пр. № 1-кс/759/7009/19
ун. № 759/19770/19
18 листопада 2019 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який здійснює представництво інтересів підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СУ ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12019110040000999,
До Святошинського районного суду м.Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 вимогами якої є зобов”язання слідчого розглянути клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 подане в межах ст.220 КПК України щодо виконання процесуальних дій з допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яке датоване 07.10.2019 р.
У призначене судове засідання 18.11.2019 р. скаржник не з'явився, про місце та час розгляду повідомлений належним чином. Скаржником 08.11.2019 р. отримане повідомлення про місце та час розгляду поданої скарги. Скарга містить клопотання адвоката про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду скарги СУ ГУНП в Київській області повідомлено належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Положення цієї глави (глава 26 КПК) містять спеціальну норму, яка регулює порядок розгляду скарг. Зокрема, ч.3 ст.306 КПК України встановлює, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на це, тягар доказування лягає на особу скаржника.
Норма, що регулює правила розгляду скарги є відсильною нормою до правил судового розгляду, тобто розгляд скарги здійснюється за правилами судового розгляду (статті 318-380КПК України), однак, такий розгляд повинен здійснюватись з урахуванням положення глави 26 КПК України - оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Таким чином, чинний КПК України, окрім вимоги про обов”язкову участь скаржника, дій суду у разі неявки скаржника не регламентує, у тому числі не регламентує як можливості подачі заяви про розгляд справи за його відсутністю так і можливості розгляду скарги за відсутністю скаржника.
Виходячи із вищезазначеної норми, слід зробити висновок про обов'язковість участі сторони, що звертається зі скаргою, а її неявка у судове засідання, за належного повідомлення про час та місце розгляду справи, свідчить про не підтримання нею заявленої скарги.
Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження вимог принципів змагальності та диспозитивності.
Суть останнього визначена у ст. 26 КПК та передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до ч.6 ст. 22 КПК зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У той же час, принцип змагальності у силу ст. 22 КПК саме на особу, яка звернулася з скаргою, покладає обов'язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого заявником питання зобов”язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду скарги.
Неявка скаржника позбавляє слідчого суддю у з”ясуванні питань про обставини, які необхідні для можливості розгляду скарги, як то: внесення відомостей до ЄРДР, набуття статусу підозрюваної особи, що надає право звертатись до слідчого з клопотаннями керуючись ст.220 КПК. Неприбуття скаржника до суду унеможливило встановлення усіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог, тобто перешкодило виконанню слідчим суддею покладених на нього обов'язків щодо об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Слідчим суддею прийнято до уваги, що ч. 2 ст. 307 КПК визначений вичерпний перелік можливих рішень за результатами розгляду скарг.
У той же час вказані рішення можуть бути прийняті виключно за наслідками розгляду, проведення якого унеможливлюється неявкою ініціатора скарги.
На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що прийняття такого рішення утворює найбільш сприятливе для заявника становище, оскільки у такому випадку останній має право у визначеному порядку повторно звернутись до слідчого судді з метою оскарження бездіяльності.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 306, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який здійснює представництво інтересів підозрюваного ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СУ ГУНП в Київській області у кримінальному провадженні № 12019110040000999, залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1