Ухвала від 14.11.2019 по справі 904/1169/17

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1169/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінд",

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",

кредитор - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг",

кредитор - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

кредитор - Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

ліквідатор - арбітражний керуючий Лукашук Віталій Васильович

Гапоненко Роман Іванович

розглянувши матеріали касаційної скарги Гапоненка Романа Івановича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 02.10.2019

у складі колегії суддів: Білецька Л.М. (головуючий), Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (в частині розгляду звітів розпорядника майна ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про нарахування грошової винагороди та про відшкодування витрат)

від 23.05.2019

у складі судді Владимиренка І.В.

у справі №904/1169/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд"

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 Гапоненко Роман Іванович (далі - Гапоненко Р.І.) звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №02-09/1727 від 04.11.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 (в частині розгляду звітів розпорядника майна ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про нарахування грошової винагороди та про відшкодування витрат) у справі №904/1169/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1169/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2019.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Гапоненка Р.І. за вих. №02-09/1727 від 04.11.2019 на постанову апеляційного суду від 02.10.2019 та ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2019 в оскаржуваній частині у справі №904/1169/17, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 8 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011, положення якого на момент прийняття оскаржуваної постанови апеляційного суду 02.10.2019 застосовувалися в процедурі банкрутства ТОВ "Лан", щодо якого постановою місцевого суду від 12.12.2018 було введено ліквідаційну процедуру, передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, положеннями Закону про банкрутство (частина 3 статті 8) не передбачено можливості оскарження постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції в частині затвердження звітів арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди та про відшкодування витрат за час виконання повноважень розпорядника майна боржника.

Такого висновку щодо застосування частини 3 статті 8 Закону про банкрутство дійшов Верховний Суд у Постанові від 19.04.2018 у справі №902/245/16 та в ухвалах від 28.12.2018 у справі №903/741/15, від 19.06.2018 у справі №922/3068/16, від 16.01.2019 у справі №924/1830/15 та від 23.09.2019 у справі №909/1036/17.

Як вбачається зі змісту прохальної частини касаційної скарги, Гапоненком Р.І. визначено предметом касаційного оскарження постанову апеляційного суду від 02.10.2019 та ухвалу місцевого суду від 23.05.2019 в частині розгляду звітів розпорядника майна ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про нарахування грошової винагороди за час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №904/1169/17 та відшкодування його витрат в процедурі розпорядження майном ТОВ "Лан".

Виходячи з приписів частини 3 статті 8 Закону про банкрутство, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 в частині розгляду звітів розпорядника майна ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про нарахування грошової винагороди та про відшкодування витрат, не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку, так як у разі здійснення касаційного перегляду зазначених судових рішень в оскаржуваній частині касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на таке, Гапоненку Р.І. необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за вих. №02-09/1727 від 04.11.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 в частині розгляду звітів розпорядника майна ТОВ "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про нарахування грошової винагороди та про відшкодування витрат у справі №904/1169/17 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.

Колегія суддів Верховного Суду відхиляє, як необґрунтовані, доводи Гапоненка Р.І. про те, що порушене у касаційній скарзі питання щодо права арбітражного керуючого на отримання винагороди та відшкодування витрат за час виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі про банкрутство має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому є підстави для відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою на судові рішення у справі №904/1169/17 про часткове затвердження звітів арбітражного керуючого Гапоненка Р.І. про оплату послуг та відшкодування витрат в процедурі розпорядження майном ТОВ "Лан".

Скаржник в обґрунтування своїх доводів про виключність правової проблеми щодо розгляду господарськими судами питання про затвердження грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражних керуючих у справах про банкрутство зіслався на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.10.2018 у справі №916/1503/17, який за результатами розгляду по суті касаційної скарги арбітражного керуючого скасував постанову апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого про стягнення з ініціюючого кредитора оплати послуг ліквідатора боржника та залишив в силі ухвалу місцевого суду про покладення на ініціюючого кредитора обов'язку щодо оплати послуг ліквідатора за весь період виконання ним повноважень у справі №916/1503/17, виходячи із встановленого статтею 115 Закону про банкрутство мінімального розміру оплати послуг арбітражного керуючого в ліквідаційній процедурі, що є гарантією арбітражного керуючого на оплату праці в силу статті 43 Конституції України.

Разом з тим, у справі №904/1169/17 місцевий та апеляційний суди частково задовольнили вимоги Гапоненка Р.І. про затвердження йому грошової винагороди, зменшивши її до суми з розрахунку законодавчо встановленого мінімуму згідно статті 115 Закону про банкрутство в розмірі двох мінімальних заробітних плат керівника товариства-боржника за кожен місяць виконання Гапоненком Р.І. повноважень розпорядника майна ТОВ "Лан", та частково затвердили витрати Гапоненка Р.І. в ліквідаційній процедурі ТОВ "Лан", виходячи із власної оцінки доказів, наданих Гапоненком Р.І. на підтвердження понесених ним витрат в ліквідаційній процедурі ТОВ "Лан".

Отже, правовідносини у справах №904/1169/17 та №916/1503/17 не є подібними, тому відсутні підстави для передання справи №904/1169/17 із касаційною скаргою Гапоненка Р.І. на постанову апеляційного суду від 02.10.2019 та ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2019 в оскаржуваній частині на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду чи Великої Палати Верховного Суду в порядку статей 302, 303 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 286, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Гапоненку Роману Івановичу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за вих. №02-09/1727 від 04.11.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 в частині розгляду звітів розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" арбітражного керуючого Гапоненка Романа Івановича про нарахування грошової винагороди та про відшкодування витрат у справі №904/1169/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков