано, відтак сума витрат за вказаний період, яка розрахована та включена позивачем до загального розміру збитків, є передчасною, а отже необгрунтованою та такою, що стягненню не підлягає.
Зважаючи на наведене, Виконавчий комітет Вараської міської рад не погоджується з позицією позивача, який вважає, що за бездіяльність допущену Заболоттівською сільською радою має відповідати саме виконавчий комітет Вараської міської ради.
Ухвалою суду від 01.10.2019 року розгляд справи відкладено у підготовчому засіданні на "15" жовтня 2019 р.
В судовому засіданні 15.10.2019 року оголошено перерву до 29.10.2019 року.
Ухвалою від 29.10.2019 р. закрито підготовче провадження у справі № 918/633/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на "11" листопада 2019 року.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, які співпадають із позицією, що викладена у позовній заяві та просив позов задоволити, однак зазначив, що розрахунок завданої шкоди за листопад 2017 року дійсно розраховано не вірно.
В судовому засіданні судом було запропоновано оголосити перерву для надання представником позивача правильного розрахунку завданої шкоди за листопад 2017 року відповідно діючого на той час Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869, однак представник відмовився від оголошення перерви для надання можливості подання розрахунку завданої шкоди за листопад 2017 року.
Представник відповідача підтримав доводи, висловлені у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" має ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення серія АЕ №287995 від 22.04.2015 р. (а.с. 13). Рівненська атомна електрична станція (далі по тексту - ВП "Рівненська АЕС"), будучи відокремленим підрозділом даного підприємства, на договірній основі надає зазначену послугу споживачам села Заболоття Володимирецького району Рівненської області. Вартість наданої послуги оплачується споживачами відповідно до діючого тарифу, встановленого для ВП "Рівненська АЕС" уповноваженим органом.
Так, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.11.2015 р. № 2766 для ДП "НАЕК "Енергоатом", в тому числі для ВП "Рівненська АЕС", було встановлено з 01.01.2016 р. тариф на централізоване водовідведення споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водовідведення, в розмірі - 4,53 грн. за 1 куб. м (без ПДВ) (.с. 14-15).
Оскільки зазначений тариф згодом перестав забезпечувати для ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх тих витрат, які підприємство несло надаючи дану послугу, то у зв'язку із цим у вересні 2017 року проведено новий розрахунок економічно обґрунтованих витрат на надання послуги з централізованого водовідведення споживачам села Заболоття. Такий розрахунок було зроблено у відповідності до положень Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869.
Постановою НКРЕКП від 22.03.2017 р. за № 307 було затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, згідно умов яких ліцензування даного виду діяльності для ДП "НАЕК "Енергоатом" в подальшому здійснюватимуть обласні державні адміністрації, що згодом було підтверджено листом НКРЕКП від 26.07.2017 р. №8169/18.3.2/7-17 (а.с. 18). У зв'язку із цим, обов'язок по встановленню відповідних тарифів надалі покладено на органи місцевого самоврядування.
20 жовтня 2017 р. ВП "Рівненська АЕС" звернувся до Заболоттівської сільської ради (лист № 174/8867 від 19.10.2017 р.), як до органу, уповноваженого на встановлення тарифу, надавши економічно обґрунтовані витрати на надання послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з усіма необхідними додатками для встановлення відповідного тарифу споживачам села Заболоття (а.с.129).
Проте, тариф на централізоване водовідведення для ВП "Рівненська АЕС" протягом тривалого часу не було встановлено. У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав і, як наслідок, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р., у справі № 1740/2183/18, яке набрало законної сили 20 грудня 2018 р., визнано протиправною бездіяльність Заболоттівської сільської ради щодо не встановлення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення за результатами розгляду заяви від 19.10.2017 р., зобов'язано Заболоттівську сільську раду встановити ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення за результатами розгляду заяви від 19.10.2017 р. (а.с. 19-22).
26 жовтня 2018 р. Вараська міська рада, згідно норм Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", прийняла рішення № 1201, яким територіальну громаду с. Заболоття Заболоттівської сільської ради було добровільно приєднано до територіальної громади міста обласного значення Вараша Вараської міської ради. Рішення набрало чинності з 01 листопада 2018 року (а.с. 24).
Заболоттівська сільська рада як орган місцевого самоврядування функціонувала на основі прийнятого нею ж місцевого бюджету до кінця 2018 року та здійснювала самостійно свої повноваження в межах визначених законами України.
Рішенням Вараської міської ради від 16.11.2018 року за номером № 1284 було розпочато реорганізацію Заболоттівської сільської ради шляхом приєднання до Вараської міської ради (а.с. 75-77).
У подальшому ВП "Рівненська АЕС" звернувся до виконавчого комітету Вараської міської ради із листом за № 971/001 від 21.01.2019 р. в якому підприємство поінформувало про наявність згаданого вище рішення суду та вказало на необхідність встановлення тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення для споживачів села Заболоття (а.с. 128).
11 квітня 2019 року було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який свідчить про припинення існування Заболоттівської сільської ради як юридичної особи.
Позивач звернувся до господарського суду оскільки вважає, що наслідком описаної вище протиправної бездіяльності органів місцевого самоврядування, яка виразилась у не встановленні для ВП "Рівненська АЕС" тарифу на централізоване водовідведення, згідно заяви від 19 жовтня 2017 р., стало те, що державне підприємство у період з листопада 2017 року по грудень 2018 року включно було вимушене надавати споживачам села Заболоття послугу з централізованого водовідведення по тарифу, встановленому згаданою вище постановою НКРЕКП від 12.11.2015 р. № 2766, який не забезпечував ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на надання такої послуги. На переконання позивача, ВП "Рівненська АЕС" зазнала майнової шкоди, розмір якої становить 777 991,30 грн.
Розмір шкоди розрахований наступним чином:
РШ=ФВ- ФН, де:
РШ - розмір завданої шкоди;
ФВ - фактичні витрати на послугу водопостачання
ФН- фактичні нарахування, згідно із затвердженим тарифом
Із доданого до позовної заяви розрахунку результату господарської діяльності з надання послуг з централізовано водопостачання ВП "Рівненська АЕС", які надавились територіальній громаді с. Заболоття за період листопад 2017 р. - грудень 2018 р., вбачається, що:
ФВ становлять - 963 888,91 грн.,
ФН становлять - 185 897,61 грн.,
а тому РШ становить: 777 991,30 грн. (963 888,91 грн. - 185 897,61 грн.)
Таким чином, розмір завданої шкоди і ціна даного позову за обрахунками позивача складає - 777 991,30 грн.
На підтвердження своїх розрахунків ФВ та ФН позивач додав до позовної заяви: розрахунок помісячного розміру шкоди, завданої ВП РАЕС внаслідок невстановленого тарифу на централізоване водовідведення для споживачів с. Заболоття; фактичні нарахування на виробництво послуги з централізованого водовідведення на території Заболоттівської сільської ради (листопад 2017- грудень 2018); розрахунок витрат послуги з централізованого водовідведення по ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" за листопад 2017-грудень 2018року; фактичний обсяг з надання послуги з централізованого водовідведення споживачам за листопад - грудень 2017 року; фактичний обсяг з надання послуги з централізованого водовідведення споживачам за січень - грудень 2018 року (а.с. 25-55).
