760/31129/19
6/760/978/19
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
18 листопада 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Жовноватюк В.С., за участю секретаря Дерев'янко К.С., розглянувши в судовому засіданні подання головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Сакович С.Ю. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -
Державний виконавець Солом'янського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Сакович С.Ю. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання обґрунтоване тим , що на виконанні в Солом'янському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві знаходиться виконавче провадження №57911681 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4285, виданого 01.08.2012 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у загальному розмірі 866 157,45грн.
Зазначає, що боржнику було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, вказаною у виконавчому листі № 2-4285 від 01.08.2012, який виданий Солом'янським районним судом м. Києва(копія листа боржнику від 14.12.2018 надається).
Крім того, в ході проведення виконавчих дій , державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника постановою від 14.12.2018. Проте, боржник в строк, наданий для самостійного виконання рішення, рішення не виконав.
У зв'язку з цим, державний виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межіУкраїни боржника ОСОБА_1 .
У судове засідання державний виконавець не з'явився, фіксування судового процесу технічними засобами зв'язку не здійснювалося на підставі ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України суд розглядає подання про обмеження у праві виїзду за межі України негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, на виконанні в Солом'янському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві знаходиться виконавче провадження №57911681 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4285, виданого 01.08.2012 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у загальному розмірі 866 157,45грн.
Державним виконавцем Саковичем С.В. 14.12.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57911681.
Судом також встановлено , що на майно боржника 14.12.2018 було накладено арешт постановою державного виконавця Саковича С.В.
Проте, в матеріалах подання відсутнє підтвердження того, що виконавцем була направлена боржнику копія постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням.
Ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
За викладених обставин неможна погодитись із тим, що божник ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань судовим рішенням у виконавчому провадженні, тобто не виконує ним своїх обов'язки, передбачені ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, судом не встановлено, що боржник умисно та/або свідомо не виконує рішення суду, приховує свої доходи від державного виконавця та в будь-який спосіб намагається не повертати заборгованість.
Частиною першою статті 33 Конституції України визначено: кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні
Відповідно до положень п. 5 ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання державного Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції в м.Києві Сакович С.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки додані до подання документи не тільки не свідчать про ухилення боржника від виконання зобов'язань протягом тривалого часу, але й навіть не підтверджують той факт, що боржник взагалі знає про існування такого виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 33 Конституції України, ст.ст. 353, 354, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
В задоволенні подання головного державного виконавця Солом'янського району м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Сакович С.Ю. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя В.С. Жовноватюк