Справа № 686/21993/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чевилюк З.А.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
18 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу молодшого лейтенанта поліції 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Ситника Павла Анатолійовича на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до молодшого лейтенанта поліції 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Ситника Павла Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
у серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до молодшого лейтенанта поліції 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Ситника Павла Анатолійовича про скасування постанови серії ЕАВ №1386420 від 02 серпня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
28 жовтня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області прийняв рішення про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Із оскаржуваної постанови встановлено, що 02 серпня 2019 року о 08:06 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_1 , на 198 км. автодороги Н-03 Житомир-Чернівці, перетнув горизонтальну дорожню розмітку, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України.
За таких обставин, 02 серпня 2019 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1386420, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Непогоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Також, визначено, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, п. 8.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Підпунктом 8.5.1. ПДР визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Так, розділ 34 Правил дорожнього руху дозволяє перетинати лінію 1.1 для обгону лише поодиноких транспортних засобів із швидкістю менше 30 км/год.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Звертаючись до суду з вимогою про скасування постанови серії ЕАВ №1386420 від 02 серпня 2019 року позивач вказував на те, що автомобіль, обгін якого він здійснив, рухався зі швидкістю менше 30 км/год, тому обгін зазначеного автомобіля не є порушенням Правил дорожнього руху.
У свою чергу відповідач стверджує, що автомобіль, на час його обгону ОСОБА_2 , рухався зі швидкістю понад 30 км/год у потоці автомобілів, на підтвердження своїх доводів надав до суду відеозапис та математичні розрахунки.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, колегія суддів враховує, що наданий відповідачем відеозапис підтверджує виключно факт здійснення позивачем обгону транспортного засобу.
Разом з тим зазначена обставина позивачем не заперечується. Підставою позову є те, що автомобіль, обгін якого здійснив позивач, рухався зі швидкістю, яка не перевищує 30 км/год.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів виходить з того, що особливість справ, у яких поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу є те, що інспектор, який приймає рішення щодо накладення адміністративного стягнення є особою, яка безпосередньо виявила правопорушення, була його очевидцем.
У даному випадку предметом спору є обставини, які не можуть бути достовірно встановлені інспектором шляхом візуального спостереження, а саме - швидкість руху автомобіля на час здійснення обгону.
Дані технічних приладів, які б підтверджували швидкість руху автомобіля на момент його обгону позивачем інспектором не надані, лише математичні розрахунки, які не є належними доказами у справі.
Проте, відомості про те, що інспектором 02 серпня 2019 року було здійснено зупинку автомобіля, обгін якого здійснив позивач, встановлено особу водія та отримано його пояснення щодо швидкості з якою він рухався в момент його обгону у справі відсутні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
апеляційну скаргу молодшого лейтенанта поліції 2 роти 1 батальйону УПП в Хмельницькій області Ситника Павла Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.