07 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/8524/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Багрія В.М., Курильця А.Р.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Тернопільській області до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року (суддя першої інстанції Подлісна І.М., м. Тернопіль),
Управління Держпраці у Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинення експлуатації трансформаторних підстанцій до усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 5 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення і задовольнити позов. Обгрунтовуючи незгоду, зазначив, що відповідно до наказу Управління від 31.10.2018 № 688 «Про проведення планової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго», направлення на проведення перевірки від 31.10.2018 № 512, головним державним інспектором відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машиннобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Крикавським І.Й. було з 06.11.2018 по 19.11.2018 проведено планову (позапланову) перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у діяльності ВАТ «Тернопільобленерго». Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, а саме підприємством не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки - устаткування напругою понад 1000 В., чим порушено ст. 21 Закон України «Про охорону праці», Додаток 3 п.8. Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосуваний) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 (із вн. змінами від 07.02.2018) Трансформаторні підстанції: Гусятинський РЕМ: ПС-110/35/10 кВ Хоростків, 1978 р. введ. в експл.; ПС-110/35/10 кВ Гусятин, 1989 р. введ. в експл.; ПС-35/10кВ Чабарівка, 1994 р. введ. в експл.; ПС- 35/10кВ Нижбірок,1986 р. введ. в експл.; ПС-35/10кВ Копиченці, 1967 р. введ. в експл.; ПС-35/10кВ Гримайлів,1962 р. введ. в експл.; ПС-35/10кВ Красне, 1986 р. введ. в експл.; ПС-35/10кВ Постолівка, 1967 р. введ. в експл.; ПС-35/10кВ Спиртзавод,1967 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ КС-1, с.Суходіл, 1979 р. введ. в експл.; ПС-35/10кВ КС-2, с.Сидорів, 1985 р. введ. в експл.; Збаразький РЕМ: ПС-110/35/10 кВ Збараж, 1966 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Колодно, 1970 р . введ. в експл.; ПС -35/10 кВ Максимівка, 1971 р. введ. в експл.; ПС -35/10 кВ Добриводи, 1983 р. введ. в експл.;ПС-35/10 кВ Синява, 1985 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Кунинець, 1986 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Максимівка, 1971 р. введ. в експл.; Кременецький РЕМ: ПС-35/10 кВ Горинка, 1968 р. введ. в експл.; КТП-144, Р-100 кВА, м.Кременець, 1987 р. введ. в експл.; КТП-197, Р-100 кВА, м.Почаїв, 1974 р. введ. в експл.; КТП-274, Р-100 кВА, с.Будки, 1963 р. введ. в експл.; КТП-55, Р-100 кВА, с.Будки, 1963 р. введ. в експл.; КТП-132, Р-50 кВА, х.Кучері, 1969 р. введ. в експл.; ЗТП-40, Р-160 кВА, м.Кременець, 1970 р. введ. в експл.; КТП-113, Р-100 кВА, с.Савченці, 1963 р. введ. в експл.; КТП-388, Р-60 кВА, х.Міщани, 1987 р. введ. в експл.; КТП-226, Р-100 кВА, с.Підлісці, 1987 р. введ. в експл.; Підволочиський РЕМ: ПС-110/35/10 кВ Скалат, 1962 р. введ. в експл.; ПС-110/35/10 кВ Підволочиськ, 1990 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Іванівка, 1973 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Камянки, 1975 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Нове Село, 1965 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Оріховець, 1966 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Остап'є, 1971 р. введ. в експл.; ПС-35/10 кВ Токи, 1987 р. введ. в експл.; ПС -35/10 кВ Полупанівка, 1980 р. введ. в експл.; Тернопільський РЕМ: ЗТП-303, Р-160 кВА, с.Товстолуг, 2004 р. введ. в експл.; ЗТП-415, Р-250 кВА, с.Дичків, 1986 р. введ. в експл.; ЗТП477, Р-250 кВА, с.Настасів, 1986 р. введ. в експл.; ЗТП-430, Р-250 кВА, с.В.Бірки, 1986 р. введ. в експл.; ЗТП-115, Р-250 кВА, с.Соборне, 1970 р. введ. в експл.; ЗТП-110, Р-250 кВА, с.Ч.Руський, 1985 р. введ. в експл.; ЗТП-461,Р-100 кВА, с.м.Ходачків, 1988 р. введ. в експл.; ТП-247, Р-250 кВА, с.Байківці, 1978 р. введ. в експл.; ТП-102, Р-100 кВА, с.м.Ходачків, 1970 р. введ. в експл.; ТП-162, Р-100 кВА, с.м.Ходачків, 1970 р. введ. в експл.; Теребовлянський РЕМ: ЗТП-498, Р-160 кВА, с.Лошнів, 2007 р. введ. в експл., ЗТП-414, Р-250 кВА, с.Хмилівка, 1981 р. введ. в експл.; ЗТП-425, Р-400 кВА, с.Підгайчики, 1982 р. введ. в експл.; ЗТП-498, Р-160 кВА, с.Лошнів, 1982 р. введ. в експл.; КТП-270, Р-100 кВА, с.Дарахів, 1963 р. введ. в експл.; КТП-140, Р-40 кВА, с.Вишеньки, 1964 р. введ. в експл.; КТП-136, Р-100 кВА, с.Хомівка, 1967 р. введ. в експл.; КТП-225, Р-63 кВА, с.Ілавче, 1971 р. введ. в експл.; КТП-52, Р-160 кВА, с.Семенів, 1966 р. введ. в експл.; КТП-330, Р-250 кВА, с.Іванівка, 1997 р. введ. в експл.; КТП-454, Р-250 кВА, с.Зубів, 1985 р. введ. в експл.; КТП-354, Р-100 кВА, с.Буданів, 1966 р. введ. в експл.; КТП-24, Р-630 кВА, с.Теребовля, 1973 р. введ. в експл.; КТП-87, Р-160 кВА, с.Буданів, 1973 р. введ. в експл. Отже, це порушення унеможливлює нормальну експлуатацію об'єктів і призводить до створення небезпеки для працівників. Тому є підстави для задоволення позову.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність і обґрунтованість судового рішення і безпідставність доводів апелянта.
У судовому засіданні представник ВАТ «Тернопільобленерго» пояснила, що підприємством було вжито заходів передбачених законом для отримання дозволу, однак відповідного реагування не було. Звернула увагу суду на неможливість зупинення експлуатації вказаних об'єктів через подальше відключення електропостачання до об'єктів соціальної інфраструктури.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджено матеріалами справи. Про причини неявки суду повідомлено не було.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення перевірки №0688 від 31.10.2018 та направлення № 0512 від 31.10.2018 Управлінням Держпраці в Тернопільській області з 06.11.2018 по 19.11.2018 проведено планову перевірку суб'єкта господарювання ВАТ «Тернопільобленерго» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
За результатами перевірки 19.11.2018 Управлінням Держпраці у Тернопільській області складено акт №6/077/19/18, яким встановлено порушення Товариством ст. 21 Закону України «Про охорону праці». Додатку 3 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». Зокрема, підприємством не отримано дозвіл на устаткування підвищеної небезпеки - устаткування напругою понад 1000В (перелік трансформаторних підстанцій зазначено в п.1 Розділу V Акту), тощо.
19.11.2018 відповідачем винесено припис № 6/077/19/18 з вимогою усунути порушення вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону праці», Постанови КМ України №1107 від 26.10.2011.
Також, позивачем було подано до суду позов про застосування заходів реагування, а саме зупинення експлуатації об'єктів.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено наявність підстав для негайного зупинення експлуатації трансформаторних підстанцій у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, оскільки не доведено, що відповідач провадить свою діяльність без отримання спеціального дозволу від позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п. 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
З урахуванням наведених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення виконання робіт може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі, коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров'ю людей.
Як видно з акту перевірки, позивач дійшов висновку про те, що відповідачем всупереч ст.21 Закону України «Про охорону праці» Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки - устаткування напругою понад 1000 В, зокрема на трансформаторні підстанції, зазначені в акті перевірки.
Проте такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно ч. 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно- технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Висновок експертизи - документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу пункт 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 ( далі - Постанова № 1107) .
На виконання вимог Постанови №1107 для отримання дозволу на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, та відповідно до умов договору, укладеного між ВАТ «Тернопільобленерго» та Державним підприємством Тернопільським експертно-технічним центром Держпраці на виконання робіт №15-Д-0811/168 від 30.06.2015, ДП «Тернопільський експертно-технічний центр Держпраці» проведено експертизу документації і обстежено виробничу базу Товариства щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки і експлуатувати устаткування підвищеної небезпеки.
Висновок № 61.02.2.02.-0811.-2.15 від 18.11.2015 щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки з дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, затверджений Директором ДП «Тернопільський експертно-технічний центр Держпраці» 18.11.2015. Мета експертизи - оцінка стану охорони праці та безпеки промислового виробництва ВАТ «Тернопільобленерго» під час експлуатації заявленого устаткування підвищеної небезпеки при транспортуванні та збуті електричної енергії, експлуатації, ремонті конструкцій, лінійної арматури, повітряних та кабельних ліній електропостачання напругою до 1101 кВ, технічному обслуговувані та ремонті електричних мереж, споруд (Розділ І Висновку експертизи).
За результатами експертизи зроблено висновок щодо стану охорони праці та безпеки, зокрема, що ВАТ «Тернопільобленерго» (м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, Тернопільська область) додержується вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявленого устаткування підвищеної небезпеки при транспортуванні та збуті електричної енергії, експлуатації, ремонті конструкцій, лінійної арматури, повітряних та кабельних ліній електропостачання напругою до 110 кВ, технічному обслуговуванні та ремонті електричних мереж, споруд (вид діяльності за КВЕД 35.12), а саме: електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (до 110 кВ) (п.15), електричне устаткування електричних мереж, трансформаторних підстанцій ТП-110/35,0 кВ, ТП-110/10,0 кВ, ТП-35/10,0 кВ, ТП-10/0,4 кВ.
Після отримання позитивного експертного висновку відповідач 16.02.2016 року звернувся до Управління Держпраці у Тернопільській області з заявою про надання дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки в т. ч. електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (до 110 кВ) (п.15.), та електричного устаткування електричних мереж, трансформаторних підстанцій ТП-110/35,0 кВ, ТП-110/10,0 кВ, ТП-35/10,0 кВ, ТП-10/0,4 кВ (том 1 а.с 82-84) .
За результатами розгляду заяви Товариства від 16.02.2016 №749/35 та висновку експертизи №61.02.2.02-0811-2.15, що подані відповідно до вимог п.9 Постанови № 1107, Управлінням Держпраці у Тернопільській області видано дозвіл №028.16.61 терміном дії з 29.02.2016 по 28.02.2021 р. на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки (том 1 а.с.85).
Той факт, що в даному дозволі не вказано об'єктів електричного устаткування електричних станцій та мереж технологічного обладнання напругою понад 1000 В, не свідчить що ВАТ «Тернопільобленерго» не виконало встановлених законодавством вимог і йому було відмовлено у видачі такого дозволу.
Стаття 21 Закону України «Про охорону праці» містить вичерпний перелік підстав за яких умов орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу. Зокрема, в разі: неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог; подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви; встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Апеляційний суд погоджується з твердженням, що згідно п.10 Постанови №1107 у разі відмови у видачі дозволу Управління Держпраці протягом 10 днів направляє обгрунтоване рішення про відмову у видачі дозволу на експлуатацію електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою вище 1000 В. У разі коли в установлений строк роботодавцеві, виробникові або постачальникові не видано або не надіслано дозвіл чи рішення про відмову у його видачі (п.10 Постанови №1107), він має право через десять робочих днів з дня закінчення такого строку виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, зазначені в його заяві, згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» - п.6 ст.4-1.
Як видно з матеріалів справи, жодного рішення про відмову у видачі дозволу на адресу ВАТ «Тернопільобленерго» не надходило.
При цьому, апелянт не довів існування такого рішення.
Відтак, відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в такому разі застосовується принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зупинення експлуатації об'єктів, оскільки встановлене позивачем порушення норм чинного законодавства спростовано матеріалами справи.
При цьому апеляційний суд бере до уваги, що факт відсутності порушення ВАТ «Тернопільобленерго» підтверджений постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі № 857/3091/19, якою позов ВАТ «Тернопільобленерго» було задоволено та визнано протиправним й скасовано пункт 1 вимоги Припису Управління Держпраці у Тернопільській області від 19.11.2018 №6/077/19/18.
Це рішення набрало законної сили і не скасовано судом вищої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у справі № 500/34/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. О. Большакова
судді В. М. Багрій
А. Р. Курилець
Повний текст постанови складено 18 листопада 2019 року.