18 листопада 2019 року
Київ
справа №640/2725/19
адміністративне провадження №К/9901/24928/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року
у справі №640/2725/19
за позовом Установи "28 Управління начальника робіт"
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортабуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал",
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі №640/2725/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору.
11 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
28 жовтня 2019 року до Верховного Суду повторно надійшло клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
До зазначеного клопотання скаржником додано копію листа Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва від 10 жовтня 2019 року № 02-07/1019 в якому зазначено, що останнім отримано пакет документів щодо виконання виконавчого листа по справі № 240/5980/18, виданого Житомирським окружним адміністративним судом від 05 вересня 2019 року про стягнення судових витрат в розмірі 56 285,30 грн та копію листа від 15 жовтня 2019 року, в якому зазначено, що Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва отримано пакет документів щодо виконання виконавчого листа від 09 вересня 2019 року № 0940/1923/18 виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення судового збору в розмірі 10194,40 грн.
Зазначеними листами, скаржника повідомлено, що до списання вищезазначених коштів з його рахунків, не будуть проводитись платежі за платіжними дорученнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Водночас скаржник зазначає, що здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень, провадиться виключно згідно Кошторису бюджетної установи та розрахунків до нього на бюджетний період.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 06 листопада 2019 року у справі № 805/5034/18-а.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» скаржнику не надано пільг щодо сплати судового збору.
Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, яким можна було б забезпечити сплату судового збору.
Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Разом з тим, в даному випадку, скаржник в своєму клопотанні (про продовження строку для усунення недоліків) не посилається на неналежне фінансування чи відсутність коштів для здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, проте з такого вбачається неможливість здійснення сплати такого в даний період, оскільки на теперішній час проходить списання грошових коштів з його рахунку за виконавчими листами відповідних судів (виданих у вересні місяці 2019 року), що унеможливило виконання вимог ухвал Верховного Суду у відповідний строк.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про продовження строку слід задовольнити, продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги, а скаржнику виправити недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.
Крім того, суд зазначає, що зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, суд вважає за необхідне зазначати, що повернення касаційної скарги через несплату судового збору не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року скаржнику вже було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 826/14927/17.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, скарга буде повернута особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 121, 330, 332, 333 КАС України, Верховний Суд
Продовжити Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя Верховного Суду І.В. Желєзний