18 листопада 2019 року
Київ
справа №620/1781/19
адміністративне провадження №К/9901/30634/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 .
Чернігівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 14 серпня 2019 року позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року.
В решті позову відмовив.
Вказане рішення Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 7 жовтня 2019 року залишив без змін.
В своїй касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху.
Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржник просить врахувати майновий стан Військової частини НОМЕР_1 і «ухвалити рішення про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги повністю або частково, чи відстрочити його сплату на визначений строк».
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб'єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України “Про судовий збір”.
Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити чи звільнити повністю або частково від сплати судового збору у скаржника відсутні.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі “Шишков проти Росії” (“Shishkov v. Russia”, заява № 26746/05, п. 108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (“Ashingdane v. the United Kingdom”, Заява № 8225/78, п. 57).
З урахуванням викладеного, Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення чи звільнення повністю або частково від сплати судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році фізичною особою щодо однієї немайнової вимоги і однієї похідної від неї вимоги.
Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.
На підставі викладеного, Військова частина НОМЕР_1 за подання касаційної скарги на рішення суду у спорі з однією вимогою немайнового характеру має сплатити 1536,80 грн (1 921 х 0,4 х 200%).
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998;
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA678999980000031219207026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 “Судовий збір (Верховний Суд, 055)”;
призначення платежу: “*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)”;
символ звітності банку: 207.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для надання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення, звільнення повністю чи частково від сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
Н.М. Мартинюк
Суддя Верховного Суду