Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №821/288/17
адміністративне провадження №К/9901/20047/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 (суддя Кузьменко Н.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (колегія суддів у складі: Домусчі С.Д., Коваля М.П., Кравця О.О.) у справі за позовом приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Хутковського Костянтина Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування наказу,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У лютому 2017 року приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Хутковського К.В. про скасування наказу начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Хутковського К.В. від 14.02.2017 № 194/9 «Про склад комісії для проведення позапланової перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_5 за зверненням фізичної особи» та визнання протиправними дій по його виданню.
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірним наказом створено комісію у складі чотирьох осіб та доручено провести перевірку 17.02.2017 з виїздом за місцезнаходженням робочого місця приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Позивач вважає, що відповідач в порушення пункту 14 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2004 № 26/5, видав оскаржуваний наказ, проте, як вбачається зі спірного наказу від Міністерства юстиції України надійшло доручення «Щодо перевірки фактів викладених у скарзі гр. ОСОБА_1 » від 10.02.2017 № І-2185/19.6. Позивачка повідомила, що позапланова перевірка її роботи за скаргою ОСОБА_1 вже неодноразово проводилась 03.02.2015, 20.03.2015, 25.03.2015, 20.10.2015, 05.11.2015 та 06.10.2016, а також на її численні скарги надавались численні відповіді. Питання правомірності або неправомірності дій позивача стосовно ОСОБА_1 та її неповнолітньої дитини, пов'язаних з видачею свідоцтва про право на спадщину громадянину ОСОБА_2 на момент розгляду справи перевіряється Вищим спеціалізованим судом України в провадженні № 6-22770св16. Фактично відповідач повторно розглянув скаргу ОСОБА_1 , чим порушив статтю 8 Закону України «Про звернення громадян». Позивачка вважає, що використовуючи своє службове становище відповідач створює для неї несприятливі умови праці, через подання нею до Суворовського районного відділу поліції заяви про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 18.04.2017 адміністративний позов залишив без задоволення.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2017 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що при отриманні звернення фізичної особи відповідним органом Міністерства юстиції України в межах звернення громадянина та в межах своєї компетенції проводиться позапланова перевірка для проведення якої утворюється комісія. Персональний склад такої комісії, її голова, термін проведення перевірки приватного нотаріуса затверджуються наказом головного управління юстиції. При дослідженні дій відповідача як начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо видання наказу від 14.02.2017 № 194/9 на предмет їх відповідності вимогам Закону України «Про нотаріат» та прийнятого на його виконання Порядку проведення перевірки № 357/5, суди попередніх інстанцій не встановили порушень спеціального законодавства при виданні оскарженого наказу. При цьому суди зазначають, що оскаржуючи наказ та дії відповідача позивач не заперечує надходження до Міністерства юстиції України скарги від громадянки ОСОБА_1 , натомість підставою для визнання такого наказу протиправним, на думку позивача, є реагування на повторне її звернення, яке вже вирішувалось в листопаді 2015 року. Перевіряючи зазначені доводи позивача суди встановили відсутність у скаргах ОСОБА_1 ознак повторності.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги або направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що під час ознайомлення з матеріалами справи їй стало відомо, що гр. ОСОБА_1 не зверталася із заявою до Міністерства юстиції України на дії приватного нотаріуса ОСОБА_5 Станом на 16.11.2017 Міністерство юстиції України не виконало окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 і не надало витребуваних доказів. Таким чином, враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не зверталася до Міністерства юстиції України із заявою, не маючи можливість встановити предмет звернення та норми матеріального права, видавши спірний наказ відповідач вчинив протиправні дії. Також, скаржник зазначає, що всупереч пункту 14 наказу Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5 відповідач не зазначив у спірному наказі які саме необхідні документи на відомості, що стосуються фактів викладених у зверненні потрібно витребувати у приватного нотаріуса.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.11.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017.
12.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2019 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_5 здійснює приватну нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 13.04.2007 № 6319, виданого Міністерством юстиції України та реєстраційного посвідчення від 15.11.2007 № 95, , виданого Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області.
