18 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/7039/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Імме?
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме"
до Національного банку України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк",
про визнання недійсним договору,
12.11.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ?Імме? на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/7039/18, подана 03.10.2019 через Північний апеляційний господарський суд.
Під час вивчення касаційної скарги Суд установив таке.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/7039/18, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Імме? з тих підстав, що скаржником у строк, встановлений судом, не було усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про залишення скарги без руху від 05.03.2019 - не надано доказів в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку.
Водночас згідно інформації отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень та з Автоматизованої системи діловодства Суду, Товариством з обмеженою відповідальністю ?Імме? вже подавалася касаційна скарга на оскаржувану ухвалу.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ?Імме? у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/7039/18 на підставі положень пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
У цьому випадку Товариство з обмеженою відповідальністю ?Імме? знову звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/7039/18, тобто на одне і те ж саме судове рішення, за якою вже було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Відтак, чергове подання Товариством з обмеженою відповідальністю ?Імме? касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/7039/18 є прикладом систематичного зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
За змістом статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Чергове звернення Товариством з обмеженою відповідальністю ?Імме? із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, за якою вже було відмовлено у відкритті касаційного провадження Суд визнає зловживанням процесуальними правами.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У частині 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.
Ураховуючи викладене, Суд вважає за необхідне застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Імме? захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 210,00 грн, за зловживання процесуальними правами.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги без розгляду згідно з частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 43, 131, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Імме? на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 у справі № 910/7039/18 повернути скаржникові без розгляду.
2. Надіслати скаржнику копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до касаційної скарги матеріалами на 10 (десяти) аркушах.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Імме? (49041, місто Дніпро, просп. Праці, 2-Т код ЄДРПОУ 33808671) в дохід державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у сумі 19 210,00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок).
Реквізити для сплати:
- Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Номер рахунку: UA528999980000031116106026007
- Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
4. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України.
Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков