13 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10414/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року (головуючого судді Дору Ю.Ю., ухвалену в порядку письмового провадження в м. Ужгород) у справі №260/289/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 05.09.2019 звернувся в суд із заявою порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до якої просить: 1) визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо виготовлення та направлення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, по справі №260/289/19, довідки №1543/106/05/2-2019 від 31.07.2019 про вислугу років для призначення пенсії без урахування періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015; 2) зобов'язати відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, по справі №260/289/19 виготовити та надати позивачу наказ /довідку/ про встановлення вислуги років для призначення пенсії станом на 06.11.2015 року у календарному та пільговому обчисленні з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015, яка станом на 06.11.2015 у календарному обчисленні складає - 29 років 04 міс. 17 днів, у пільговому обчисленні складає - 30 років 04 міс.10 днів; 3) встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі голови Ліквідаційної комісії подати до суду у десятиденний строк звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі № 260/289/19.
Окремою ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року заяву задоволено. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії у продовж 10-ти календарних днів з дня отримання окремої ухвали обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015. Надіслати окрему ухвалу на адресу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 03.04.2019 у справі №260/289/19. Про вжиті заходи повідомити Закарпатський окружний адміністративний суд не пізніше десяти календарних днів з дня отримання окремої ухвали. Попереджено Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, що невиконання або недобросовісне виконання рішення суду тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Не погоджуючись із вказаною окремою ухвалою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати окрему ухвалу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, вважаючи його законним та обґрунтованим, також просить застосувати до апеляційної скарги вимоги частини 3 статті 45 КАС України, з приводу безпідставного невиконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 ухвалити окрему ухвалу.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в порядку статті 129 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05 березня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, у якому просив визнати протиправними дії щодо не направлення до Пенсійного фонду України в Закарпатській області та позивачу належним чином посвідчених відомостей (наказу) про встановлення нової вислуги років і нового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача їх вчинити.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо не урахування у вислугу років ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області судовий збір у розмірі 768,40 грн.
За результатами апеляційного перегляду вказаного рішення, постановою суду апеляційної інстанції від 18 липня 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду залишено без змін, таким чином рішення суду набрало законної сили.
Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
05 вересня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява в порядку статтей 382, 383 КАС України, відповідно до якої позивач просив визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо виготовлення та направлення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, по справі №260/289/19, довідки №1543/106/05/2-2019 від 31.07.2019 про вислугу років для призначення пенсії без урахування періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015; зобов'язати відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, по справі №260/289/19 виготовити та надати позивачу наказ /довідку/ про встановлення вислуги років для призначення пенсії станом на 06.11.2015 року у календарному та пільговому обчисленні з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015, яка станом на 06.11.2015 у календарному обчисленні складає - 29 років 04 міс. 17 днів, у пільговому обчисленні складає - 30 років 04 міс.10 днів; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі голови Ліквідаційної комісії подати до суду у десятиденний строк звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі № 260/289/19.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження за нормами КАС України.
Згідно частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 4 статті 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно із частиною 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Положенням статті 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Частиною 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Також, у своєму рішенні Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» Суд вказав, що ефективний доступ до суду включає і право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Відтак, виконання судових рішень є найвагомішим показником реального та належного захисту порушених прав, свобод та інтересів особи та невід'ємною складовою права на справедливий суд.
У разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
В абзаці 1 підпункту 3.2 пункту 3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Як встановлено судом, Ліквідаційною комісією Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 №260/289/19 видано довідку від 31.07.2019 №1543/106/05/2-2019 згідно якої вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 25.12.2008 у календарному обчисленні склала - 22 роки 09 місяців 12 днів (з яких 01 рік 10 місяців 29 днів - зарахований час навчання у Харківському юридичному інституті), у пільговому обчисленні - 23 роки 09 місяців 05 днів та вказано, що стаж його державної служби за період роботи з 01.04.2009 до 06.11.2015 складав 06 років 07 місяців 05 днів.
15.08.2019 Закарпатським окружним адміністративним судом по справі №260/289/19 позивачу видано виконавчий лист, за яким 16.08.2019 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59832118 із зобов'язанням боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
На зазначену постанову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії до виконавчої служби направило вищезгадану довідку за №1543/106/05/2-2019 від 31.07.2019, яка не містить повного нового розміру вислуги років (з врахуванням рішення суду), з метою відновлення порушених прав стягувача, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області боржнику направлена вимога виконавця від 21.08.2019 №5-1824/59832118, якою боржника зобов'язано виконати рішення суду в строк до 28.08.2019.
