Справа № 120/1751/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
06 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Смілянця Е. С. Мацького Є.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
представника позивача: Малик М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (ухвалене 23 липня 2019 року, повний текст рішення складено 26 липня 2019 рок) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Ремелектро" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2019 року Приватне підприємство "Ремелектро" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №1168616/25496456 від 22.05.2019 року, про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 26.04.2019 року; зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства "Ремелектро" № 2 від 26.04.2019 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що наданих позивачем документів недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, оскільки позивач не надав розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Ремелектро» (код ЄДРПО 25496456) зареєстроване 12.01.1998 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради.
18.03.2019 року позивач уклав контракт № 2-03/19 з естонським підприємством SONGLER GROUP OU на поставку електрообладнання фірми АВВ (Щвеція).
27.03.2019 року підписано договір № 20190327-П з ТОВ "Електросвіт" м. Івано-Франківськ ( код ЄДРПОУ 31789596 ) на поставку вказаного електрообладнання. Згідно з пунктом 2.2.1 договору № 20190327-П попередня оплата складає 50% договору - 603490,14 грн.
02.04.2019 року відповідно до вказаного вище договору кошти попередньої оплати в сумі 603490,14 грн надійшли на рахунок підприємства "Ремелектро" .
02.04.2019 року позивач склав податкову накладну №1 на суму 603490,14 грн. та подав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
26.04.2019 року на розрахунковий рахунок ПП "Ремелектро" надійшла друга половина коштів в розмірі 603490,14 грн., на виконання цього ж договору.
26.04.2019 року позивач склав податкову накладну №2 на суму 603490,14 грн та направив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі Договору поставки № 20190327-П від 27.03.2019 року, укладеного з контрагентом TОB "Електросвіт".
Згідно з квитанцією №9096933522 від 13.05.2019 року реєстрацію податкової накладної № 2 від 26.04.2019 року зупинено. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
22.05.2019 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення №1168616/25496456 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 26.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав вимоги Квитанції №9096933522 від 13.05.2019 року та надав необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Податковий кодекс України (далі -ПК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до квитанції №9096933522 від 13.05.2019 року контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкової накладної №14 від 19.03.2019 пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій, затверджених в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власовим 05.11.2018 року (далі - Критерії).
Згідно з пп.1.6 п.1 Критеріїв комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Таким чином, пп.1.6 п.1 Критеріїв містить декілька підстав для визначення платника податків як такого, що відповідає критеріям ризиковості.
Згідно з п.1 Критеріїв, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Водночас, відповідач не обґрунтовує, на якій підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв Приватне підприємство "Ремелектро" віднесено до переліку ризикових платників.
Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок №117) у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Як встановлено з матеріалів справи, у квитанції №9096933522 від 13.05.2019 року міститься пропозиція надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до п.п.15, 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Відповідно до п.20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
На виконання вимог квитанції №9096933522 від 13.05.2019 року позивач подав письмові пояснення (а.с.16), в яких зазначив про те, що копії контракту з естонським підприємством № 2-03/19 від 18.03.2019 року (а.с.5-8), договору поставки з ТОВ "Електросвіт" №20190327-П від 27 березня 2019 року (а.с.9-15) та пояснення були надані при реєстрації податкової накладної №1.
При цьому позивач долучив до письмових пояснень копію виписки з банківського рахунку (а.с.17), відповідно до якої 26.04.2019 ТзОВ "Електросвіт" перерахувало ПП "Ремелектро" 603 490,14 грн.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З урахуванням викладеного вище та документів, які позивач надав на пропозицію податкового органу, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач надав податковому органу документи, які, зокрема, підтверджують дату перерахування коштів на виконання договору № №20190327-П від 27 березня 2019 року, а саме: копію виписки з банківського рахунку (а.с.17).
Таким чином, доводи відповідача про неможливість встановлення дотримання платником вимог п.187.1 ст. 187 ПКУ та правильність виписки податкової накладної № 2 від 26.04.2019 року спростовуються встановленими у справі обставинами.
Крім того, контролюючий орган не ставить під сумнів правильність виписки податкової накладної №1 від 02.04.2019 року, яка була складена у зв'язку з надходженням ПП "Ремелектро" авансового платежу за договором поставки №20190327-П від 27 березня 2019 року.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що позивач надав на пропозицію податкового органу копії первинних документів, яких достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу в реєстрації податкової накладної № 2 від 26.04.2019 року в ЄРПН.
Отже, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 15 листопада 2019 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Смілянець Е. С. Мацький Є.М.