Справа № 640/8261/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
18 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 жовтня 2019 року про відкриття провадження у справі з підстав порушення підсудності та ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 жовтня 2019 року про передачу справи на розгляд іншого суду у справі за адміністративним позовом судді Окружного адміністративного суду м.Києва Аблова Євгенія Валерійовича до Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Тетяни Михайлівни, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, стягнення коштів,
Суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Аблов Євгеній Валерійович звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом до Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Тетяни Михайлівни, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Тетяни Михайлівни щодо організації проведення 08.04.2019 р. засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя під час проведення заходів по перевірці приміщення Вищої Ради правосуддя за повідомлення про замінування;
- стягнути з Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Тетяни Михайлівни на користь судді Окружного адміністративного суду м. Києва Аблова Євгенія Валерійовича матеріальну шкоду в розмірі 15 812,94 грн.;
- стягнути з Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Тетяни Михайлівни на користь судді Окружного адміністративного суду м. Києва Аблова Євгенія Валерійовича моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.
Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало те, що Секретар Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя безпідставно та протиправно розпочала засідання, на якому у подальшому було прийнято Рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки такими діями позбавила позивача не лише прав учасника дисциплінарної справи, а й права на справедливий розгляд справи, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.10.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.10.2019 р. справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційними скаргами, в яких просить скасувати ухвали суду першої інстанції з підстав порушення правил підсудності, направити матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження з дотриманням вимог КАС України.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі порушено правила підсудності, визначені ч. 1 ст. 28 Кодексу адміністративного судочинства України; порушено правила самовідводу судді, позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 цього Кодексу; судом не дотримано правил за якими дана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
В той же час, на думку апелянта, дана справа підлягає розгляду Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у складі п'яти суддів.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019 р. відкрито апеляційні провадження у справі. Розгляд апеляційних скарг призначено в порядку письмового провадження відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем подано відзиви на апеляційні скарги, в яких просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін. Вважає, що рішення про відкриття провадження у справі та передачу справи на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду прийняті відповідно до вимог чинного законодавства з огляду на передбачене ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України право позивача на визначення альтернативної підсудності справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.10.2019 р. за позовом судді Окружного адміністративного суду м.Києва Аблова Є.В.
В той же час, ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.10.2019 р. адміністративну справу № 640/8261/19 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Підставою для прийняття вищевказаного рішення стала заява позивача від 30.09.2019 р. про передачу адміністративної справи до Одеського окружного адміністративного суду, яка мотивована тим, що позивач на даний час проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою з місця проживання та копією паспорта.
З урахуванням вищевикладеного, судом першої інстанції прийнято рішення про передачу справи за підсудністю на підставі ч. 1 ст. 25 КАС України до Одеського окружного адміністративного суду.
Вирішуючи питання про визначення територіальної підсудності даної справи, колегія суддів виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 28 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підсудність справи, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду.
Частиною 2 ст. 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, що найбільш територіально наближений до цього суду, у випадку, визначеному пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального закону слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено порядок визначення підсудності у справах, в яких стороною є суддя суду, до підсудності якого відноситься розгляд даної справи.
Отже, у разі подання за вищевказаних обставин позову, підсудність справи визначається ухвалою суду вищої інстанції та направляється на розгляд до визначеного ним суду.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до побутової характеристики вих. № 24 від 06.11.2019 р., наданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Каркашадзе 9» та довідки вих. № 108 від 06.11.2019 р. про склад сім'ї та прописку ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В той же час, подаючи позов, позивач вказав адресу свого фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , а, отже, дану справу слід розглядати Окружним адміністративним судом м.Києва.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що позивачем у справі є суддя суду до підсудності якого відноситься розгляд даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено правила визначення підсудності передбачені ч. 1 ст. 28 КАС України.
Надаючи оцінку доводам, викладеним в апеляційних скаргах стосовно невідповідності позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України, правил розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, порушення правил відводу, колегія суддів вважає за необхідне їх відхилити, оскільки положеннями чинного процесуального кодексу не передбачено інших підстав для оскарження ухвал про відкриття провадження у справі та передачі справи за територіальною підсудністю (юрисдикцією) до іншого суду з вказаних підстав.
Натомість апелянт не позбавлений можливості заявляти відповідні клопотання про невідповідність позовної заяви вимогам закону та залишення її без розгляду відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, клопотання про перехід із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження у разі, якщо, на його думку, було порушено правила розгляду справи (ч. 4 ст. 260 КАС України). Також апелянт наділений процесуальним правом заявляти відводи у разі, якщо він вважає, що суддею проявлено упередженість під час розгляду справи чи з інших підстав, передбачених ст. 36 КАС України. Рішення прийняті за результатами розгляду заявлених клопотань можуть бути ним оскаржені в установленому порядку або на них можуть бути подані заперечення викладені в апеляційній скарзі на прийняте по суті справи рішення.
Отже, в даному випадку, судом апеляційної інстанції надається оцінка доводам апелянта лише стосовно порушення правил територіальної підсудності під час прийняття судом першої інстанції ухвал про відкриття провадження та передачі справи на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
З урахуванням вищевикладеного, також не приймаються до уваги посилання апелянта про те, що дану справу слід розглядати Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у складі не менше п'яти суддів, оскільки надання оцінки вказаним доводам виходить за межі предмету оскаржуваних рішень.
В контексті наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваних ухвал порушив вимоги ч. 1 ст. 28 КАС України щодо визначення підсудності даної справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі та передачу справи в порядку ч. 1 ст. 28 КАС України до суду вищої інстанції для визначення її підсудності.
Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Статтею 139 КАС України врегульовано питання розподілу судових у випадках задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, задоволення позову суб'єкта владних повноважень та частковому задоволенні позову.
Системний аналіз ст. 139 КАС України свідчить про те, що у випадку задоволення вимог суб'єкта владних повноважень судом стягуються витрати пов'язані лише із залученням свідків та проведення експертиз.
Отже, процесуальне законодавство не передбачає можливості стягнення зі сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, витрат понесених суб'єктом владних повноважень чи третьою особою на сплату судового збору.
За таких обставин підстави для повернення судового збору за подання апеляційних скарг у суду відсутні.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.08.2019 р. №826/7334/16 (адміністративне провадження №К/9901/49548/18, №К/9901/49568/18).
Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 жовтня 2019 року про відкриття провадження у справі та ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 жовтня 2019 року про направлення справи на розгляд до іншого суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі та визначення підсудності в порядку ч. 1 ст. 28 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: О.Є.Пилипенко
Я.М.Собків