Розрахунок ФВ вирахуваний наступним чином: 1)фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в листопаді 2017 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 185 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 8 708 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 21,24 грн/куб. м (185 000 грн / 8 708 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 3 123 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 66 332.52 грн (3 123 куб. м х 21,24 грн/куб.м). 2) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в грудні 2017 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 165 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 8 909 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 18,52 грн/куб. м (165 000 грн / 8 909 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 3 066 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 56 782.32 грн (3 066 куб. м х 18,52 грн/куб. м). 3) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в січні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 108 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 6 942 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 15,56 грн/куб. м (108 000 грн /6 942 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 2 767 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 43 054.52 грн (2 767 куб. м х 15,56 грн/куб. м). 4) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в лютому 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 171 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 7 337 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м -23,31 грн/куб. м (171 000 грн / 7 337 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 2 548 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 59 393.88 грн (2 548 куб. м х 23,31 грн/куб. м). 5) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в березні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 182 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 8 990 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 20,24 грн/куб. м (182 000 грн / 8 990 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 2 585 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 52 320.40 грн (2 585 куб. м х 20,24 грн/куб. м). 6) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в квітні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 190 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 12 221 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 15,55 грн/куб. м (190 000 грн / 12 221 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 3 413 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 53 072.15 грн (3 413 куб. м х 15,55 грн/куб, м). 7) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в травні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 215 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 8 441 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 25,47 грн/куб. м (215 000 грн / 8 441 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 2 403 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 61 204.41 грн (2 403 куб. м х 25,47 грн/куб. м). 8) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в червні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 184 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 8 640 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 21,30 грн/куб. м (184 000 грн / 8 640 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 2 446 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 52 099.80 грн (2 446 куб. м х 21,30 грн/куб. м). 9) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в kbgys 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 141 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 9 343 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 15,09 грн/куб. м (141 000 грн / 9 343 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 3 068 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 46 296,12 грн (3 068 куб. м х 15,09 грн/куб. м). 10) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в серпні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 160 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 11 188 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 14,30 грн/куб. м (160 000 грн /11 188 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 2 880 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 41 184 грн (2 880 куб. м х 14,30 грн/куб. м). 11) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в вересні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 295 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 11 292 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 26,12 грн/куб. м (295 000 грн / 11 292 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 3 072 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 80 240.64 грн (3 072 куб. м х 26,12 грн/куб. м). 12) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в жовтні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 285 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 10 666 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 26,72 грн/куб. м (285 000 грн / 10 666 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 3 790 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 101 268.80 грн (3 790 куб. м х 26,72 грн/куб. м). 13) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в листопаді 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 284 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 5 709 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 49,75 грн/куб. м (284 000 грн / 5 709 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 2 691 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 133 877.25 грн (2 691 куб. м х 49,75 грн/куб. м). 14) фактичні витрати з централізованого водовідведення по с. Заболоття в грудні 2018 р.; загальні витрати з централізованого водовідведення - 331 000,00 грн; загальний обсяг наданої послуги - 9 028 куб. м; фактична собівартість 1 куб. м - 36,66 грн/куб. м (331 000 грн / 9 028 куб. м); обсяг наданої послуги для с. Заболоття - 3 185 куб. м; фактичні витрати по с. Заболоття - 116 762.10 грн (3 185 куб. м х 36,66 грн/куб. м).
ФВ дорівнюють сумі вищевказаних помісячних витрат і становлять - 963 888,91 грн.
Розрахунок ФН вирахуваний наступним чином: обсяг наданої послуги територіальній громаді с. Заболоття за період листопад 2017 р. - грудень 2018 р. становить - 41 037 куб. м. (тариф на централізоване водовідведення, який діяв у період листопад 2017 р. - грудень 2018 р. - 4,53 грн за 1 куб. м.). ФН становлять: 41 037 куб. м х 4,53 грн/куб. м = 185 897,61 грн.
При цьому позивач вважає, що шкоду, завдану у цій сумі, повинен відшкодувати відповідач виконавчий комітет Вараської міської ради, який є правонаступником прав і обов'язків Заболоттівської сільської ради та її виконавчого комітету.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з виконавчого комітету Вараської міської ради на користь ВП "Рівненська АЕС" завдану шкоду в розмірі 777 991,30 грн.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка виразилась у невстановлені тарифу на централізоване водовідведення, регулювання яких здійснюється Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ЦК України тощо.
Статтею 19 Конституції України передбачається, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За умовами пунктів 5, 6 частини 2 статті 6 цього ж Закону виконавцями комунальних послуг є: послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч.1 ст.10 цього Закону).
Відповідно до Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Так, зокрема, предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій (стаття 8 Закону України від 20.04.2000 "Про природні монополії").
Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації) (частина 2 статті 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення").
Окрім цього, статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у редакції, яка діяла у період виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до Заболоттівської сільської ради, передбачалося, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету. Спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку.
Положеннями статті 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать: встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
Матеріалами справи підтверджено той факт, що позивач як особа, яка надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, встановивши, що тариф на централізоване водопостачання не забезпечує можливість підприємству повного відшкодування витрат, понесених у зв'язку із наданням споживачам послуг з централізованого водопостачання, та є економічно необгрунтований, правомірно звернувся до органу самоврядування, який на момент звернення мав повноваження щодо встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення - до Заболоттівської сільської ради. Проте, у зв'язку із бездіяльністю останньої, не було встановлено державному підприємству відповідного тарифу.
Вказані обставини підтверджуються рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р. у справі № 1740/2183/18, яке набрало законної сили 20 грудня 2018 р., яким визнано протиправною бездіяльність Заболоттівської сільської ради щодо не встановлення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення за результатами розгляду заяви від 19.10.2017 р., зобов'язано Заболоттівську сільську раду встановити ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення за результатами розгляду заяви від 19.10.2017 р.
У матеріалах справи відсутні докази встановлення Заболоттівською сільською радою для ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" економічно обгрунтованого тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення за результатами розгляду заяви від 19.10.2017 р., на виконання згаданого вище рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р. у справі № 1740/2183/18.
Наслідком описаної вище протиправної бездіяльності щодо встановлення для ВП "Рівненська АЕС" тарифу на централізоване водовідведення, згідно заяви від 19 жовтня 2017 р., стало те, що державне підприємство у період з листопада 2017 року по грудень 2018 року було вимушене надавати споживачам села Заболоття послугу з централізованого водовідведення по тарифу, встановленому постановою НКРЕКП від 12.11.2015 р. № 2766, який не забезпечував ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на надання такої послуги. Наведені обставини призвели до того, що позивач поніс додаткові фінансові втрати (збитки).
Розмір завданої шкоди за обрахунками позивача складає - 777 991,30 грн.
Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав є стягнення збитків (матеріальної шкоди).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду (збитки), 2) протиправну поведінку особи, яка заподіяла шкоду, 3) причинний зв'язок між ними та 4) вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, виключає можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.
Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України унормовано, що шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом ( стаття 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ).
Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями, бездіяльністю органу місцевого самоврядування і заподіяною ним шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Таким чином, заявляючи позовні вимоги про стягнення шкоди у заявленій сумі, позивач має довести вищезазначені умови в порядку ст. 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд зазначає, що у даному випадку протиправність поведінки Заболоттівської сільської ради щодо не встановлення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС" економічно обгрунтованого тарифу на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, яка призвела до понесення позивачем додаткових фінансових втрат (збитків) у загальній сумі 777 991,30 грн. - доведено належними та допустимими доказами частково.
Як вже було зазначено вище, у судовому засіданні представник позивача визнав, що розрахунок завданої шкоди за листопад 2017 року дійсно розраховано не вірно. з огляду на це, в судовому засіданні судом було запропоновано оголосити перерву для надання представником позивача правильного розрахунку завданої шкоди за листопад 2017 року відповідно до діючого на той час Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869, однак представник відмовився від подання правильного розрахунку завданої шкоди за листопад 2017 року, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення завданої шкоди в розмірі 52 185,33 грн. за листопад 2017 року є необгрунтованою через її неправильне нарахування, що не заперечувалось представником позивача.
При цьому суд зазначає, що згідно діючого на той час Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869 для відшкодування витрат, що виникли у позивача протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, тобто у період з 20.10.2017 року по 20.11.2017 року, встановлений спеціальний порядок їх відшкодування, доказів дотримання якого позивачем не надано, відтак сума витрат за вказаний період в розмірі 52 185,33 грн., яка розрахована та включена позивачем до загального розміру збитків, є необгрунтованою та такою, що стягненню не підлягає.
Відтак, суд перевірив надані позивачем обрахунки розміру завданої шкоди, фактичні витрати на послугу водопостачання, фактичні нарахування, згідно із затвердженим тарифом, також формули, які покладені в основу розрахунків, та встановив, що вони є обгрунтованими та арифметично правильними на загальну суму 725 805, 97грн.
Відтак наявність фінансових втрат, що призвели до збитків (шкоди) у позивача у зв'язку з протиправною бездіяльністю Заболоттівської сільської ради доведено матеріалами справи частково на загальну суму 725 805, 97грн.
П.7 ч.1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у редакції, яка діяла у період виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до Заболоттівської сільської ради, передбачалося, що виконавець має право відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво.
Однак, судом встановлено, що Вараською міською радою прийнято рішення про добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення Заболоттівську сільську раду, та відповідним рішенням Вараської міської ради було розпочато реорганізацію Заболоттівської сільської ради шляхом приєднання до Вараської міської ради. У подальшому 11 квітня 2019 року було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення існування Заболоттівської сільської ради як юридичної особи.
Частинами 3 та 4 статті 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну об'єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об'єднаної територіальної громади, а пов'язані з таким майном права та обов'язки належать об'єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.
Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.
У відповідності до частини першої ст. 8-3 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" повноваження сільської, селищної ради, її виконавчого комітету та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до міської об'єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням сільської, селищної ради та рішенням міської ради об'єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об'єднаної територіальної громади. З моменту припинення повноважень сільської, селищної ради повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналася до міської об'єднаної територіальної громади.
Частиною третьою цієї ж статті Закону передбачено, що відповідні юридичні особи -сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет об'єднаної територіальної громади є правонаступниками прав та обов'язків відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, з дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.
За загальним правилом правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.
Відтак, з аналізу наведених вище правових норм та матеріалів справи вбачається, що Вараська міська рада та її виконавчий комітет є правонаступником усіх прав та обов'язків Заболоттівської сільської ради та її виконавчого комітету, як такої, що приєдналася до відповідної об'єднаної територіальної громади в силу закону. А отже, Вараська міська рада та її виконавчий комітет повинна нести відповідальність за шкоду, яка виникла внаслідок бездіяльності особи, яку вона замінила як провонаступник - Заболоттівської сільської ради та її виконкому.
З підстав доведеності та наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою Заболоттівської сільської ради та понесеними збитками ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС", позов про стягнення шкоди всього у розмірі 777 991,30 грн. підлягає задоволенню частково, та стягненню 725 805,97 грн. завданої шкоди із виконавчого комітету Вараської міської ради як правонаступника Заболоттівської сільської ради та її виконкому.
Відповідно до вимог ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, доводи позивача, що висвітлені у позові знайшли своє підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи частково. При цьому, заперечення відповідача спростовані матеріалами справи та наведеними вище по тексту правовими нормами. А відтак, суд прийшов до висновку що даний позов підлягає задоволенню частково в розмірі 725 805,97 грн. В задоволення позовних вимог в частині стягнення 52 185,33 грн. завданої шкоди за листопад 2017 року - слід відмовити.
Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 10 887,09 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Виконавчого комітету Вараської міської ради (34400, Рівненська область, м. Вараш, майдан Незалежності,1, ідентифікаційний код 03315879) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661), від імені якої діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, ідентифікаційний код 05425046) - 725 805 (сімсот двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ять) грн. 97 коп. - завданої шкоди, 10 887 (десять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 09 коп. - витрат по оплаті судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 52 185 (п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 33 коп. - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2019 року.
Суддя Романюк Ю.Г.