Справа № 756/5975/19
Провадження № 2/760/6032/19
18 листопада 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі -Кривулько С.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала вищезазначена справа.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.09.2019 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.05.2019 і до його повноліття.
В іншій частині позову, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.
30.09.2019 від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Свою заяву обґрунтовує тим, що при ухваленні рішення у даній справі, судом не було вирішено питання про стягнення понесених позивачем судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6812,20 грн.
Просить заяву задовольнити.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд дослідивши матеріали справи та подану заяву, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.
Відповідно до ч.2,3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, що 29.03.2019 між Адвокатським бюро «Качура Лоєрс» в особі директора Качури Олександра Анатолійовича та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 29/03/19/199 (а.с.187-191).
29.03.2019 між Адвокатським бюро «Качура Лоєрс» в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 29/03/19/199 та сторонами погоджено сума гонорару в розмірі 500 дол. США, а саме за підготовку (написання) та подання позову про стягнення аліментів за завданням клієнта складає 300 дол. США та за представництво інтересів клієнта в суді (участь у судових засіданнях у цивільній справі про стягнення аліментів) складає 200 дол. США (а.с.192-193).
Згідно акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ -0000048 від 29.03.2019 вбачається, що виконавцем, а саме ОСОБА_6 виконано робіт на суму 6812,20 грн., що включає в себе складення позовної заяви та інших процесуальних документів щодо стягнення аліментів (а.с.194).
Так, на підставі квитанції № 49 від 29.03.2019 ОСОБА_1 було сплачено на користь Адвокатського бюро «Качура Лоєрс» 6812,20 грн. (а.с.196).
Разом з тим, суд вважає, що такі витрати у сумі 6812,20 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, зазначена справа є малозначною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Крім того, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір та витрати, необхідні для надання правничої допомоги, на що суд зазначає, що складання інших процесуальних документів не є з точки зору суду наданням правчиної допомоги, а є нічим іншим як технічною роботою.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, з суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3406,10 грн.
Виходячи з викладеного вище, представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3406,10 грн.
В іншій частині поданої заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.М. Букіна