Іменем України
18 листопада 2019 року
Київ
справа №805/5019/15-а
адміністративне провадження №К/9901/3746/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 805/5019/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Голошивця I.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Васильєвої І.А., суддів: Жаботинської С.В., Казначеєва Е.Г.)
Короткий зміст позовних вимог
1. 1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) (надалі також - відповідачі, МВС України в Донецькій області, Слов'янський МВ ГУ МВС України в Донецькій області), в якому просив:
- скасувати наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року №354 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ;
- поновити позивача на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району); стягнення зі Слов'янського міського відділу (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) середнього заробітку за час вимушеного прогулу із 06 листопада 2015 року по день прийняття рішення суду в розмірі 217,84 грн. за кожен день вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що вважає своє звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ протиправним, оскільки його не повідомлено про майбутнє звільнення через скорочення штатів не пізніше ніж за два місяці, як передбачено нормами Кодексу законів про працю України, а також зазначив, що звільнення через скорочення штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі, однак, йому не було запропоновано жодної іншої посади.
3. Крім того позивач вважає, що дія пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про національну поліцію» про те, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції вважаються попередженими про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів, не поширюється на нього, оскільки в період з 29 грудня 2014 року по 03 листопада 2015 року позивач не був працівником органів внутрішніх справ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
4. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецький апеляційний адміністративний суд від 20 квітня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року.
7. 12 січня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
8. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 29 липня 1995 року. Наказом ГУ МВС України від 29 грудня 2014 року № 441 о/с позивач звільнений з посади начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходженням служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (надалі - Положення № 114).
9. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі № 805/796/15-а скасовано пункт перший наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 29 грудня 2014 року № 2201 «Про порушення службової дисципліни начальником Миколаївського ВМ Слов'янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області (з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району) майором міліції ОСОБА_1 та заходи реагування»; скасовано наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 29 грудня 2014 року № 441 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) з 26 червня 2015 року; стягнуто з Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (за період з 29 грудня 2014 року по 25 червня 2015 року) в сумі 26 140 (двадцять шість тисяч сто сорок) гривень 80 коп., з обов'язковим утриманням податків і зборів згідно діючого законодавства.
10. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі № 805/796/15а змінено пункти 3, 4, 5, 6 резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, в іншій частині зазначену постанову залишено без змін.
11. Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 03 листопада 2015 року № 331 о/с поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) з 25 червня 2015 року
12. 06 листопада 2015 року наказом ГУ МВС України в Донецькій області № 354 о/с майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) відповідно до пункту 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказами ГУ МВС України в Донецькій області від 07 грудня 2015 року № 7о/сл/к та від 04 січня 2016 року № 3о/сл/к вносились зміни до наказів ГУ МВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 354 о/с, № 402 у частині щодо вислуги років ОСОБА_1 та у частині звільнення працівників органів внутрішніх справ через скорочення штатів. Вважати підставою звільнення працівників пункти 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», а не пункт 9 розділу XI цього розділу.
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію», в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
18. Водночас, на момент розгляду цієї справи Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» втратив чинність та вступив у дію Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію».
19. Відповідно до пункту 1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
20. Закон України «Про Національну поліцію» опублікований в газеті Голос України 06 серпня 2015 року за № 141-142, набрав чинності 07 листопада 2015 року.
21. Враховуючи викладене, пункти 1, 2, 3, 7- 13, 15, 17- 18 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.
22. Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
23. Пунктами 8, 9, 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
24. Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
25. Відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
26. За приписами пункту 64 «г» Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
27. Приписами пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України обумовлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
28. Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
29. Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
30. У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
32. Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району), та був звільнений зі служби на підставі пункту 64 «г» Положення № 114.
33. З приводу вимог позивача щодо скасування наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року №354 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, з зв'язку з порушенням статті 49-2 КЗпП України щодо неповідомлення позивача про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, суд виходить з наступного.
34. Закон України від 2 липня 2015 року N 580-VIII «Про Національну поліцію» був опублікований в газеті Голос України 6 серпня 2015 року та набрав чинності 7 листопада 2015 року, а враховуючи пункти 1, 2, 3, 7- 13, 15, 17- 18 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону набрали чинності з 07 серпня 2015 року.
35. Згідно з Законом України «Про Національну поліцію», з дня його опублікування всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів; тобто, передбачено особливий порядок попередження про звільнення, відмінний від того, що встановлений Кодексом законів про працю України.
36. Посилання позивача на недотримання норм КЗпП України у зв'язку з тим, що його поновлено на посаді, за рішенням суду лише 03 листопада 2015 року є безпідставними оскільки Закон України «Про Національну поліцію» опублікований 06 серпня 2015 року в газеті «Голос України», а тримісячний термін з дня його опублікування закінчився 06 листопада 2015 року. Таким чином, позивач не міг не знати про прийняття Закону України «Про Національну поліцію», і тому як особа поновлена на посаді начальника Миколаївського відділення міліції (м. Миколаївка) Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) вважався повідомлений у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
37. Разом з тим, позивача звільнено у зв'язку зі скороченням штатів та ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, згідно пункту 64 «г» Положення № 114, за змістом якого звільнення у зв'язку зі скороченням штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі.
38. Судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що позивач не виявив бажання щодо подальшого проходження служби в поліції оскільки не надав згоди, шляхом написання відповідної заяви, або рапорту щодо проходження подальшої служби в поліції чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.
39. Суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки відсутність відмови від проходження служби в поліції є достатньою підставою вважати, що позивач висловив бажання проходити службу у поліції.
40. Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлювалось чи було запропоновано позивачу будь-які посади у новостворених органах поліції, та що позивач не може бути прийнятий на службу до поліції, зокрема через невідповідність вимогам що ставляться до поліцейського.
41. Також, вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд касаційної інстанції зазначає, що вказана вимога не може бути задоволена, оскільки судами не встановлювалися які види виплат при обчисленні середньої заробітної плати повинні враховуватися для нарахування та виплати позивачу за час вимушеного прогулу.
41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року скасувати.
3. Справу № 805/5019/15-а направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
О. В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Судді Верховного Суду