"08" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2073/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
секретар судового засідання Голоденко І.О.
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Компанії “ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШЛ” (номер торговельного реєстру 1010342045, Alsharg Plaza, Exit 15, Ring Road, Riyadh, Kingdom of Saudi Arabia)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст Грейнс” (Лідерсівський бульвар, 5, м. Одеса, 65014)
про стягнення 42493147,79 доларів США
за участю представників учасників справи:
від позивача: Левковець Т.М.
від відповідачів: ОСОБА_1 В.В.
Компанія “ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШЛ” звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст Грейнс”, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №б/н від 01.03.2013 у розмірі 42493147,79 доларів США, з яких: 40440580,00 доларів США основної заборгованості; 2455,05 доларів США несплачених процентів за договором; 2050112,74 доларів США штрафних санкцій за порушення умов договору.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач зазначив про порушення відповідачем умов вищевказаного договору в частині повного та своєчасного повернення коштів за отриманою від позивача позикою, а також сплати процентів за їх користування.
19.08.2019 від відповідача до канцелярії суду за вх. №16557/19 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.101, т.1), водночас, вказане клопотання представником відповідача усно було відкликане в судовому засіданні 30.09.2019.
Також, 19.08.2019 від відповідача за вх. №16560/19 надійшов відзив на позов з додатковими доказами (а.с. 102-127, т. 1), відповідно до якого він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, але при цьому відповідач визнає факт наявності заборгованості за вищевказаним договором позики в сумі 40440580,00 доларів США та підтверджує, що ним було сплачено проценти за користування позикою у загальному розмірі 161,87 доларів США. Разом з цим відповідач зазначив, що не має можливості повернути позику у зв'язку з відсутністю фінансової можливості.
23.08.2019 від відповідача за вх. №16977/19 надійшли заперечення (а.с.129-132, т. 1), які за своїм змістом є аналогічними зі змістом відзиву.
30.09.2019 до канцелярії суду за вх. №2-4690/19 надійшли доповнення до відзиву (а.с.140-144, т.1), які не прийнято судом до розгляду, оскільки подання таких доповнень не передбачено ГПК України.
18.10.2019 до суду від відповідача за вх. №2-5091/19 надійшла заява (а.с.1-2, т.2), в якій відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 2050112,74 доларів США, зазначаючи, що позивач втратив право на стягнення з відповідача цих коштів починаючи з 01.10.2017, з врахуванням того, що за умовами додаткової угоди №3 від 30.12.2015 до договору позики, позика надавалась відповідачу на строк до 30.09.2017.
18.10.2019 від позивача за вх. № 21387/19 надійшла відповідь на відзив (а.с.3-11, т.2), в якій позивач, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що скрутне фінансове становище відповідача не звільняє його від виконання зобов'язання за договором позики, а також повідомив суд, що договір позики був належним чином зареєстрований у Національному банку України, його обслуговування здійснювалось АТ «Дельта Банк» та в подальшому АТ «Укрсиббанк». Також, разом з відповіддю на відзив позивачем було подано заяву про поновлення строку для її подання (а.с.12-23, т.2).
18.10.2019 позивачем також було подано заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (а.с.23-50, т.2), в яких позивач зазначив про правомірність здійсненого ним розрахунку штрафних санкцій, оскільки договором позики сторони передбачили, що штраф за прострочення оплати основного боргу відносно такої суми нараховується починаючи з дати настання платежу до дати фактичної сплати платежу за ставкою 5% річних. При цьому, як зазначає позивач, він самостійно застосував позовну давність при розрахунку санкцій, передбачену ст. 258 ЦК України, та просить суд стягнути штрафні санкції лише за один рік з 18.07.2018 по 17.07.2019.
18.10.2019 відповідачем було подано письмові пояснення (а.с.51-53, т.2) щодо поважності причин пропуску строку для подання доказів, які подано з доповненнями до відзиву, в яких відповідач просить суд прийняти ці доповнення до розгляду та долучити до матеріалів справи докази, які подані до доповнень. Суд, за результатом розгляду клопотання, яке викладено в письмових поясненнях, задовольнив його частково та прийняв до розгляду додаткові докази, подані відповідачем разом з доповненнями до відзиву.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 позовну заяву Компанії “ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШЛ” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, підготовче засідання призначено на "23" серпня 2019 р. о 12:50.
23.08.2019 за клопотанням представника позивача суд протокольно ухвалив продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголосити перерву у підготовчому засіданні до “ 30” вересня 2019 о 12год.00хв.
В судовому засіданні 30.09.2019 судом протокольно було оголошено перерву до « 18» жовтня 2019 о 13год.45хв.
18.10.2019 судом протокольно було ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити її для розгляду по суті на "25" жовтня 2019 о 15год. 30хв.
25.10.2019 судом протокольно ухвалено відкласти розгляд справи на "08" листопада 2019 о 15год. 00хв.
Ухвалами від 31.10.2019 та від 04.11.2019 судом було забезпечено участь сторін в засіданні суду, яке призначено на 08.11.2019, в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 08.11.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
01.03.2013 між позивачем (позикодавець) та відповідачем (позичальник) було укладено договір позики (а. с. 27-38, т.1), згідно з п.2.1. якого позикодавець погоджується в порядку та на умовах цього договору позики надати позичальникові позику в доларах США, а позичальник погоджується отримати від позикодавця, належним чином використати і повернути позику в доларах США, а також сплатити проценти в доларах США за користування позикою та здійснити інші пов'язані з нею платежі, згідно з умовами цього договору позики.
Відповідно до п. 2.2. договору загальна сума позики складає 200000000,00 доларів США, яка може надаватись на умовах цього договору позики частинами або всією сумою відповідно до погодження позикодавця та позичальника на підставі відповідного(их) звернення(нь), належним чином поданих позичальником позикодавцеві.
Згідно з п.3.1. договору позика надається на строк до дати погашення. За умовами статті 1 договору позики дата погашення була встановлена сторонами не пізніше « 31» грудня 2015 року.
За змістом п. п. 4.1., 4.2. договору позичальник сплачує проценти за користування коштами позики. Процентна ставка становить 0,001% річних.
Згідно з п. п. 5.1., 5.2. договору всі платежі стосовно коштів позики та будь-яких інших сум, належних до сплати позичальнику за цим договором позики, здійснюється у валюті позики (якщо інше прямо не визначено у цьому договорі позики чи письмово погоджено сторонами цього договору позики або не вимагається чинним законодавством України) на рахунок позичальника, зазначений в статті 1. Всі платежі стосовно основної суми, процентів та будь-яких інших сум, належних до сплати позикодавцю за цим договором позики, здійснюються у валюті позики (якщо інше прямо не визначено у цьому договорі позики та не вимагається чинним законодавством України).
За умовами статті 8 договору у випадку, якщо позичальник не сплачує будь-яку суму основного боргу, що підлягає сплаті за цим договором позики, позичальник в доповнення до процентів, встановлених в пункті 4.2. договору, зобов'язаний сплатити штраф за прострочення оплати основного боргу відносно такої суми, починаючи з дати настання платежу до дати фактичної сплати платежу за ставкою 5% (п'ять відсотків) річних.
Статтею 13 договору передбачено, що до цього договору та його тлумачення застосовується право України. Будь-які та всі спори, які виникають між сторонами щодо або у зв'язку із цим договором позики і які не можуть бути вирішені шляхом переговорів або консультацій між сторонами, вирішуються арбітражем відповідно до правил Міжнародної Торговельної Палати. Місце арбітражу - Київ, Україна.
Жодною зі сторін не було заявлено суду про передачу справи на розгляд арбітражу, а отже господарським судом здійснено розгляд цієї справи по суті у відповідності до ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» за відсутності підстав для залишення позову без розгляду (п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України).
Відповідно до статті 14 договору він набирає чинності з моменту його належної реєстрації у Національному банку України згідно з вимогами чинного законодавства України та припиняє свою дію після повного погашення позичальником всієї позики, процентів за нею та всіх інших платежів, які підлягають сплаті позичальником позикодавцеві за цим договором.
Згідно з повідомленням Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області №09-204/5184 від 26.03.2013 (а.с.151-152, т.1) на підставі повідомлення від 07.03.2013 № 2/01-17/2488 (а.с. 153-155, т. 1) договір позики №б/н від 01.03.2013 був зареєстрований вказаним управлінням 26.03.2013 за №16335. У зазначеному повідомленні вказано, що реєстрація дійсна, якщо протягом 180 календарних днів від дати реєстрації резидент-позичальник отримав кредит, позику або його/її частку.
14.05.2013 та 31.03.2015 між сторонами були укладені додаткові угоди №№ 1, 2 до договору, які стосувались реквізитів сторін.
30.12.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору, якою сторонами, зокрема, було викладено п. 3.1. договору в наступній редакції: позика надається на строк до дати погашення у межах періоду погашення, який починається з дати отримання позики (її першої частки) та закінчується 30.09.2016.
Згідно з повідомленнями Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області від 12.05.2015 № 09-204/7217, Національного банку України від 07.06.2016 №24-0006/48339 (а.с. 156-157, 163, т. 1) на підставі повідомлень від 29.04.2015 б/н, від 23.05.2016 № 32 (а.с. 158-161, 164-166, т. 1) додаткові угоди №№1-3 до договору були зареєстровані в Національному банку України 12.05.2015 за № 16335/1, 07.06.2016 за №16335/2 відповідно. Обслуговування операцій за договором позики №б/н від 01.03.2013 з 12.05.2015 здійснюється АТ «Укрексімбанк».
22.05.2017 між сторонами була укладена додаткова угода № 4 до договору, яка стосувались реквізитів сторін, доказів реєстрації якої у НБУ сторонами суду не подано.
На виконання умов вищевказаного договору позики позивачем в період з 29.05.2013 по 16.09.2015 було надано відповідачу позику на загальну суму 72300000,00 доларів США, з яких відповідачем станом на даний час було повернуто позивачу 31859420,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.53-85, т.1), розрахунком боргу (а.с. 86-87, т. 1) та визнається сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був cкладений акт звірки станом на 31.12.2017 року, згідно якого борг на користь позивача склав 40440580,00 доларів США (а.с. 49-50, т.1).
За час користування відповідачем позикою, а саме з 29.05.2013 по 18.07.2019, позивачем було нараховано для сплати відповідачем відсотки на суму позики, загальна сума яких складає 2648,75 доларів США. Відповідачем відсотки сплачено частково на суму 161,87 доларів США, що підтверджується банківськими виписками та визнається відповідачем.
03.07.2019 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про невиконання платіжних зобов'язань та повернення позики від 01.07.2019 (а.с.46-48, 51, т.1), в якому позивач вимагав від відповідача оплатити частину наданої та неповернутої позики у розмірі 40440580,00 доларів США, процентів в сумі 2434,83 доларів США та штраф за прострочення оплати наданої позики в сумі 5634125,24 доларів США.
Відповідач на вищевказану претензію не відреагував, заборгованість, що виникла на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору позики, не сплатив.
Звертаючись до господарського суду з позовом, що розглядається в цій справі, позивач нарахував до стягнення з відповідача окрім суми боргу за надою позикою в розмірі 40440580,00 доларів США та відсотків за користування отриманих від позики коштів в сумі 2455,05 доларів США, пеню за прострочення повернення коштів в сумі 2050112,74 доларів США. Розрахунок суми пені позивачем здійснено за період з 18.07.2018 по 17.07.2019 (а.с. 90, т. 1).
Під час розгляду справи відповідач не заперечив щодо наявності у нього заборгованості за договором позики, водночас, наполягав на застосуванні строку позовної давності.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в редакції, станом на день укладення договору позики, у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Відповідно до п. 1.1. Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004, яка втратила чинність на підставі постанови Національного банку № 31 від 05.02.2019, резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи-підприємці, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті (далі в цьому розділі - кредити) від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому розділом І цього Положення.
Згідно з п.п. 1.2., 1.4. Положення в редакції, станом на день укладення договору позики, резидент-позичальник (крім уповноваженого банку України) залучає кредит від нерезидента через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором. Функції обслуговуючого банку за договором (далі - обслуговуючий банк), визначені цим розділом, може виконувати як уповноважений банк, так і від його імені відокремлений підрозділ банку (філія, відділення). Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.
Відповідно до п.п. 1.7., 1.8. Положення в редакції, станом на день укладення договору, резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту. Реєстрація договорів, укладених резидентами-позичальниками, що не є банками, здійснюється територіальним управлінням Національного банку (далі - територіальне управління) за місцезнаходженням обслуговуючого банку.
За змістом п. 1.16. Положення в редакції, станом на день укладення договору, резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.
Відповідно до п. 2.6. Положення в редакції, станом на день укладення договору, територіальне управління здійснює реєстрацію договору на підставі пакета документів, поданого згідно з вимогами цієї глави уповноваженим банком, який надав згоду на обслуговування операцій за договором, в електронній формі засобами програмного забезпечення щодо реєстрації. Територіальне управління здійснює реєстрацію договору (змін до договору) резидента-позичальника, що не є уповноваженим банком, аналогічно до порядку, установленого для реєстрації договорів (змін до договорів) уповноважених банків-позичальників згідно з підпунктом 4.2.3, абзацом першим підпункту 4.2.4, підпунктом 4.2.5, абзацами першим і другим підпункту 4.2.6, підпунктом 4.2.7, абзацом четвертим підпункту 4.2.9 пункту 4.2 глави 4 цього розділу. Територіальне управління вносить відомості про реєстрацію договору до електронного реєстру повідомлень про договори та видає резиденту-позичальнику повідомлення з відміткою про реєстрацію договору, оформлене відповідно до абзацу другого пункту 2.7 цієї глави, що є реєстраційним свідоцтвом до договору (далі в цьому розділі - засвідчене територіальним управлінням повідомлення з відміткою про реєстрацію договору на паперовому носії).
Згідно з ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» сплата комісії, інших платежів за здійснення операцій, визначених пунктами 1-6 частини другої цієї статті, здійснюється виключно у гривні, крім розрахунків зі сплати процентів (відсотків) за депозитами або кредитами (позиками), що можуть проводитися в іноземній валюті, банківських металах та у гривні.
Відповідно до п. 75 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, клієнти-резиденти здійснюють валютні операції з купівлі іноземної валюти/банківських металів та/або переказу з власних рахунків валютних цінностей (іноземної валюти/гривні/банківських металів) за кордон/на поточний рахунок нерезидента в Україні (крім інвестиційного рахунку) з метою здійснення платежів у рахунок виконання боргових зобов'язань резидента-позичальника перед нерезидентом (кредитором або гарантом/поручителем/заставодавцем, що виконав зобов'язання перед нерезидентом-кредитором за резидента-позичальника), визначених у кредитному договорі (договорі позики/поворотної фінансової допомоги) [повернення суми одержаного(ої) резидентом-позичальником кредиту (позики/поворотної фінансової допомоги) з урахуванням сплати процентів за користування кредитом/позикою та інших визначених у такому договорі платежів, що підлягають сплаті на користь кредитора/позикодавця, а також умов договору щодо здійснення платежів у валюті, що відрізняється від валюти, у якій визначена сума кредиту/позики за договором], за умов, визначених у цьому пункті.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Позиція суду
Під час розгляду справи суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Іст Грейнс” до цього часу не виконало свого зобов'язання за договором позики №б/н від 01.03.2013 та укладених до договору додаткових угод, а саме не повернуло надані позивачем в позику кошти, а також не сплатило проценти за їх користування.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що договір позики та додаткові угоди № 1-3 до нього було зареєстровано органами Національного банку України в порядку, який визначений вищевказаним Положенням, чинним до 07.02.2019.
Перевіривши розрахунок сум основного боргу та відсотків за користування коштів (а.с.86-89, т.1), суд встановив їх вірність та відповідність умовам договору позики, а отже позов позивача в частині стягнення сум основного боргу в розмірі 40440580,00 доларів США та відсотків в розмірі 2455,05 доларів США підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що бездіяльність відповідача у вигляді порушення строків повернення позики суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача пені, яка нарахована на суму неповернутої позики в розмірі 40440580,00 доларів США.
Розрахунок суми пені, який долучений позивачем до позовної заяви (а.с.90, т.1) судом перевірений, встановлено його вірність, відповідність умовам договору та нормам законодавства, а також встановлено, що визначена договором ставка пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нарахована пеня. При цьому, суд враховує погодження сторонами у ст. 5 договору, що всі платежі стосовно основної суми, процентів та будь-яких інших сум, належних до сплати позикодавцю за цим договором позики, здійснюються у валюті позики.
Щодо позовної давності. Сторонами в договорі позики на власний розсуд визначено умову про нарахування штрафу до дати фактичної сплати платежу, а отже, оскільки відповідач суму позики в розмірі 40440580,00 доларів США на день подання позивачем позову ще не сплатив, позивач мав право нараховувати штрафні санкції станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом. При цьому, позивач на власний розсуд здійснив нарахування штрафних санкцій з врахуванням визначеного законом строку позовної давності, а саме в межах одного року.
Крім того, суд зазначає, що визначена договором штрафна санкція у вигляді штрафу, який підлягає застосуванню за ставкою 5% річних, за своєю правою природою є пенею, оскільки за кваліфікуючими ознаками саме пеня є різновидом неустойки, яка має триваючий характер, водночас неустойка у вигляді штрафу являє собою одноразовий платіж, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання.
З врахуванням зазначених вище обставин, позовні вимоги Компанії “ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШЛ”, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст Грейнс”, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог Компанії “ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШЛ”, судовий збір в сумі 672350,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іст Грейнс” (Лідерсівський бульвар, 5, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37007918) на користь Компанії “ІСТ ГРЕЙНС ІНТЕРНЕШЛ” (номер торговельного реєстру НОМЕР_1 , Ер ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поштова скринька АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , Kingdom of Saudi АДРЕСА_3 ) заборгованість за договором позики в сумі 40440580 /сорок мільйонів чотириста сорок тисяч п'ятсот вісімдесят/ доларів США 00 центів, заборгованість по несплаченим відсоткам за договором позики в сумі 2455 /дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять/ доларів США 05 центів, неустойку в сумі 2050112 /два мільйона п'ятдесят тисяч сто дванадцять/ доларів США 74 центи та судовий збір в сумі 672350 /шістсот сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят/ грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 листопада 2019 р.
Суддя Д.О. Бездоля