Справа № 127/12081/17
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вишар І.Ю.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
15 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 батальйону УПП у м.Чернівці Опаєць Валерія Георгійовича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2019 року (суддя Вишар І.Ю.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону УПП у м.Чернівці Опаєць Валерія Георгійовича про скасування постанови серії АР №362858 від 19.05.2017 та закриття провадження по справі, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Чернівці Опаєць Валерія Георгійовича, про скасування постанови серії АР № 362858 від 19.05.2017 року та закриття провадження по справі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дорожній знак розміщений з порушенням вимог, а своїми діями позивач не спричинив небезпеки дорожнього руху.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2019 року позов задоволено. Постанову інспектора роти №4 батальйону УПП у м. Чернівці Опаєць Валерія Георгійовича серії АР № 362858 від 19.05.2017року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасовано, а провадження у справі закрито.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції від 05 вересня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Крім того, апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції не в повній мірі надана оцінка обставинам справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до постанови інспектора роти № 4 батальйону УПП у м. Чернівці у справі про адміністративне правопорушення від 19 травня 2017 року серії АР № 362858 судом встановлено, що 19 травня 2017 року о 10.30 год. в м. Чернівці по вул. Ентузіастів, водій ОСОБА_1 будучи за кермом автомобіля Рено Колеос д.н.з. НОМЕР_1 рухався дорогою з одностороннім рухом проти напрямку руху чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.5 та 5.7.1, пункту 8.4 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою 122 КпАП
Позивач, вважаючи постанову інспектора патрульної поліції протиправною та такою, що прийнята з порушенням його прав, звернувся до суду з позовом про її скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що в діях позивача немає складу адміністративного правопорушення, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху України Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України) передбачено, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена відповідними частинами ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Разом з тим, пункт 1 статті 247 КУпАП вказує на те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Так, згідно з пунктом 8.2-1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, колегія суддів зауважує про процесуальний обов'язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнули до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КпАП, у зв'язку з тим, що він, будучи за кермом автомобіля, рухався (вулицею Ентузіастів в м. Чернівці) дорогою з одностороннім рухом проти напрямку руху, чим порушив дорожній знак 5.5 та 5.7.1, пункт 8.4 Правил дорожнього руху.
Разом з тим, судом встановлено, що дорожній знак, який вказував напрям руху на дорозі, якою їхав позивач, був встановлений зліва від проїзної частини, що є порушенням Правил дорожнього руху.
Крім того з фотографій, долучених до матеріалів справи встановлено, що позивач виїхав зі стоянки біля готелю та рухався вулицею Ентузіастів в м. Чернівці, проїхавши повз готель і кінозал, як зазначено у позові, де його зупинив інспектор поліції. При цьому, на вказаному відтинку дороги організовано дорожній рух наступним чином, зокрема дорожній знак, який порушив позивач, знаходиться при виїзді зі стоянки біля готелю, та розміщений з лівої сторони по відношенню до виїзду з парковки та дороги, яку перехрещує вул. Ентузіастів, на якій організовано односторонній рух.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією Вінницького міського суду, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Таким чином, суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про достатність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 362858 від 19.05.2017 року та закриття провадження по справі, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 батальйону УПП у м.Чернівці Опаєць Валерія Георгійовича залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.