Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №580/1246/19
адміністративне провадження №К/9901/29272/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у складі судді Кульчицького С.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Шурка О.І., Літвінової Н.М., Сорочка Є.О. у справі № 580/1246/19 за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області, Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Смілянської міської ради Черкаської області (далі - відповідач-1), Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області (далі - відповідач-2), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Смілянської міської ради Черкаської області VІІ скликання щодо невирішення питання про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2017 по 19.12.2018 у розмірі 295382 грн 95 коп.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року, на часткове задоволення позову: стягнуто з Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.12.2017 по 11.12.2018 у сумі 288 489 грн 36 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Рішенням Смілянської міської ради Черкаської області "Про розпуск виконавчого комітету міської ради" №59-4/VІІ від 09.12.2017 міська рада вирішила розпустити виконавчий комітет міської ради 7 скликання та припинити службу в органах місцевого самоврядування і звільнити у зв'язку з розпуском та припиненням повноважень виконавчого комітету, зокрема першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гончаренка Олексія Петровича.
3.2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у адміністративній справі №823/2183/17 у задоволенні позову ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , до Смілянської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконком Смілянської міської ради, про визнання протиправними дій Смілянської міської ради, визнання нечинними рішень про розпуск та утворення виконавчого комітету міської ради, відмовлено повністю.
3.3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №823/2183/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано нечинним та скасовано рішення Смілянської міської ради Черкаської області VII скликання від 09 грудня 2017 року №59-4/VII "Про розпуск виконавчого комітету міської ради" та №59-5/VII "Про утворення виконавчого комітету міської ради"; в решті позову - відмовлено.
3.4. Виконавчим комітетом Смілянської міської ради прийнято розпорядження №213-к від 19.12.2018, яким вирішено вважати ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання повноважень першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів з 19.12.2018.
3.5. У зв'язку з невиплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2017 по 19.12.2018 у розмірі 295382 грн 95 коп. позивач звернувся до суду з даним позовом.
4. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з наявності у даному випадку у позивача права на отримання сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11.12.17 по 18.12.18, обов'язок по сплаті яких належить Виконавчому комітету Смілянської міської ради Черкаської області.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Виконавчий комітет Смілянської міської ради Черкаської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5.1. Зазначає, зокрема, що умовами прийняття рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є наявність на розгляді у відповідного органу (суду) трудового спору щодо звільнення працівника без законної підстави та рішення органу (суду), який розглядає такий трудовий спір, про поновлення працівника на роботі. Тому за відсутності цих умов вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є бездпіставними.
6. Відзиву на касаційну скаргу позивачем подано не було.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Положеннями статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
9. Разом із цим, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина перша статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
10. Статтею 4 КЗпП визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
11. Пунктом 2 частини першої статті 232 КЗпП визначено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
12. Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
13. З аналізу зазначених положень закону вбачається, що обов'язковими умовами для прийняття судом рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу є наявність на розгляді у відповідного органу (суду) трудового спору щодо звільнення працівника без законної підстави та рішення органу (суду), який розглядає такий трудовий спір, про поновлення працівника на роботі.
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на розгляді у відповідача чи суду заява позивача про поновлення його на роботі не перебувала.
15. Поряд із цим, спір у справі № 823/2183/17, предметом якого було питання щодо законності рішення Смілянської міської ради Черкаської області "Про розпуск виконавчого комітету міської ради" №59-4/VІІ від 09.12.2017, не є трудовим спором позивача, оскільки цей спір розглядався за зверненням ОСОБА_2 , а не позивача, який взагалі не був учасником цієї справи.
16. Тобто позивач не скористався правом на звернення до суду із позовом щодо свого незаконного звільнення та поновлення його на посаді. Також не реалізував своє право на вступ у справу № 823/2183/17 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
17. У подальшому, після скасування рішення Смілянської міської ради Черкаської області "Про розпуск виконавчого комітету міської ради" №59-4/VІІ від 09.12.2017, на підставі якого було звільнено позивача, останнього допущено до роботи розпорядженням Виконавчим комітетом Смілянської міської ради №213-к від 19.12.2018, яким вирішено вважати позивача таким, що приступив до виконання повноважень.
18. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності вищезазначених обов'язкових умов для прийняття рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передбачених статтею 235 КЗпП України, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають відхиленню.
19. Однак, у відзиві Виконавчого комітету Смілянської міської ради зазначалося, що позивач вже звертався до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, з приводу якої були прийняті певні судові рішення.
20. Суди ж першої та апеляційної інстанцій помилково не взяли до уваги викладеного.
21. Водночас, Верховний суд звертає увагу і на те, що позивач у позовній заяві також просив визнати протиправною бездіяльність Смілянської міської ради Черкаської області VІІ скликання щодо невирішення питання про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того зазначав, що 15 січня 2019 року він звертався до Смілянської міської ради з письмовою заявою, в якій просив вирішити питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у вирішенні якого відповідачем-1 було відмовлено.
22. Частинами 2, 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
23. Проте суди попередніх інстанцій цим доводам оцінку не надали та взагалі, усупереч положенням статей 246, 322 Кодексу адміністративного судочинства, не вирішили зазначених вимог.
24. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
25. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
26. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасування з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд
27. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області задовольнити частково.
28. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 580/1246/19 за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області, Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу -скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
29. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко