Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
14 листопада 2019 рокуСправа № 912/2386/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2386/19
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", 25006, м. Кропивницький, вул. Володарського, 67
про стягнення 115 026 005,26 грн
за участю представників:
від позивача - Ганченко М.О., довіреність № 1-1680 від 30.09.19 посвідчення адвоката №КВ6497 від 26.09.2019 року;
від відповідача - Руденко Т.В., довіреність № 07/01-114 від 18.09.19 посвідчення адвоката №259 від 05.03.2018 року
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про стягнення 108 302 475,73 грн заборгованості, 6 191 585,64 грн пені, 531 943,89 грн три проценти річних, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем Договору транспортування природного газу №1807000391 від 19.09.2018 в частині оплати рахунків за добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року.
Ухвалою від 22.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2386/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.09.2019 о 10:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Протокольною ухвалою від 19.09.2019 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/2386/19 до 09:30 год. 10.10.2019.
10.10.2019 позивачем подано до суду клопотання про долучення доказів у справі №912/2386/19, відповідно до якого позивач просить поновити йому строк для подання електронних доказів та долучити до матеріалів справи електронні докази, які були додані до позовної заяви (оформленні на папері), що розміщуються на цифровому диску DVD-R № ZE6369-DVD-T47D.
Протокольною ухвалою від 10.10.2019 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/2386/19 до 14:00 год. 31.10.2019.
Ухвалою від 10.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №912/2386/19 на 30 днів.
25.10.2019 Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" подано до суду заяву про зменшення неустойки, відповідно до якої відповідач просить зменшити до 1% розмір пені, нарахованої за Договором транспортування природного газу №1807000391 від 19.09.2018.
30.10.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 24.10.2019 про повернення помилково наданих електронних доказів, а саме цифрового диску DVD-R № ZE6369-DVD-T47D, доданого до клопотання від 10.10.2019 про долучення доказів у справі №912/2386/19. В обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що помилково додано диск, який містить інформацію по іншому підприємству, а саме по Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Криворіжка" та не стосується предмету позову у даній справі.
31.10.2019 позивачем подані до суду заперечення на заяву ВАТ "Кіровоградгаз" про зменшення пені.
Ухвалою від 31.10.2019 задоволено клопотання позивача без номера від 24.10.2019 року про повернення АТ "Укратрансгаз" цифрового диску DVD-R № ZE6369-DVD-T47D, який доданий до клопотання позивача від 10.10.2019р. про долучення доказів у справі №912/2386/19 та постановлено повернути АТ "Укратрансгаз" цифровий диск DVD-R № ZE6369-DVD-T47D, який доданий до клопотання позивача від 10.10.2019р. про долучення доказів у справі № 912/2386/19, копію цифрового диску DVD-R № ZE6369-DVD-T47D залишити в матеріалах справи. Задоволено клопотання позивача № 1001ВИХ-19-5004 від 28.10.2019р. та продовжено АТ "Укратрансгаз" пропущений строк на подання електронних доказів до 31.10.2019р. Крім того, даною ухвалою закрито підготовче провадження у справі № 912/2386/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2019 о 10:00 год.
У судовому засіданні 14.11.2019 були присутні представники позивача та відповідача. Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, про наявність поважних причин неподання відзиву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк суд не повідомив.
Нормою ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 14.11.2019 господарським судом досліджено докази у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
19.09.2019 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - Оператор) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі - Замовник) було укладено Договір транспортування природного газу № 1807000391( а.с.10-20), відповідно до пункту 2.1. якого Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість таких Послуг (п.2.1. Договору).
Згідно з пунктом 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.
Пунктом 2.3. Договору визначено послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номанацій (далі-транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі-балансування).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 Договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця.
Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua (пункт 7.2.Договору).
Тарифи передбачені пунктом 7.1. цього розділу, є обов'язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору (пункт 7.3. Договору).
У пункті 9.1. передбачено, що сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/пордаж природного газу Замовника негативного добового небалансу.
У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу (пункт 9.2. Договору)
За пунктом 9.3. Договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів потягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів потягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Згідно з пунктом 11.4. Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
За умовами пункту 13.5. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з пунктом 17.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2022 року.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
На виконання умов договору позивач протягом періоду з березня по червень 2019 року включно передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 108 302 475,73 грн, що підтверджується відповідними актами приймання - передачі природного газу (а.с. 60-75).
Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок встановлення та оплати добових небалансів, а саме визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
За твердженням позивача, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранпортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за березень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3 729,01406 тис. куб м на загальну вартість 37 607 540,08 грн, що підтверджується Актом №03-2019-1807000391 (а.с. 21), рахунком №03-2019-1807000391 (а.с. 22), довідкою №1(а.с.30) та актами прийому-передачі газу від 01.04.2019 (а.с.60-63);
- за квітень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3 741,87281 тис. куб м на загальну вартість 32 774 809,51 грн, що підтверджується Актом №04-2019-1807000391 (а.с. 23), рахунком №04-2019-1807000391 (а.с. 24), довідкою №1( а.с. 31) та актами прийому-передачі газу від 02.05.2019 (а.с.64-67);
- за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 3 343,48757 тис. куб м на загальну вартість 27 491 773,05 грн, що підтверджується Актом №05-2019-1807000391 (а.с. 25), рахунком №05-2019-1807000391 (а.с. 26), довідкою №1( а.с. 32) та актами прийому-передачі газу від 03.06.2019 (а.с. 68-71);
- за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1202,18991 тис.куб м на загальну вартість 10 428 353,09 грн, що підтверджується Актом №06-2019-1807000391 (а.с. 27), рахунком №05-2019-1807000391 (а.с. 28), довідкою №1( а.с.33) та актами прийому передачі газу від 01.07.2019 (а.с. 72-75).
Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
За твердженням позивача вказані добові небаланси відповідача виникали внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Таким чином, позивачем нарахована заборгованість за добові небаланси з березня по червень 2019 року у розмірі 108 302 475,75 грн.
Суд досліджуючи докази по даній справі перевірив розрахунок здійснений позивачем, враховуючи відповідно п. 4.1, п. 9.3 Договору та встановив, що він є арифметично правильним.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального Кодексу не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору транспортування природного газу, розрахунку за добовий небаланс.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, п. 9.3 Договору було передбачено, що замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було вчасно направлено рахунки на оплату добових небалансів, в той час, як відповідач, в свою чергу, жодних дій з оплати спірних розрахунків не вчинив.
Доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем відповідачем до суду надано не було.
Отже, з відповідача підлягає до стягнення 108 302 475,75 грн основного боргу за березень - червень 2019 року.
Виходячи з положень статей 524, 533 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.
Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум 3% процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 531 943,89 грн 3% річних нарахованих за період прострочення виконання договірного зобов'язання (а.с. 9), з яких:
- на суму боргу 37 607 540,08 грн за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 нараховано 287 465,85 грн 3% річних;
- на суму боргу 32 774 809,51 грн за період з 22.05.2019 по 24.07.2019 нараховано 172 404,48 грн 3% річних;
- на суму боргу 27 491 773,05 грн за період з 25.06.2019 по 24.07.2019 нараховано 67 787,93 грн 3% річних;
- на суму боргу 10 428 353,09 грн за період з 20.07.2019 по 24.07.2019 нараховано 4 285,62 грн 3% річних.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в розмірі 531 943,89 грн у повному обсязі.
В силу вимог ч. 2 ст. 193, ст. 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Пунктом 13.5. Договору транспортування передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивачем було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 6 191 585,64 грн пені нарахованої за період прострочення виконання договірного зобов'язання з яких:
- на суму боргу 37 607 540,08 грн за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 нараховано 3 350 677,27 грн пені;
- на суму боргу 32 774 809,51 грн за період з 22.05.2019 по 24.07.2019 нараховано 2 005 997,93 грн пені;
- на суму боргу 27 491 773,05 грн за період з 25.06.2019 по 24.07.2019 нараховано 786 340,03 грн пені;
- на суму боргу 10 428 353,09 грн за період з 20.07.2019 по 24.07.2019 нараховано 48 570,41 грн пені.
Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу.
Господарський суд враховує, що відповідачем подано заяву про зменшення неустойки (а.с.101-103), відповідно до якої останній заперечує щодо нарахованої суми пені та просить зменшити її до 1%. Дане клопотання відповідач, мотивує наявністю значної заборгованості закладів соціальної сфери, теплогенеруючих підприємств, юридичних та фізичних осіб, а також збитковістю підприємства станом на 2019 рік, що підтверджується копією балансу (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2019 та балансом (звіт про фінансовий стан) 31.12.2018, яка складає 684 041 млн.грн. Окрім того, ВАТ "Кіровоградгаз" звертає увагу на те, що скрутне матеріальне становище зумовило зміну режиму праці на підприємстві, що підтверджується копією Наказу № 204/к від 21.02.2019р. та довідкою №09/61-к від 25.10.2019. Також, відповідач зазначає, що перебої в постачанні природного газу призведуть до залишення населення м. Кіровоград та Кіровоградської області без опалення, що в опалювальий період може призвести до фатальних наслідків.
На підтвердження наведеного у клопотанні факту збитковості підприємства, відповідачем надано до суду Баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2019 (а.с.106), Баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2018 (а.с.107).
Згідно із положеннями Наказу №73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 07.02.2013 баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.
Отже, обставини які викладено в клопотанні про зменшення розміру пені підтверджені належними доказами.
У свою чергу позивачем було подано заперечення на заяву ВАТ "Кіровоградгаз" про зменшення пені (а.с.119), у якому останній просить відмовити в задоволенні вказаної заяви відповідача, оскільки вважає посилання відповідача на скрутне фінансове становище підприємства безпідставним, необґрунтованим та таким, що не повинно братись судом першої інстанції до уваги з підстав, що останні знаходяться у рівних економічних умовах і в одній державі, також що відповідачем не доведено необхідних обставин для зменшення судом розміру пені до 1%, окрім того відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України не вважається випадком відсутність у боржника необхідних коштів, та посилаючись на ст.55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями.
При розгляді клопотання про зменшення розміру пені суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи, тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 ГПК України.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" є підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому будь-які прострочення споживачів в оплаті послуг теплової енергії тягнуть для відповідача додаткові витрати, що виходять за межі визначеної тарифами вартості послуг.
Крім того, підприємство відповідача наразі готується до опалювального сезону 2019-2020 і наявність заявленої до стягнення суми пені, може призвести до неможливості своєчасного початку постачання опалення та гарячої води населенню м. Кропивницький та Кіровоградській області, організаціям, зокрема школам, дитячим садочкам, лікарням, пологовим будинкам, також майже на 100% унеможливить приготування їжі в даних організаціях та призведе до зупинення діяльності промислових підприємств.
Відтак, нарахована позивачем до стягнення пеня визнається судом "значним стягненням" у порівнянні з невстановленими збитками кредитора (позивача) у справі.
При цьому, суд бере до уваги, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, транспортує його. Тобто, Акціонерне товариство "Укртрансгаз", як підприємство державного сектору економіки, є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розрахуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, може призвести до значних соціально та економічно негативних наслідків для держави.
За таких обставин, господарський суд, дотримуючись принципів справедливості, пропорційності у господарському судочинстві, збалансованості інтересів сторін, задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, що дорівнює 3 095 792,82 грн.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі №922/2932/18 та від 01.08.2019 у справі №922/2772/18.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 672 350,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-80, 126, 129, 221, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (25006, м. Кропивницький, вул. Володарського, 67, ідентифікаційний код 03365222) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 108 302 475,73 грн заборгованості, 3 095 792,82 грн пені, 531 943,89 грн три проценти річних, а також 672 350,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 19.11.2019
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.