Позивач є стороною в цивільній справі № 667/1849/15-ц за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, треті особи: Реєстраційна служба Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Служба у справах дітей виконкому Комсомольського району в м. Херсоні, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину, виключення відомостей щодо власника спірного майна з реєстру прав власності на нерухоме майно та визнання права власності на частину квартиру.
Передумовою для подальших скарг та, як наслідок, подальших заходів реагування з боку відповідача є та обставина, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 (батька малолітньої ОСОБА_4 ) за заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було заведено спадкову справу.
16.10.2015 за вх. № І-722-5 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявниця стверджувала, що ОСОБА_5 порушено таємницю нотаріальної дії, шляхом надання інформації про спадкову справу та спадкоємців третій особі - ОСОБА_6
30.10.2015 у зв'язку з надходженням звернення ОСОБА_1 та на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 23.10.2015 № 586/9 «Про склад комісії для проведення позапланової перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_5 за зверненням фізичної особи» проведено позапланову перевірку організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5
За результатами перевірки складено довідку від 05.11.2015, у якій комісією зазначено, що у діях приватного нотаріуса ОСОБА_5 вбачається факт порушення вимог статті 8 Закону України «Про нотаріат» під час надання відповіді, з викладенням змісту відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, третій особі - ОСОБА_6 , яка не є спадкоємицею та належним чином не підтвердила факт, що вона є кредитором спадкодавця.
За результатами розгляду довідки, Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області зупинило діяльність позивача строком на 2 тижні для проходження підвищення кваліфікації.
10.02.2017 за вх. № 1060/04-14 на адресу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшло доручення Міністерства юстиції України від 10.02.2017 № І-2185/19.6 щодо перевірки викладених у зверненні ОСОБА_1 фактів. У скарзі ОСОБА_1 зазначила, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 порушено вимоги Закону України «Про нотаріат» шляхом надання інформації, що становить нотаріальну таємницю, третій особі - адвокату Панчуку М.О. До звернення заявниця додала копію листа адвоката Панчука М.О. від 05.10.2015, адресованого приватному нотаріусу ОСОБА_5, в якому адвокат просить повідомити йому відомості щодо спадкової справи та спадкоємиці ОСОБА_1 Також, надала копію відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_5, в якому нотаріус повідомила адвокату всі необхідні йому відомості.
У зв'язку з необхідністю перевірки викладених у скарзі фактів та у зв'язку з тим, що за результатами позапланової перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 30.10.2015 виявлено факт порушення позивачем вимог законодавства про нотаріат щодо збереження таємниці нотаріальних дій, на виконання доручення Міністерства юстиції України Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області видано наказ від 14.02.2017 № 194/9 «Про склад комісії для проведення позапланової перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_5 за зверненням фізичної особи».
Позивачка заперечує правомірність даного наказу, на її думку, у відповідача були передбачені частиною другою статті 8 Закону України «Про звернення громадян» правові підстави для відмови в розгляді скарги ОСОБА_1 , оскільки така скарга є повторним зверненням з аналогічними обставинами, що й скарга від 16.10.2015.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Ким, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно з абзацами 3, 7 частини першої статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний: зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства.
Частиною першою статті 33 Закону України «Про нотаріат» визначено, що Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про нотаріат» порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Відповідно до статей 2-1, 18, 33 Закону України «Про нотаріат» наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі - Порядок №357/5, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (пункт 1 Порядку № 357/5).
Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом комплексної перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненнями громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції (пункт 5 Порядку № 357/5).
Проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, головного управління юстиції, діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні (пункт 6 Порядку № 357/5).
Позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції (пункт 13 Порядку № 357/5).
Перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса (пункт 14 Порядку № 357/5).
Особою, відповідальною за проведення перевірки, готуються пропозиції щодо складу комісії, строків та плану проведення перевірки. За результатами опрацювання пропозицій особа, відповідальна за проведення перевірки, здійснює підготовку доповідної записки, у якій зазначає строки проведення перевірки, склад комісії і складає план проведення перевірки. До плану проведення перевірки включаються всі питання, що стосуються організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил ведення нотаріального діловодства. План проведення перевірки розглядається і затверджується відповідно Міністром юстиції (заступником Міністра юстиції згідно з розподілом повноважень), начальником головного управління юстиції (його заступником) (пункт 17 Порядку № 357/5).
Для проведення перевірки утворюється комісія. Персональний склад комісії, її голова, термін проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса затверджуються наказом відповідно Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. Голова комісії організовує та координує діяльність членів комісії, розподіляє між ними конкретні завдання та повідомляє про час проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса. Наказ підтверджує повноваження членів комісії на проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса у термін, зазначений у наказі (пункт 19 Порядку № 357/5).
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками (частина четверта статті 16 Закону України «Про звернення громадян»).
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та з метою поліпшення умов реалізації конституційного права громадян на особисте звернення до органів державної влади, удосконалення організації розгляду порушених у таких зверненнях питань, підвищення відповідальності за належне реагування на обґрунтовані пропозиції, заяви, скарги у повній відповідності з Конституцією і чинним законодавством України, розв'язання проблем, які спричиняють звернення громадян наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2004 № 26/5 затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління (далі - Інструкція № 26/5).
Інструкція № 26/5 діяла в період часу з 18.03.2004 по 15.02.2017, тобто в період виникнення спірних правовідносин.
Ця Інструкція розроблена згідно із Законом України від 02.10.1996 «Про звернення громадян», Указом Президента України від 07.02.2008 № 109, постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації» (підпункт 1.1. пункту 1. Інструкції № 26/5).
Повторними вважаються звернення, в яких: оскаржується рішення, прийняте за попереднім зверненням, що надійшло до органу чи установи юстиції; повідомляється про несвоєчасне вирішення попереднього звернення, якщо з часу надходження останнього минув установлений законодавством термін розгляду і відповідь громадянину не надавалась; не вирішене по суті або вирішене не в повному обсязі питання, порушене в першому зверненні; звертається увага на інші недоліки, допущені при вирішенні питання, порушеного в попередньому зверненні (підпункти 2.7.1.-2.7.4. пункту 2.7. Інструкції № 26/5 ).
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Виходячи з правового аналізу наведених вище положень, Суд наголошує на тому, що на Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області покладено обов'язок перевіряти приватних нотаріусів, серед іншого, на предмет збереженнями ними таємниці відомостей отриманих під час вчинення нотаріальних дій. Законодавець покладає на Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області обов'язок перевіряти звернення юридичних осіб та громадян в межах предмета звернення та в межах своїх повноважень, при цьому така перевірка повинна здійснюватися в порядок та спосіб передбачений Порядком № 357/5.
Отже, при отриманні звернення фізичної особи відповідним органом Міністерства юстиції України в межах звернення громадянина та в межах своєї компетенції проводиться позапланова перевірки для проведення якої утворюється комісія. Персональний склад такої комісії, її голова, термін проведення перевірки приватного нотаріуса затверджуються наказом головного управління юстиції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від Міністерства юстиції України надійшло доручення про проведення перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 про порушення позивачем Закону України «Про нотаріат» у зв'язку з наданням третій особі відомостей, що становлять таємницю нотаріальних дій.
При дослідженні дій відповідача як начальника Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо видання наказу від 14.02.2017 № 194/9 «Про склад комісії для проведення позапланової перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_5 за зверненням фізичної особи» на предмет їх відповідності вимогам Закону України «Про нотаріат» та прийнятого на його виконання Порядку № 357/5, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність порушень спеціального законодавства при виданні оскарженого наказу.
При цьому, суди попередніх інстанцій зазначають, що оскаржуючи наказ та дії відповідача позивач не заперечує надходження до Міністерства юстиції України скарги від громадянки ОСОБА_1 , натомість підставою для визнання такого наказу протиправним, на думку позивача, є реагування на повторне звернення громадянки ОСОБА_1 , яке вже вирішувалось в листопаді 2015 року.
Перевіряючи зазначені доводи позивача суди попередніх інстанцій встановили відсутність у скаргах ОСОБА_1 ознак повторності.
Так, досліджуючи скарги громадянки ОСОБА_1 на наявність ознак визначених в Законі України «Про звернення громадян» та Інструкції № 26/5, суди попередніх інстанцій встановили, що 29.01.2015 за вх. № І-46-5 до Головного управління юстиції у Херсонській області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявниця стверджувала, що приватний нотаріус ОСОБА_5 безпідставно відмовила заявниці у прийнятті заяви про прийняття спадщини; 06.03.2015 за вх. І-134-5 з прокуратури міста Херсона до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшла скарга ОСОБА_1 на протиправні дії нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5; 16.03.2015 за вх. № 05-14/3833 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області надійшло доручення Міністерства юстиції України від 16.03.2015 № І-4543/13 щодо перевірки фактів викладених у скарзі ОСОБА_1
Зазначені скарги є ідентичними за своїм змістом, оскільки скаржниця стверджувала, що нотаріусом ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину до закінчення строку звернення спадкоємців із заявою про прийняття спадщини (6 місяців). Тобто, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернулась з однією скаргою до різник установ - Прокуратури міста Херсон та Міністерства юстиції.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що попередні скарги ОСОБА_1 не стосувались збереження позивачем в таємниці відомостей отриманих під час вчинення нотаріальних дій, отже, їх та скаргу ОСОБА_1 неможливо вважати повторними, в розумінні частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 двічі подала скаргу та заяву про порушення позивачем нотаріальної таємниці, в яких виклала два окремих факти таких порушень, а саме: від 16.10.2015 на ім'я начальника головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в якій зазначила, що нотаріус безпідставно розголосила конфіденційну інформацію сторонній людині ОСОБА_6 Позивачу було подано заяву ОСОБА_6 від 26.05.2015, в якій вона просила повідомити чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , які спадкоємці прийняли спадщину та чи видавались свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям. Позивач надала відповідь від 02.06.2015 № 213/01-16, в якій зазначила, що спадкоємцем який прийняв спадщину, є ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину не видавалось; від 27.01.2017 адресована Міністерству юстиції України, в якій скаржниця зазначила, що нотаріус надала інформацію адвокату Панчуку М.О., який не входить в перелік осіб яким нотаріус має право давати таку інформацію. Після надання даної інформації адвокатом в межах цивільної справи було заявлено клопотання про арешт автомобіля. Адвокатом 05.10.2015 подано до позивача лист, в якому він повідомляє нотаріуса ОСОБА_5, що в провадженні Комсомольського районного суду м. Херсона перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення боргів спадкодавця. На підставі вимог статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просить повідомити, чи є перешкоди для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль марки Пежо-Партнер та які дії необхідно вчинити ОСОБА_1 для цього. 06.10.2015 позивач направляє на лист адвоката відповідь, в якій зазначає, що після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 22/2014, спадкоємцем, який прийняв спадщину є ОСОБА_4 , свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність ознак повторності між зверненнями ОСОБА_1 від 16.10.2015 та від 27.01.2017, оскільки ці звернення адресовані різним суб'єктам, стосуються різних питань: надання у різний час, різним особам, за різних обставин інформації, що становить таємницю нотаріальних дій, зокрема в першому звернені гр. ОСОБА_6 - 02.06.2015, у другому зверненні адвокату Панчуку М.О. - 06.10.2015.
Враховуючи встановлені фактичні обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що доводи позивача про наявність підстав для залишення скарги ОСОБА_1 від 27.01.2017 без розгляду, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян», є наслідком помилкового тлумачення норм законодавства.
Щодо доводів скаржника про правомірність надання адвокату інформації на запит від 05.10.2015, колегія суддів відхиляє, оскільки правомірність надання адвокату інформації не була предметом спору в даній справі.
Твердження скаржника, що гр. ОСОБА_1 не зверталася до Міністерства юстиції України із заявою та докази щодо наявності такого звернення відсутні, з посиланням на окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2017, колегія суддів також відхиляє, оскільки вищевказаною ухвалою лише встановлено, що Міністерство юстиції України не виконало вимоги ухвали суду від 21.03.2017 та не надало суду витребувані докази по справі. Водночас, відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття наказу від 14.02.2017 № 194/9 «Про склад комісії для проведення позапланової перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_5 за зверненням фізичної особи» стали доручення Міністерства юстиції України від 10.02.2017 № І-2185/19.6 та звернення гр. ОСОБА_1 від 27.01.2017, які наявні в матеріалах справи (а.с. 39-42).
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,
Касаційну скаргу приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду