Справа № 120/1540/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
15 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Мацького Є.М. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки,
в травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про скасування наказу Головного управління ДФС у Вінницькій області № 2209 від 19.04.2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи, яка не є суб'єктом господарювання, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивачка зазначає про те, що позивачка надала пояснення на запит податкового органу, однак суд першої інстанції не дослідив обґрунтованості підозр щодо ОСОБА_1 . При цьому податковий орган мав доступ до інформації про витребування якої направлено запит, тому запит вказаних документів є необґрунтованим. Крім того, позивачка не зобов'язана була подавати декларацію, тому оскаржуваний наказ є безпідставним.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2019 року поштою позивачка отримала запит ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 20.03.2019 року № 6483/К/02-32-123-05 про надання інформації та документального підтвердження продажу чотирьох об'єктів нерухомого майна у 2016 році (а.с.12-14).
На вказаний запит позивачка повідомила, що в неї відсутні правові підстави для сплати податків як фізичної - особи підприємця, оскільки вона не зареєстрована як фізична - особа підприємець. Також ОСОБА_1 повідомила про те, що у неї відсутні документи на підтвердження її пояснень та запропонувала відповідачу отримати копії квитанцій та договорів купівлі-продажу у нотаріусів (а.с.17-18).
Отримана відповідь стала підставою для прийняття відповідачем наказу від 19.04.2019 року № 2209 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи, яка не є суб'єктом господарювання ОСОБА_1 . Згідно з вказаним вище наказом призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивачки з 14 травня 2019 року тривалістю 5 робочих днів, за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р., з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених законодавством податків та зборів, а також дотримання валютного, митного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи (а.с.21).
Згідно з повідомленням від 19.04.2019 № 1373 ОСОБА_1 поінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (а.с.22).
Не погодившись з наказом від 19.04.2019 року № 2209, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані на запит контролюючого органу пояснення є неповними, до них не додано запитувані документи, тому відповідач обґрунтовано призначив проведення перевірки щодо позивачки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пп.62.1.3 п.62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за підстави отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, проведення документальної позапланової перевірки платника податків, у разі надходження податкової інформації, яка свідчить про порушення ним валютного, податкового та іншого законодавства, можливе лише у випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
З матеріалів справи встановлено, що форма та зміст запиту від 20.03.2019 року №6483/К/02-32-123-05 відповідають абз.1-5 п.73.3 ст. 73 ПК України, а саме: запит містить підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, перелік документів, які пропонується надати, та печатку контролюючого органу (а.с. 12-13), тому ОСОБА_1 зобов'язана була надати пояснення та їх документальне підтвердження у відповідь на вказаний вище запит.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що податковий орган мав доступ до витребуваної інформації, є необґрунтованими, оскільки ПК України покладає обов'язок з подання запитуваних документів на платника податків.
Вказаний запит надіслано на адресу ОСОБА_1 листом з рекомендованим повідомленням (а.с.15) та вручено адресату 28.03.2019 року (а.с.67).
Відповідно до ст. 42 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що на запит податкового органу ОСОБА_1 подала пояснення від 04.04.2019 року, колегія суддів виходить з наступного.
Виходячи з положень п. 73.3 та пп. 78.1.1 ПК України, платник податку повинен відповісти на поставлені у запиті питання та надати зазначені у запиті документи. Така відповідь має бути повною і вичерпною та в сукупності з поданими документами спростовувати зазначену в запиті інформацію про виявлені порушення податкового законодавства.
З матеріалів справи встановлено, що у поясненнях від 04.04.2019 року позивачка висловила незгоду з інформацією про порушення нею податкового законодавства, однак не надала жодних документів на підтвердження своїх пояснень.
Згідно із запитом від 20.03.2019 року №6483/К/02-32-123-05 відповідач зазначив про необхідність надання документів, а саме:
- договору купівлі-продажу 4-х об'єктів;
- квитанції про сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету;
- квитанції про сплату військового збору до бюджету.
Водночас, в поясненнях від 04.04.2019 року позивачка зазначила про те, що копії запитуваних документів у неї відсутні, копії договорів купівлі-продажу та квитанції про сплату зборів знаходяться у приватних нотаріусів.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що позивачка не намагалася отримати копії запитуваних документів та не подавала відповідних запитів до нотаріусів, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала встановлений чинним податковим законодавством обов'язок щодо подання документів на запит контролюючого органу.
Вказані вище обставини підтверджують наявність передбачених п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав для прийняття оскаржуваного наказу.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до чинного законодавства позивачка не зобов'язана була подавати декларацію, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що в запиті від 20.03.2019 року №6483/К/02-32-123-05 зазначено, що відповідно до ч.6 ст.128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно надавати органам доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Отже, зазначення в оскаржуваному наказі в якості підстави для проведення перевірки п.п. 78.1.2. п. 78.1 ст. 78 ПК України безпосередньо пов'язане із зазначеними у податковій інформації фактом здійснення систематичної діяльності із продажу об'єктів нерухомого майна без реєстрації у статусі фізичної особи - підприємця та без оподаткування доходів.
Водночас, наявність або відсутність у ОСОБА_1 обов'язку подавати декларацію про доходи встановлюється за результатами перевірки, тому доводи апеляційної скарги у вказаній частині є необґрунтованими.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 листопада 2019 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Мацький Є.М. Смілянець Е. С.