ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2019Справа № 910/12018/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» (вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 61052) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» (вул. Мельникова, буд. 12, м. Київ, 04050) про стягнення 76998,60 грн.,
Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» 48480,60 грн. пені, 28518,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором від 21.08.2018 № П/Т-181469/НЮ (всього 76998,60 грн.) та 1921,00 грн. судового збору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує простроченням відповідачем виконання робіт за договором № № П/Т-181469/НЮ від 21.08.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали про відкриття провадження позивачем отримано 04.10.2019, відповідачем - 02.10.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
16.10.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у поданому відзиві на позовну заяву зазначає, що за посиланням на сайт https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-05-23-000667-b є можливість відстеження процедури, де присутній факт затягування замовником процедури розгляду пропозицій, розгляд кожного учасника замовником продовжувався на додаткових 20 к.д. внаслідок чого підписання договору з відповідачем відбулось лише 21.08.2019, в той час як строк виконання робіт, відповідно до додатку 1 договору, календарний план роботи - до 31.08.2018. У підрядника на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту було лише 10 календарних днів. 31.08.2019 на електронну адресу замовника направлено лист із проханням продовжити строк виконання робіт у договорі та проект додаткової угоди. В телефонному режимі замовник підтвердив готовність підписати додаткову угоду про пролонгацію строків виконання робіт, але незважаючи на це, додаткову угоду підписано не було. Замовник протягом двох місяців не надавав офіційної відповіді на жодне звернення підрядника. Вважає, що позивачем навмисно спотворено факти, які мають суттєве значення для вирішення справи. Також, зазначив, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення електронного аукціону 08.06.2018 (оголошення на проведення електронної закупівлі ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 код ДК 021:2015-71320000-7 Послуги з інженерного проектування) переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» з вартістю пропозиції 407400,00 грн., що підтверджується протоколом № 5 засідання тендерного комітету із закупівлі товарів, робіт і послуг по напрямках фінансування капітальні інвестиції, ремонти та інші від 02.08.2018.
За результатами проведеного електронного аукціону 21.08.2018 між замовником Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця») в особі начальника структурного підрозділу «Служба локомотивного господарства» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Гуляєва В.І., заступника начальника структурного підрозділу «Служба локомотивного господарства» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Ковші І.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» (підрядник) в особі директора Гриша О.М. укладено договір № П/Т-181469/НЮ, за умовами якого підрядник зобов'язався за завданнями замовника виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Реконструкція котельні з заміною котлів та системи опалення депо ВП «Локомотивне депо Харків-Сорт», а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. розділу 1 договору термін здачі робіт по договору визначається календарним планом робіт, що становить невід'ємну частину договору (додаток № 1). Приймання і оцінка проектно-кошторисної документації здійснюється згідно акту здачі-приймання наданих робіт.
Згідно із п. 2.1. розділу 2 договору вартість за цим договором визначається згідно зі зведеним кошторисом (додаток № 2), який становить невід'ємну частину договору і складає 407400,00 грн., у тому числі 20% податку на додану вартість - 67900,00 грн.
Вказана вартість робіт також зазначена у зведеному кошторисі (додаток № 2 до договору № П/Т-181469/НЮ від 21.08.2018).
Відповідно до п. 3.1. розділу 3 строк здачі робіт за договором визначається календарним планом робіт, що становить невід'ємну частину договору (додаток № 1).
Згідно даних календарного плату робіт сторонами погоджено початок виконання робіт з моменту підписання договору та закінчення виконання робіт до 31.08.2018 (додаток № 1 до договору № П/Т-181469/НЮ від 21.08.2018).
Перелік робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Реконструкція котельні з заміною котлів та системи опалення депо ВП «Локомотивне депо Харків-Сорт» погоджено сторонами у завданні на проектування (додаток № 3 до договору № П/Т-181469/НЮ від 21.08.2018).
За умовами п. 5.1. розділу 5 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати рахунки за надані роботи; приймати надані роботи згідно з актом здачі-приймання наданих робіт.
Відповідно до п. 5.3. розділу 5 договору підрядник зобов'язаний забезпечити надання робіт у строки встановлені цим договором; забезпечити надання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 4 цього договору.
Відповідно до п.п. 3.5., 3.6. розділу 3 договору при завершенні робіт підрядник надає замовнику акт здачі-приймання наданих робіт. Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акта здачі-приймання наданих робіт і звітних документів зобов'язаний надіслати підряднику підписаний акт здачі-приймання наданих робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт.
28.12.2018 позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі робіт № 11289, за яким виконавцем виконані в повному обсязі роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Реконструкція котельні з заміною котлів та системи опалення депо ВП «Локомотивне депо Харків-Сорт» на загальну вартість 407400,00 грн., замовник не має претензій до виконавця.
Відповідно до п. 6.3. розділу 6 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за договором підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем строку виконання робіт у зв'язку з чим позивачем нараховано до сплати пеню у розмірі 48480,60 грн. та штраф у розмірі 28518,00 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 888 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору № П/Т-181469/НЮ від 21.08.2018, за умовами якого відповідачем за завданням позивача мали бути виконані у строк до 31.08.2018 роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Реконструкція котельні з заміною котлів та системи опалення депо ВП «Локомотивне депо Харків-Сорт» на загальну вартість 407400,00 грн. Погоджені сторонами роботи виконані відповідачем 28.12.2018, що підтверджується актом прийому-передачі робіт № 11289, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, а також містить відбиток печаток замовника та підрядника. Таким чином, відповідачем прострочено строк виконання робіт за умовами договору, що не заперечувалося відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву.
Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 ).
Таким чином, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання зобо'язання.
Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
В той же час суд не погоджується із проведеним позивачем розрахунком суми пені та штрафу в частині періоду нарахування суми штрафних санкцій.
Частиною 1 статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Таким чином, враховуючи те, що роботи за укладеним договором мали бути виконані відповідачем у строк до 31.08.2018, прострочення виконання зобов'язання має місце з 01.09.2018 та становить 118 календарних днів (період з 01.09.2018 - 27.12.2018). Пеня з урахуванням даного періоду складає 48073,20 грн. (407400*118*0,1%), штраф - 28518,00 грн. (407400*7%), а всього 76591,20 грн.
Щодо тверджень відповідача про затягування замовником процедури розгляду пропозицій, що призвело до підписання договору лише 21.08.2019, а також те, що відповідачем пропонувалося позивачу укласти додаткову угоду про продовження строку виконання робіт, то суд вважає за необхідне зазначити.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовано Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), норми якого підлягають застосуванню у розрізі даного спору враховуючи суб'єктних склад сторін укладеного договору та характер забезпечення надання послуг підряду.
Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Положення ст. 6, 627 Цивільного кодексу України відображають принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 910/18719/17.
В розрізі даного спору судом не здійснюється дослідження обставин проведення замовником оцінки тендерних пропозицій. Уклавши договір від 21.08.2018 відповідач погодився із строком виконання робіт, будь-яких застережень щодо строку виконання робіт договір не містить. Крім того, направлення відповідачем на адресу позивача листів щодо укладення додаткової угоди про продовження строку виконання робіт та відсутність відповіді на таку пропозицію з боку позивача не може слугувати підставою для звільнення відповідача від зобов'язань за укладеним договором, в тому числі щодо строку виконання робіт.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» (вул. Мельникова, буд. 12, м. Київ, 04050, ідентифікаційний номер 31445803) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Південна залізниця» (вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 61052, ідентифікаційний код 40081216) пеню у розмірі 48073 грн. 20 коп., штраф у розмірі 28518 грн. 00 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., а всього 78512 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 20 (двадцять) коп.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 19.11.2019.
Суддя В.О.Демидов