з питань забезпечення позову
18 листопада 2019 року м. Рівне №460/3438/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербаков В.В., розглядаючи матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради про визнання рішення незаконним та протиправним, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Володимирецької селищної ради (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд в
визнати незаконним і протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №163 від 07 листопада 2019 року щодо надання ОСОБА_1 в користування у АДРЕСА_1 з 02.12.2019 житлового приміщення, видачу ордеру на заселення та заключення договору найму;
стягнути на користь позивача з відповідача - суб'єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди (збитків) в національній валюті (гривні) суму еквівалентну 38 000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахунку, що на час подачі позову становить 923 829 грн., за незаконність рішення №163 від 07 листопада 2019 року, а також продовження дискримінації позивача, бездіяльності і саботажу виконанням ухвали Вищого адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, що призвело до надмірно тривалого зволікання (волокити) і невиконання в цілому рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013;
стягнути на користь позивача з відповідача моральну шкоду з урахуванням стягнення вищевказаної суми коштів на відшкодування шкоди згідно пункту № 2 позовних вимог, мінімально у розмірі 250 000 грн.;
зобов'язати відповідача утриматись від дій та рішень щодо надання житла сім'ї ОСОБА_1 поза межами селища Володимирець.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення виконкому Володимирецької селищної ради №163 від 07 листопада 2019 року на час розгляду справи в суді та зобов'язання Володимирецької селищної ради в особі Селищного голови Осмоловича Олександра Григоровича утриматись від скерування оскаржуваного рішення до будь яких органів, установ і організацій, а якщо скеровано то зобов'язати відкликати таке рішення з посиланням на таке забезпечення позову. Задля ефективного засобу захисту житлових прав та інтересів сім'ї позивача від порушень з боку боржника, зобов'язати Володимирецьку селищну раду в особі селищного голови О.Осмоловича зосередити (акумулювати) на своєму рахунку суму коштів еквівалентну 38 000 доларів СІЛА (923 829 грн.) на відшкодування шкоди (збитків).
Позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову загрожує його правам, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. У випадку реалізації оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, позивач наголошує на очевидних ознаках протиправності оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування. Тому, заявник просить вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;
3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, що покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у адміністративній справі. В ухвалі про забезпечення позову суд наводить мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, у разі задоволення заяви позивача та забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, суд фактично вирішить спір по суті заявлених позовних вимог.
Щодо посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності рішення, суд зазначає, що перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач.
Натомість, вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку з наявністю ознак протиправності оскаржуваного рішення в даному випадку може свідчити про передчасний висновок суду про очевидну протиправність спірного рішення, що є неприпустимим та не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову.
В поданій заяві позивачем не доведено реальних мотивів та підстав, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Також, заявником у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб.
Позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами необхідність забезпечення позову та не доведено обґрунтованості застосування обраного заявником способу (заходу) забезпечення такого позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради про визнання рішення незаконним та протиправним, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Щербаков В.В.