Ухвала від 14.11.2019 по справі 825/2611/15-а

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №825/2611/15-а

адміністративне провадження №К/9901/11102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуПриватного підприємства «Семенівська мануфактура»

на постановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 (суддя - Д'якова В.І.)

на ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 (колегія суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О., Троян Н.М.)

у справі № 825/2611/15-а

за позовомПриватного підприємства «Семенівська мануфактура»

доЧернігівської митниці ДФС

проскасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Семенівська мануфактура» (далі - Підприємство) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - митниця) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 14.08.2015 №102000010/2015/000126/1, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00170.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 в задоволені позову було відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем дотримані вимоги митного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення та підтвердив належними документально обґрунтованими доказами наявність правових підстав для винесення спірних у даній справі рішень.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказується на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на підтвердження числового значення ціни ввезеного товару з-за кордону, Товариство надало Митниці необхідні документи.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України відповідач просив про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.

Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 211 Кодексу адміністративного судочинство України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судовим розглядом було встановлено, що вказана справа, вже перебувала на розгляді в Вищому адміністративному суді України, який ухвалою від 25.07.2016 відправив її на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 відмовив у задоволені позову.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач вдруге звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою.

Проте, згідно із відомостей Єдиного держаного реєстру судових рішень, слідує, що суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., 02.11.2016 постановив ухвалу (провадження № К/800/29678/16), згідно із якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства у цій справі на вказані судові рішення у справі за позовом Підприємства до Митниці про скасування рішення та картки відмови. Приймаючи вказане рішення, суддя касаційного суду прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача, якими він мотивував свою касаційну скаргу, застосувавши пункт 5 частини 5 статті 214 КАС України.

Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження у справі було врегульовано в частині п'ятій статті 214 названого Кодексу. При цьому, пунктом п'ятим частини п'ятої вказаного положення було передбачено повноваження суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційною скаргою, у зв'язку із необґрунтованістю касаційної скарги; тоді як пунктом 4 частини п'ятої вказаного положення було передбачено повноваження суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційною скаргою, у зв'язку із наявністю ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою не це саме судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повторно звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016, у справі №825/2611/15-а за позовом Підприємства до Митниці про скасування рішення та картки відмови, у зв'язку із чим ухвалою від 26.12.2016 (провадження № К/800/30743/16) було відкрито касаційне провадження.

Тобто, Вищий адміністративний суд України, відкриваючи касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на судові рішення, які вже фактично були переглянуті та визнані законними з підстав необґрунтованості касаційної скарги позивача, допустив порушення вимог пункту 4 частини п'ятої статті 214 КАС України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень).

Таким чином, Верховний Суд вважає, що Вищий адміністративний суд України помилково відкрив касаційне провадження у даній справі.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційне провадження № К/800/30743/16, було помилково відкрите за касаційною скаргою позивача на судові рішення, щодо яких вже було постановлено касаційним судом ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, і у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Касаційне провадження необхідно закрити.

Аналогічних висновків щодо процесуальної можливості закриття касаційного провадження у справах, касаційне провадження у яких відкрито помилково, дійшов Верховний Суд України у постанові від 16.02.2016 (справа №800/284/15), який має враховуватись відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтею 248 цього Кодексу, -

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Семенівська мануфактура» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 у справі №825/2611/15-а.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду

Попередній документ
85711269
Наступний документ
85711271
Інформація про рішення:
№ рішення: 85711270
№ справи: 825/2611/15-а
Дата рішення: 14.11.2019
Дата публікації: 19.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару