вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/1590/19
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Бенюх Наталії Станіславівни, м. Київ
до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Київська область, Рокитнянський район, с. Савинці
про визнання недійсним положень договору
та за зустрічним позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Київська область, Рокитнянський район, с. Савинці
до Фізичної особи-підприємця Бенюх Наталії Станіславівни, м. Київ
про стягнення штрафних санкцій
за участю представників:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом)- С.А. Гайдар
від відповідача (позивача за зустрічним позовом)- Я.І. Луцький
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Бенюх Наталії Станіславівни б/н від 24.06.2019 року (вх.№1654/19 від 25.06.19 року) до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання недійсним положення п. 7.7 Договору №73-19 від 20.02.2019 року.
Ухвалою суду від 12.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1590/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2019 року.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №14/786 від 25.07.2019 року (вх. №14784/19), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація містить проект договору про закупівлю, одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю, а згідно абз. 2 п. 16 Оголошення про проведення відбору учасників в електронній системі закупівель, учасник самостійно завантажує до електронної системи закупівель заповнений лист-згоду з основними умовами договору, що оформлений згідно проекту договору. Враховуючи вказані норми закону, а також, наданий позивачем лист-згоду від 28.01.2019 року №234 позивач, на думку відповідача, був ознайомлений з умовами проекту Договору, а укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства у сфері публічних закупівель. Також, на думку відповідача, умови повернення забезпечення виконання договору не відносяться до істотних умов договору. Відповідач у відзиві посилається на те, що оскільки позивачем порушено свої зобов'язання за Договором в частині строків поставки беретів, замовник (відповідач) у відповідності до п. 7.7. Договору, не повертає забезпечення виконання умов Договору, внесеного постачальником (позивачем).
Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2019 року повідомив, що ним не отримано відзив на позовну заяву.
Представниками сторін у судовому засіданні 30.07.2019 року подано клопотання про продовження строків підготовчого провадження у справі №911/1590/19 на тридцять днів.
Ухвалою суду від 30.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 24.09.2019 року.
До суду від відповідача - Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України надійшла зустрічна позовна заява №14/790 від 26.07.2019 року (вх. №14790/19 від 30.07.2019 року) до Фізичної особи-підприємця Бенюх Наталії Станіславівни про стягнення за Договором №73-19 від 20.02.2019 року штрафних санкцій в розмірі 34146,00 грн.
Ухвалою суду від 01.08.2019 року зустрічну позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
До суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшов лист №14/827 від 08.08.2019 року (вх. №15543/19 від 13.08.2019 року) про уточнення до відзиву на позовну заяву.
До суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву б/н від 14.08.2019 року (вх. №15910/19 від 21.08.2019 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог. Заперечуючи проти зустрічного позову, відповідач за зустрічним позовом у своєму відзиві зазначив, що затримка у поставці беретів викликана тим, що замовником (позивачем за зустрічним позовом) у заявці на постачання №723/31 від 26.02.2019 року не зазначено коректного розмірного ряду беретів. Відповідач за зустрічним позовом звертався до позивача за зустрічним позовом з проханням вказати у заявці на постачання коректний розмірний ряд беретів у відповідності до вимог до предмету закупівлі вказаних в Додатку №2 Оголошення про проведення відбору на закупівлю беретів. На думку відповідача за зустрічним позовом, має місце прострочення кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, в той час, як постачальником було вжито всіх заходів щодо належного виконання зобов'язання.
До суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 12.08.2019 року (вх. №15911/19 від 21.08.2019 року).
До суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву №14/879 від 30.08.2019 року (вх. №16838/19 від 05.09.2019 року).
До суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшли заперечення №14/926 від 11.09.2019 року (вх. №17698/19 від 17.09.2019 року) на відповідь на відзив на позовну заяву про визнання недійсним положення п. 7.7 Договору №73-19 від 20.02.2019 року.
До суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надійшли заперечення б/н від 16.09.2019 року (вх. №17713/19 від 17.09.2019 року) на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву. Ухвалою суду від 24.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/1590/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019 року.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 15.10.2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача за первісним позовом вимоги первісного позову не визнав з підстав, викладених у відзиві та просив суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю.
У судовому засіданні 15.10.2019 року оголошено перерву до 12.11.2019 року.
Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 12.11.2019 року позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 12.11.2019 року проти зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 12.11.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Mіж Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (за договором - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Бенюх Наталією Станіславівною (за договором - постачальник) за результатами проведення процедури закупівлі за №UA-2019-01-22-000415-а 20.02.2019 року укладено Договір №73-19 (далі - Договір), згідно п.1.1. якого, постачальник зобов'язується передати змовнику у власність берет фетровий зеленого кольору (код 18440000-5 - Капелюхи та головні убори) (далі - товар), кількість, асортимент і ціна якого зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (додаток №1), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню. Пред'явлення постачальником документів, що підтверджують якість товару на всю партію є обов'язковим.
Згідно п. 3.1. Договору, загальна сума товару складає: 1512000,00 грн. без ПДВ.
Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна постачальника (п. 3.2. Договору).
Пунктами 4.2. - 4.5. Договору передбачено, що розрахунки за товар, що поставляється проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до сорока п'яти календарних днів. Датою розрахунків за цим Договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До кожної партії товару, що постачається, постачальник обов'язково надає замовнику накладні ( у двох примірниках) та рахунки-фактури, завірені печаткою та підписом особи постачальника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів. Товар, що поставляється постачальником, оплачується замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до підпункту 3.2. цього Договору.
У пункті 5.2. Договору сторони погодили, що поставка товару за цим Договором складає п'ятнадцять календарних днів в строк, вказаний в заявці замовника. Додатково до заявки замовника може додаватись розмірний ряд для товарів, які цього потребують. Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника, зазначену в Договорі. Доказом отримання заявки вважається лист-підтвердження про отримання заявки від постачальника протягом однієї робочої доби. У разі відсутності такого листа, доказом отримання постачальником заявки замовника вважається лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (провайдера).
Відповідно до п. 5.3. Договору, право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами постачальника та замовника накладної.
Права та обов'язки сторін за Договором визначені у розділі 6 Договору. Зокрема, пунктом 6.3 визначено обов'язок постачальника забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно п. 7.7. Договору, за порушення умов цього Договору, передбачених Розділом 2 та/або порушення, передбачені Розділом 5 Договору, більш ніж на 10 днів, замовник не повертає забезпечення умов Договору, внесеного постачальником, та має право на одностороннє розірвання Договору, повідомивши про це постачальника шляхом направлення листа на ел.адресу постачальника, вказану в Договорі, оформленого на фірмовому бланку за підписом особи замовника, уповноваженої на підписання господарських договорів і який має юридичну силу та є невід'ємною частиною цього Договору. Доказом отримання постачальником листа замовника вважається лист-підтвердження про направлення листа від адміністратора поштового домену@dpsu.gov.ua (провайдера).
Пунктом 11.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Дата закінчення строку дії цього Договору до “31” грудня 2019 року.
Відповідно до п. 11.5 Договору, замовник повертає забезпечення виконання Договору, внесеного постачальником суми, яка дорівнює 5 відсоткам ціни цього Договору, після повного належного виконання всіх його умов, але не пізніше, ніж протягом п'яти банківських днів з моменту подання постачальником запиту про повернення забезпечення. У разі визнання судом результатів процедури закупівлі або Договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», замовник повертає забезпечення Договору не пізніше, ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Згідно специфікації до Договору (Додаток 1), сторони погодили найменування товару - берет фетровий зеленого кольору за ціною 252,00 грн. без ПДВ за одиницю; загальна кількість товару - 6000 од.; сума 1512000,00 грн. без ПДВ.
В обґрунтування первісного позову позивач зазначає, що відповідно до п. 7.7 Договору, за порушення умов договору, передбачених Розділом 2 та/або Розділом 5 Договору, більш ніж на 10 днів, замовник не повертає забезпечення виконання умов Договору, внесеного постачальником, та має право на одностороннє розірвання Договору, повідомивши про це постачальника шляхом направлення листа на ел.адресу постачальника, вказану в Договорі, оформленого на фірмовому бланку за підписом особи замовника, уповноваженої на підписання господарських договорів і який має юридичну силу та є невід'ємною частиною цього Договору.
Позивач за первісним позовом вважає, що пункт 7.7. Договору суперечить Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки, на його думку, якщо він - як постачальник поставив товар, а відповідач за первісним позовом - як замовник його оплатив, отже, договір вважається виконаним, у зв'язку з чим, відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» постачальнику має бути повернуто суму забезпечення. Позивач за первісними позовом зазначає, що положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено можливості неповернення забезпечення через неналежне виконання умов договору про закупівлю.
Отже, відповідач, на думку позивача, зобов'язаний викласти п. 7.7. Договору у відповідності до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі».
Посилаючись на ст. 19 Конституції України, позивач за первісним позовом вважає, що внісши до Договору умови неповернення забезпечення виконання (п. 7.7. Договору), що не передбачено Законом України «Про публічні закупівлі», відповідач перевищив свої повноваження.
Також, позивач за первісним позовом, посилаючись на ст. 217 Цивільного кодексу України, вважає, що Договір може бути виконано і без оспорюваного п. 7.7. Договору, оскільки, умови повернення забезпечення виконання договору не відносяться до істотних умов договору про закупівлі за державні кошти, що передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а також статтею 638 Цивільного кодексу України. Застосування положення п. 7.7 Договору про неповернення забезпечення одночасно з приписами пункту 7.3. Договору, що визначають відповідальність за порушення строку поставки, на думку позивача за зустрічним позовом, є дискримінаційним по відношенню до ФОП Бенюх Н.С.
Враховуючи викладене, позивач за первісним позовом з посиланням на ст.ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України вважає, що п. 7.7. Договору суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а також, інтересам держави та суспільства та порушує права та охоронювані законом інтереси ФОП Бенюх Н.С., як учасника процедури закупівлі, а тому, просить суд визнати недійсним п. 7.7. Договору №73-19 від 20.02.2019 року.
Відповідач за первісним позовом подав відзив, в якому проти позову заперечує та зазначає, що за результатами проведення відбору на закупівлю беретів №UA-2019-01-22-000415-а між позивачем та відповідачем було укладено Договір від 20.02.2019 року №73-19 на поставку беретів на суму 1512000,00 грн. Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що згідно вимог Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю, одночасно з розміщенням оголошення про проведення відбору замовник також оприлюднює проект договору про закупівлю, а згідно абз. 2 п. 16 Оголошення учасник самостійно завантажує до електронної системи закупівель заповнений лист-згоду з основними умовами договору, що оформлений згідно проекту договору. Враховуючи вказані норми закону, а також, наданий позивачем лист-згоду від 28.01.2019 року №234 позивач, на думку відповідача, був ознайомлений з умовами проекту Договору, а укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
Так, дослідивши наявні матеріали справи та подані учасниками справи документи та докази, судом встановлено наступне.
Спірні правовідносини регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про особливості закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом України «Про особливості закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» відповідачем (за первісними позовом) було прийнято рішення про закупівлю беретів та оприлюднено Оголошення про проведення відбору учасників в електронній системі закупівель. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» для здійснення закупівлі беретів фетрових зеленого кольору тендерний комітет Військової частини НОМЕР_1 застосував переговорну процедуру закупівлі.
В Оголошенні, яке затверджене рішенням тендерного комітету відповідача за первісним позовом від 22.01.2019 року та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 22.01.2019 року, зазначено всі обов'язкові реквізити, визначені ч. 4 ст. 3 Закону України «Про особливості закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Одночасно з Оголошенням відповідачем (за первісними позовом) оприлюднено проект Договору, який містить умови щодо повернення забезпечення виконання договору у формі депозиту, сума якого складає 5% вартості Договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник (відповідач за первісним позовом) має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією (Оголошенням про проведення відбору).
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», в оголошенні про проведення відбору обов'язково зазначаються: розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати) та в подальшому в договорі.
Позивачем за первісним позовом відповідно до п. 10 Оголошення про проведення відбору 19.02.2019 року на рахунок відповідача було внесено забезпечення виконання договору у сумі 75600,00 грн.
Пунктом 7.7. Договору встановлено, що замовник не повертає забезпечення виконання умов Договору у разі невиконання умов цього Договору стосовно якості, передбачених Розділом 2 Договору, порушення строків постачання, передбачених Розділом 5 Договору, більш ніж на 10 днів.
Однак, як зазначає відповідач за первісним позовом, позивачем за первісним позовом (як постачальником) порушено строки поставки товару за Договором більш ніж на 10 календарних днів, у зв'язку із чим ним нараховано штрафні санкції за порушення умов Договору, що і стало підставою для подачі зустрічного позову, а тому, забезпечення виконання зобов'язання, внесеного позивачем у сумі 75600,00 грн., поверненню не підлягає.
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави.
Згідно п. 5 ч. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану визначені Законом України «Про особливості закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Частинами 1, 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» передбачено, що цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 3, пп. 10, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про особливості закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», для проведення відбору учасників замовник оприлюднює оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу. В оголошенні про проведення відбору обов'язково зазначаються, зокрема, розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати).
Питання забезпечення виконання договору про закупівлю врегульоване ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Договору, зокрема, п. 7.7 Договору, передбачено умови неповернення забезпечення виконання Договору про закупівлю, а саме, за порушення умов договору, передбачених Розділом 2 та/або Розділом 5 Договору, більш ніж на 10 днів, замовник не повертає забезпечення виконання умов Договору, внесеного постачальником, що узгоджується із вищенаведеними положеннями законодавства про публічні закупівлі.
В той же час, у Договорі враховано вимоги, встановлені ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі», які викладені в п. 11.5 Договору щодо повернення забезпечення виконання договору, внесеного постачальником суми, яка дорівнює 5 відсоткам ціни цього Договору, після повного належного виконання всіх його умов, але не пізніше, ніж протягом п'яти банківських днів з моменту подання постачальником запиту про повернення забезпечення.
Таким чином, враховуючи, що положеннями цивільного законодавства передбачена можливість забезпечення виконання зобов'язань, законодавством про публічні закупівлі замовнику закупівлі надано право визначати необхідність надання учасником закупівлі забезпечення виконання договору, а також, передбачати у договорі умови повернення чи неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, суд дійшов висновку, що умови пункту 7.7. Договору №73-19 від 20.02.2019 року не порушують принципу розумності та свободи договору, регулюють відносини, пов'язані із забезпеченням виконання зобов'язань та містять спосіб захисту прав замовника закупівлі у випадку порушення контрагентом своїх зобов'язань за відповідним договором.
Крім того, є необґрунтованим та не приймається судом до уваги посилання позивача за первісним позовом, що умови п. 7.7. Договору одночасно з положеннями п. 7.3. Договору є дискримінаційними щодо нього, оскільки порушення щодо забезпечення, передбачене п. 7.7 Договору та порушення, передбачені його п. 7.3., є різними видами порушень, базуються на умовах Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про особливості закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» і які не містять поняття «дискримінація» по відношенню до суб'єктів господарського права, а також, не суперечать положенням ст. 61 Конституції України.
Відтак, вимоги позивача за первісним позовом про визнання недійсним пункту 7.7 Договору №73-19 від 20.02.2019 року задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Бенюх Н.С. про стягнення штрафних санкцій в розмірі 34146,00 грн. В обґрунтування поданої заяви позивач за зустрічним позовом зазначає про неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Бенюх Н.С. зобов'язань за Договором №73-19 від 20.02.2019 року щодо своєчасної поставки товарів, у зв'язку із чим відповідачем за зустрічним позовом нараховано передбачені умовами Договору штрафні санкції.
Так, судом встановлено, що відповідно до п. 6.3 укладеного між сторонами Договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.
Згідно п. 5.2 Договору, строк поставки товару за цим Договором складає п'ятнадцять календарних днів в строк, вказаний в заявці замовника. Додатково до заявки може додаватись розмірний ряд, для товарів, які цього потребують. Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника, зазначену в Договорі.
На виконання умов укладеного Договору, позивачем (за зустрічним позовом) на електронну адресу відповідача надіслано заявку №723/31 від 26.02.2019 року (що підтверджується скріншотом з електронної пошти) на постачання речового майна, а саме, про постачання в період з 26.02.2019 року по 13.03.2019 року товару - берет фетровий зеленого кольору в кількості 6000 за ціною 252,00 грн. (без ПДВ) за одиницю на загальну суму 1512000,00 грн. (без ПДВ). Також у зазначеній заявці вказано розмірний ряд: р. 55- 300 шт., р.56-1700 шт., р.57-2000 шт., р.59-500 шт.
Однак, як зазначає позивач за зустрічним позовом, при виконанні Договору відповідач порушив строки поставки за Договором, що призвело до нарахування штрафних санкцій.
В матеріалах справи наявний лист №270 від 27.02.2019 року відповідача (за зустрічним позовом) адресований позивачу №270 від 27.02.2019 року щодо заявки на постачання товару (отримано позивачем 14.03.2019 року за вх. №472), в якому відповідач (як постачальник) зазначив, що в заявці вказано некоректний розмірний, ряд у зв'язку із чим постачальник повідомив про неможливість здійснити виготовлення і поставку товару до отримання від замовника заявки на постачання з розмірним рядом, вказаним з урахуванням вимог до предмету закупівлі.
У відповідь на вказаний лист позивач за зустрічним позовом надіслав відповідачу лист №723/369 від 25.03.2019 року, в якому повідомив, що заявка на постачання речового майна №723/31 від 26.02.2019 року включає розміри, які передбачені вимогами до предмету закупівлі, а вже поставлені партії товару від 11.03.2019 року в кількості 1500 шт. та від 21.03.2019 року в кількості 1000 шт. з відповідним розмірним рядом свідчать про відсутність заперечень до отриманої заявки, а тому, заявка на поставку речового майна №723/31 від 26.02.2019 року є діючою.
На зазначений лист відповідачем за зустрічним позовом надано відповідь №526 від 01.04.2019 року (отримана позивачем 17.04.2019 року за №756), в якій відповідач (як постачальник) наполягав на необхідності вказати коректний розмірний ряд з посиланням на показники вимірів у відповідних розмірах беретів, на що позивач листом №723/523 від 08.05.2019 року повторно зазначив, що заявка на постачання речового майна надана детально та включає розміри, передбачені вимогами до предмету закупівлі.
Також, позивачем за зустрічним позовом надіслано на адресу відповідача претензію №723/522 від 08.05.2019 року з вимогою про сплату 34650,00 грн. штрафних санкцій відповідно до п. 7.3. Договору за порушення строків поставки товару.
У відповідь на зазначену претензію, відповідач за зустрічним позовом в листі №574 від 21.05.2019 року просив позивача зарахувати штрафні санкції у розмірі 34650,00 грн. за рахунок раніше сплаченого замовнику забезпечення виконання Договору, а залишок забезпечення в розмірі 40950,00 грн. повернути на його рахунок. Однак, позивачем за зустрічним позовом листом №14/618 від 07.06.2019 року повідомлено відповідача про неможливість задоволення його вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за зустрічним позовом відповідно до накладних №8 від 11.03.2019 на суму 378000,00 грн., №9 від 21.03.2019 року на суму 252000,00 грн., №19 від 02.04.2019 року на суму 504000,00 грн., №25 від 08.04.2019 року на суму 378000,00 грн. поставлено позивачу за зустрічним позовом фетрові берети зеленого кольору, які становили предмет Договору.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що поставка товару згідно умов Договору відбулась поза строками, визначеними за домовленістю сторін даного Договору.
Відповідач за зустрічним позовом факту прострочення поставки товару не визнає та зазначає, що він повідомляв Військову частину НОМЕР_1 про неможливість поставки товару у зв'язку із зазначенням некоректного розмірного ряду беретів, що і стало основною причиною затримки постачання певних партій товару.
У відповідності до ст. ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи додано Оголошення про проведення відбору на закупівлю беретів, затверджене тендерним комітетом від 22.01.2019 року №92, в Додатку 2 (Вимоги до предмету закупівлі) якого визначено технічні вимоги до виробу, зокрема, зазначено конструкцію виробу (Малюнок 1, 2, 3), основні параметри та розміри (Таблиця 1), основні вимоги до виготовлення (Таблиця 2, 3). Зокрема, в Таблиці 1 чітко зазначено розмір берету та виміри готових виробів з зазначенням в сантиметрах та допустимого відхилення. Аналогічні розміри також було зазначено позивачем в заявці на постачання речового майна №723/31 від 26.02.2019 року.
Матеріалами справи підтверджується, що умовами проекту Договору, який було додано до Оголошення про проведення відбору на закупівлю беретів, затвердженого тендерним комітетом від 22.01.2019 року №92, не передбачено розмірного ряду, однак, можливість його додавання передбачена умовами п. 5.2. цього Договору. В той же час, згідно п. 3 Оголошення, вимоги до предмету закупівлі вказані в Додатку №2 до Оголошення, з яким відповідач за зустрічним позовом мав можливість ознайомитись, де в розділі «Технічні вимоги», Основні параметри та розміри зазначено розмірний ряд предмета закупівлі, а саме: «... Берети виготовляються в таких розмірах: 54-55, 56-57, 58-59, 60-61...)». посилання відповідача за зустрічним позовом стосовно того, що в заявці на постачання товару повинні бути вказані довжини внутрішньої напівокружності для кожного розміру не приймаються судом до уваги, оскільки пунктом 1.1. Договору передбачено, що кількість, асортимент і ціна товару зазначаються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. У Специфікації до Договору зазначено загальну кількість товару без розбивки по розмірах, а тому замовник (позивач за зустрічним позовом) на виконання п. 5.2. Договору вказав у заявці на постачання товару кількість беретів по розмірах згідно вимог Додатку 2 до Оголошення (Вимоги до предмету закупівлі) - Основні параметри та розміри, Технічні вимоги. Зазначення в заявці на постачання майна довжини внутрішньої напівокружності для кожного з розмірів не передбачено умовами Договору.
Судом також прийнято до уваги факт постачання відповідачем за зустрічним позовом 11.03.2019 року, 21.03.2019 року, 02.04.2019 року, 08.04.2019 року беретів фетрових зеленого кольору відповідного розмірного ряду та у відповідній кількості, що відповідає вимогам Заявки №723/31 від 26.02.2019 року, що також підтверджується копіями ростовок ФОП Бенюх Н.С. на передачу беретів та прийняття зазначеного товару позивачем за зустрічним позовом без зауважень щодо некоректного розміру беретів.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Так, відповідачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами те, що він вживав усіх заходів для належного виконання ним зобов'язання за Договором. Відповідачем за зустрічним позовом не обґрунтовано та не доведено, що розмірний ряд, зазначений у Заявці №723/31 від 26.02.2019 року вплинув на неналежне виконання останнім своїх зобов'язань за Договором.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Статтею 266 Господарського кодексу України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 267 Господарського кодексу України, договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). У договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем. Договором може бути передбачений порядок поставки недоодержаної покупцем у встановлений строк кількості товарів.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт прострочення відповідача за зустрічним позовом з поставки товару згідно умов Договору, що має наслідком відповідальність, встановлену умовами Договору та законодавством.
Відповідно п. 7.3 Договору, за порушення строку поставки товару, зазначеного у підпункті 5.2 цього Договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом проведено нарахування відповідачу пені у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару на загальну суму 34146,00 грн.
Поставка товару за накладною від 21.03.2019 року №9 на суму 252000,00 грн. відбулася 21.03.2019 року, з порушенням строку поставки товару з боку постачальника на 7 календарних днів, у зв'язку із чим позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню у розмірі 7938,00 грн.
Поставка товару за накладною від 02.04.2019 року №19 на суму 504000,00 грн. відбулася 02.04.2019 року з порушенням строку поставки товару з боку постачальника на 19 календарних днів, у зв'язку із чим позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню у розмірі 16758,00 грн.
Поставка товару за накладною від 08.04.2019 року №25 на суму 378000,00 грн. відбулася 08.04.2019 року з порушенням строку поставки товару з боку постачальника на 25 календарних днів, у зв'язку із чим позивачем за зустрічним позовом нараховано пеню у розмірі 9450,00 грн.
Перевіривши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені у розмірі 34146,00 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є вірним, вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань є обґрунтованими, а тому, підлягають задоволенню у зазначеній сумі.
Усі інші твердження та заперечення відповідача за зустрічним позовом не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частиною 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому, судові витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, а судові витрати за зустрічним позовом у зв'язку із його задоволенням покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 123, 124, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимоги за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Бенюх Наталії Станіславівни до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання недійсним положень Договору відмовити повністю.
2. Позовні вимоги за зустрічним позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до Фізичної особи-підприємця Бенюх Наталії Станіславівни про стягнення штрафних санкцій у розмірі 34146,00 грн. задовольнити повністю.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бенюх Наталії Станіславівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (09610, Київська область, Рокитнянський район, с. Савинці, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 34146 (тридцять чотири тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. штрафних санкцій та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 19.11.2019 року.
Суддя Д.Г. Заєць