Справа № 758/16414/17
18 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 17.12.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 07.12.2019.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Копію вказаної ухвали отримано апелянтом 04.11.2019 та надіслано до суду клопотання про звільнення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.
Клопотання обґрунтовано тим, що згідно із ч. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд перетворено в неприбуткову самоврядну організацію. Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на:
1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;
2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;
3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Апелянт вказує, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 рік кошти на сплату судового збору не передбачені та Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Крім того, посилання апелянта про відсутність у бюджеті Пенсійного фонду України передбачених витрат на сплату судового збору у зв'язку з тим, що пенсійні органи раніше були звільнені від сплати судового збору не заслуговують на увагу, так як апеляційна скарга подана в 2019 році, а зміни щодо пільг при по сплаті судового збору прийняті ще 15.12.2017 року.
Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень. Звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби.
В даному випадку клопотання про звільнення від сплати судового збору заявлено бюджетною установою, яка діє як суб'єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Наразі недоліки апеляційної скарги не усунуті апелянтом, а саме доказів сплати судового збору суду надано не було.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Приймаючи до уваги доводи заявленого апелянтом клопотання, суд вважає за доцільне відмовити у його задоволенні та продовжити апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України, відтак, колегія суддів прийшла висновку про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги до 28.11.2019.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 07.12.2019 - залишити без задоволення.
Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 року для усунення недоліків апеляційної скарги до 28.11.2019.
Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кузьменко