Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/4571/14
адміністративне провадження №К/9901/26890/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Савченко А.А., за участю: представник відповідача - Максимчук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуГоловного управління ДФС у Кіровоградській області
на постановуКіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 (суддя: Р.В.Жук)
та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 (колегія суддів у складі: І.В. Юрко, М.М.Гімон, С.Ю. Чумак)
у справі №П/811/4571/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн-Продакшн»
доГоловного управління ДФС у Кіровоградській області
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн-Продакшн» звернулось до адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській про скасування податкових повідомлень - рішень Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській від 18.09.2014 №0000482204, яким за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 4581140,00 грн. та від 18.09.2014 №0000492204, яким за порушення п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на суму 583305,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю та неправомірністю висновків податкового органу, викладених в акті про відсутність реальних змін майнового стану платника податків по господарським операціям позивача з ТОВ «Деваро-С», ТОВ «Вікторія ЛТД», ТОВ «Укрмаслоімпекс», ТОВ «Сідрейл», ТОВ «Украгроінвест», ТОВ «Сільгосп Центр», ТОВ «УП Альянс» та ПП «Довіра Сервіс».
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентами, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.
Заперечення або відзив на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Кіровоградською ОДПІ з 07.08.2014 по 13.08.2014 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 20.08.2014 №24/11-23-22-04/36390340 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн-Продакшн» код за ЄДРПОУ 36390340 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинами з ТОВ «Деваро-С» за грудень 2011 року, ТОВ «Вікторія ЛТД» за січень, лютий, травень 2013 року, ТОВ «Укрмаслоімпекс» за серпнень, вересень, жовтень, листопад 2013 року, ТОВ «Сідрейл» за січень 2014 року, ТОВ «Украгроінвест» за березень, квітень 2014 року, ТОВ «Сільгосп Центр» за березень 2014 року, ТОВ «УП Альянс» за березень 2014 року та ПП «Довіра Сервіс» за квітень, травень 2014 року.
Згідно висновків акта позивачем порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 2063438 грн. в тому числі: за травень 2012 р. на суму ПДВ - 28600 грн., за вересень 2014 р. в сумі 1645892 грн., за жовтень 2014 р. в сумі 388946 грн.
Виявлені порушення ґрунтуються на інформації актів перевірок контрагентів позивача (акти Кіровоградської ОДПІ від 29.05.2014 №117/11-23-22-06/38504530, від 30.07.2014 №13/11-23-22-04/37502704; акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.06.2014 №558/3-26-50-22-03-20623648; акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.07.2014 №1896/26-55-22-01/38450144; акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 30.07.2014 року №126/14-04-22-01/38790786; акт ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 27.06.2014 року №43/22/35956231; акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.12.2013 №1291/26-58-22-01-17/37267567; акт ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів в Чернігівській області від 07.05.2014 року №34/22/35686962, проаналізувавши які відповідач дійшов висновку, що первинні бухгалтерські та податкові документи отримані ТОВ «ТД Протеїн Продакшн» від ТОВ «Деваро-С», ТОВ «Вікторія ЛТД», ТОВ «Укрмаслоімпекс», ТОВ «Сідрейл», ТОВ «Украгроінвест», ТОВ «Сільгосп Центр», ТОВ «УП Альянс» та ПП «Довіра Сервіс» не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів - постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.09.2014:
- №0000482204, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4581140,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 3054093,00 грн., та 1527047,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0000492204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 583305,00 грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Сідрейл» при виконанні договору оренди №А19/08 від 19.08.2013, предметом якого є оренда залізничних цистерн; з ТОВ «Деварор-С» при виконанні договору №246 від 05.12.2011, предметом якого є придбання канцтоварів; з ТОВ «Український паливний Альянс» при виконанні договору поставки №7/02-Б від 07.02.2014, предметом якого є придбання сої; з ТОВ «Украгро Інвест» при виконанні договору поставки №03/12-Ф від 03.12.2013, предметом якого є придбання сої; з ТОВ «Сільгосп-Центр» при виконанні договору поставки №01/01АВ від 04.01.2012, предметом якого є придбання сої; з ПП «Довіра-Сервіс» при виконанні договору поставки №10/04-П1 від 10.04.2014, предметом якого є придбання сої; з ТОВ «Вікторія ЛТД» при виконанні договору поставки №16/11-2012 від 16.11.2012, предметом якого є придбання сої; з ТОВ «УкрМаслоІмпекс» при виконанні договору поставки №20/5-Б від 20.05.2013, предметом якого є придбання сої, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: актами виконаних робіт (послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.
Отриману сою позивач переробив згідно договору з ЗАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн» №01/09/10 від 01.09.2010. В подальшому отриману продукцію у вигляді соєвого шроту та олії реалізовано ТОВ «Агротех», ДП «Чайка», ТОВ «Агропартнер» та ПП «Контілена», про що надано копії договорів на поставку товару №АТ-06-02 від 06.02.2013, №Ч-21-03 від 21.03.2014, № АП 27/05 від 27.05.2014, №КА-17/09 від 17.09.2013 та відповідні специфікації до них.
Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентами.
Водночас, судами правильно взято до уваги, що в обґрунтування донарахування податку на додану вартість відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 - без змін.
2. Стягнути з Головного управління ДФС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ - 39393501) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Держаної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 5846 (п'ять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 40 коп.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду