Справа № 826/9511/17
18 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архівної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архівної служби України, третя особа Національне агентство України з питань державної служби про поновлення на публічній службі, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволені позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та пропущення строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки, апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції 23 жовтня 2019 року.
Слід зазначити, що апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року відповідачем надіслано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, яку в подальшому скеровано до суду першої інстанції, що ухвалив оскаржуване рішення в порядку п 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, відповідно до якої, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
13 листопада 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що копія оскаржуваного рішення не була вручена йому в день проголошення, а також тим, що після ухвалення рішення в цій справі, судом першої інстанції розглядались питання щодо стягнення понесених судових витрат та виправлення описки.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Аналізуючи доводи викладені апелянтом в клопотанні про поневлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що подача ним апеляційної скарги у строки, передбачені ст. 295 КАС України, але без урахування положення п. 15.5 Перехідних положень КАС України, не може свідчити про зловживання чи неналежне використання процесуальних прав.
Отже, колегія суддів з метою забезпечення принципу доступу до правосуддя, вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому за вимогою відповідача поновлює пропущений процесуальний строк.
Крім того, 13 листопада 2019 року апелянт подав заяву, в якій просить відстрочити сплату судового збору, у зв'язку з незадовільним майновим станом та зазначає, що ним вживаються заходи з метою сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом із тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, позивач не є суб'єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні достатні правові підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Згідно статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У зв'язку з поновленням строку апеляційного оскарження, колегія суддів вважає за доцільне продовжити позивачу строк на виправлення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме щодо сплати судового збору.
Отже, керуючись статтями 121, 296, 298, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Клопотання Державної архівної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску Державною архівною службою України строку на апеляційне оскарження та поновити його.
3. У задоволенні клопотання Державної архівної служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
4. Продовжити Державній архівній службі України строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів, починаючи з дня отримання копії цієї ухвали.
5. Роз'яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Губська
Судді О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк