13 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10170/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення (головуючого судді Дору Ю.Ю., ухвалену у відкритому судовому засіданні о 08 год. 45 хв. в м. Ужгород повний текст ухвали складено 02.09.2019) у справі №260/289/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 15.08.2019 подав заяву про роз'яснення судового рішення в якій просить суд роз'яснити, чи охоплює судове рішення зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії направити до Пенсійного фонду України в Закарпатській області та позивачу належним чином посвідчених відомостей (наказу) про встановлення нової вислуги років і нового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким вимоги викладені в заяві від 15.08.2019 щодо роз'яснення судового рішення задовольнити та роз'яснити позивачу по суті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №260/289/19 в частині, чи охоплює зазначене рішення позовні вимоги позивача, в частині направлення відповідачем на адресу Пенсійного фонду України в Закарпатській області та позивачу належним чином посвідчених відомостей (наказу) про встановлення нової вислуги років і нового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та роз'яснити по суті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №260/289/19.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в порядку статті 129 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05 березня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, у якому просив визнати протиправними дії щодо не направлення до Пенсійного фонду України в Закарпатській області та позивачу належним чином посвідчених відомостей (наказу) про встановлення нової вислуги років і нового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача їх вчинити.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо не урахування у вислугу років ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області судовий збір у розмірі 768,40 грн.
За результатами апеляційного перегляду вказаного рішення, постановою суду апеляційної інстанції від 18 липня 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду залишено без змін, таким чином рішення суду набрало законної сили.
Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
ОСОБА_1 15.08.2019 подав заяву про роз'яснення судового рішення в якій просить суд роз'яснити, чи охоплює судове рішення зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії направити до Пенсійного фонду України в Закарпатській області та позивачу належним чином посвідчених відомостей (наказу) про встановлення нової вислуги років і нового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, вважаючи рішення суду, яке набрало законної сили чітким та зрозумілим.
Даючи правову оцінку оскаржуваній ухвалі та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Частиною другою цієї статті передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Системне тлумачення положень вказаної статті дає підстави дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України, такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають, текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду 03.04.2019, яке набрало законної сили 18.07.2019 - визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо не урахування у вислугу років ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015 та зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015, таким чином в резолютивній частині чітко визначено порядок її виконання.
Таким чином, питання поставлене заявником у заяві про роз'яснення судового рішення, не може бути роз'ясненням згідно статті 254 КАС України, а зумовлює порядок відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо складення, направлення належним чином посвідчених відомостей (наказу) про встановлення вислуги років і розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що позивач 05.09.2019 звернувся в суд із заявою в порядку статтей 382, 383 КАС України, яка розглянута судом першої інстанції 11.09.2019 та залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, заяву задоволено, зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії у продовж 10-ти календарних днів з дня отримання окремої ухвали обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Перевіряючи всі доводи скаржника, колегія суддів також приймає до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року) в якій зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» у пункті 23 рішення зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи вищезазначені критерії доцільності роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви позивача, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 254, 308, 310, 316, 320, 321, 322, 328 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року про відмову в роз'ясненні судового рішення у справі №260/289/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й Коваль
Повний текст постанови складено 18.11.2019