Листом від 28.08.2019 представник боржника повідомив про те, що рішення суду виконане в повному обсязі і будь-яких інших розрахунків та обчислень із зазначенням порядку їх здійснення рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 не передбачено.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 №260/289/19 видано довідку від 31.07.2019 №1543/106/05/2-2019 згідно якої вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 25.12.2008 у календарному обчисленні склала - 22 роки 09 місяців 12 днів (з яких 01 рік 10 місяців 29 днів - зарахований час навчання у Харківському юридичному інституті), у пільговому обчисленні - 23 роки 09 місяців 05 днів. Окремо зазначено щодо стажу його державної служби за період роботи з 01.04.2009 до 06.11.2015, який складав 06 років 07 місяців 05 днів (аркуш справи 130). Тобто відповідачем зазначено загальну вислугу років у календарному та пільговому обчисленні обчислену аналогічно наказу від 08.01.2013 №2о/с, виданого позивачеві до звернення з адміністративним позовом (аркуш справи 20). Окремо зазначено щодо стажу його державної служби за період роботи з 01.04.2009 до 06.11.2015, який складав 06 років 07 місяців 05 днів та як вбачається з вказаної довідки, всупереч приписам статті 17Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та висновків наведених судом у рішенні від 03.04.2019 №260/289/19, такий стаж не зараховано до вислуги років позивача.
Колегія суддів вважає, що оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015, відтак відповідачем протиправно не зазначено у довідці виданій на виконання рішення суду від 31.07.2019 року №1543/106/05/2-2019 загальний розмір вислуги років з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015.
На підставі викладеного суд зазначає, що оскільки рішенням суду від 03.04.2019 встановлено, що на позивача поширюються норми визначені статтею 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», відтак відповідачем порушено приписи частини другої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», відповідно до якої до вислуги років осіб, зазначених у пункті «ж» статті 1-2 цього Закону, додатково зараховується час безперервної роботи (з дня призначення після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (міліції) на посадах у Міністерстві внутрішніх справ України або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах), що заміщуються державними службовцями, а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах.
Враховуючи викладене, а також той факт, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №260/289/19 набуло законної сили та є обов'язковим до виконання, заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає обґрунтованою та така підлягає до задоволення, доводи, які зазначає апелянт зводяться до не згоди із рішенням суду, яке набрало законної сили та не спростовують встановленого судом першої інстанції у оскаржуваній ухвалі.
Також колегія суддів вважає, що перевірка достовірності обчислення вислуги років для призначення пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України та в порядку виконання на підставі Закону України «Про виконавче провадження» уповноваженим органом.
Колегія суддів погоджується із окремою ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.09.2019, прийнятої відповідно до частини 6 статті 383 КАС України, яка встановлює, що за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу та порушення, виявлені під час розгляду адміністративної справи №260/289/19 встановлені судом і не спростовані в апеляційній скарзі апелянтом, однак колегія суддів зазначає, що за результатом поданої заяви суд першої інстанції виносить ухвалу згідно норм статті 249 КАС України, а не окрему ухвалу, однак таке найменування оспорюваного судового рішення суду першої інстанції не вказує про скасування правильної ухвали суду, яка прийнята на захист прав позивача у справі та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права при постановленні окремої ухвали є неприйнятним, оскільки суд першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги переглядає ухвалу, якою вирішено питання процесуального характеру та надано судом оцінку дій відповідача під час виконання рішення суду, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.
Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини вимог заяви не оскаржується позивачем, тому згідно із положеннями частини 1 статті 293 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду.
Щодо клопотання ОСОБА_1 поданого у відзиві на апеляційну скаргу в якій він просить застосувати вимоги частини 3 статті 45 КАС України, з приводу безпідставного невиконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 ухвалити окрему ухвалу, такі клопотання на думку суду не підлягають задоволенню, оскільки частина 3 статті 45 КАС України встановлює, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, однак на підставі статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом та ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу, а тому відсутні підстави в межах перегляду даної ухвали суду визнавати подану апеляційну скаргу зловживанням процесуальними правам та залишати її без розгляду або повернення, також відсутні підставі згідно вказаних норм статті 249 КАС України щодо винесення окремої ухвали про не виконання рішення суду, яке набрало законної сили і з яким не погоджується апелянт, а такі його доводи і право на оскарження реалізовуються у визначеному процесуальному порядку.
Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки в суді першої інстанції встановлені порушення при виконання рішення у даній справі, а тому окрему ухвалу прийнято з додержанням норм процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 249, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382, 383 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області - залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі №260/289/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 18.11.2019