12 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2481/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,
представника позивача - Яресько Н.В.,
представника відповідача - Козченко Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
11.07.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за пільговими умовами;
- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області - Подільського району повторно розглянути заяву про призначення пенсій за пільговими умовами, від 16.08.2018, та вирішити питання щодо підтвердження стажу роботи в шкідливих умовах;
- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначає, що з 01.02.1984 по 16.10.2007 постійно працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що підтверджується записами трудової книжки. Внаслідок помилкового зазначення в трудовій книжці посади, відповідач відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2481/19. Призначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
16.08.2019 до суду Полтавським ОУПФУ Полтавської області надано відзив на позов у якому вказано, що згідно записів трудової книжки позивач працював з 07.06.1984 по 03.11.1999 обпалювачем-емалювальником, з 01.09.2004 по 15.10.2007 обпалювачем емалі, з 01.11.2016 маляром по металу, зайнятим на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки, зайняти фарбуванням металу. При призначені дострокової пенсії за віком по Списку №2 довідках ПАТ "Полтавхіммаш" від 05.06.2018 №164 та даними трудової книжки мають місце розбіжності в назві професії, за якою позивач працював в 1984-1999 роках, не вказано період, що підлягає зарахуванню, а також посилання на Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що були чинними на період роботи. Відповідно до довідки від 09.04.2019 №102 позивач з 25.10.1987 по 03.11.1999 працював за професією "обпалювач-емалювальник". Водночас вказана посада була передбачена до 01.01.1992, а в постанові КМУ від 11.03.1994 №162 відсутня. Вважає рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.05.2019 №138 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах правомірним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства (а.с.60-61).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
02.10.2019 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.102-103), у якій позивач відхиляє доводи відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 здійнено заміну відповідача - Полтавське ОУПФУ Полтавської області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Також, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2019 проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.07.2018 виповнилося 55 років, що підтверджується відомостями паспорта позивача (а.с.24).
16.08.2018 позивач звернувся до Полтавського об'єднаного УПФУ Полтавської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії в якій просив призначити пенсію за віком (а.с.67).
Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.05.2019 №138 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відмовляючи у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за Списком №2 зазначено, аналіз документів наданих гр. ОСОБА_1 , для призначення пенсії за віком по Списку №2 згідно заяви від 16.08.2018 року, зокрема: трудової книжки НОМЕР_1 від 31.01.1984, згідно якої гр. ОСОБА_1 з 07.06.1984 по 03.11.1999 працював на посаді "випалювач-емалювальник", у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №164 від 05.06.2018 виданої ПАТ "Полтавахіммаш" зазначена посада "емалювальник", яка відсутня у переліку посад, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, що передбачено Списком №2 розділ XIV "Металообробка" підрозділ 7 "Покриття металу гарячим способом": емалювальники, зайняті на гарячі вироби емалей пульверизатором, згідно постанови КМУ №162 від 11.03.1994.
Позивач не погоджуючись із діями щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до суду із цим позовом.
На питання суду представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за періоди роботи: 07.06.1984 по 18.10.1987, з 25.10.1987 по 31.12.1994, з 01.09.2004 по 15.10.2007.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV/ розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 цього Закону визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із частиною першою статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З аналізу наведених норм слідує, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. При цьому сукупністю умов для призначення такої пенсії є: 1) зайнятість на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 повний робочий день; 2) атестація робочого місця працівника; 3) досягнення 55 років; 4) наявність у чоловіків страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пунктів 3, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 /далі - Порядок №383/, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Також пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року /далі - Порядок №637/, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За змістом пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2006 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі - Порядок № 18-1) затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).
Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно із пунктами 15 та 16 Порядку № 18-1 Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для зарахування періодів роботи із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є встановлення факту наявності посади, професії або роботи, яку займала чи виконувала особа, у Списку № 2, чинному на період роботи особи, а також документальне підтвердження особою перебування на посаді, зайнятість за професією або виконання робіт, що містяться у Списку № 2. Основним документом, який підтверджує посаду особи, її зайнятість за професією чи виконання нею роботи із шкідливими і важкими умовами праці є трудова книжка особи, а за відсутності відповідних записів в ній - інші документи (уточнююча довідка, архівна довідка тощо). Проведення атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалося.
Трудовою книжкою ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 (а.с.70-77) підтверджується, що позивач: 01.02.1984 "принят в цех эмалирования учеником обжигальщика-эмалировщика"; 07.06.1984 "присвоен 2-й разряд обжигальщика-эмалировщика"; 05.07.1985 "присвоен 3-й разряд обжигальщика-эмалировщика"; 19.03.1990 "присвоен 4-й разряд обжигальщика-эмалировщика"; 18.09.1991 "присвоен 5-й разряд обжигальщика-эмалировщика"; 10.10.1994 "цех эмалирования №2 переименован в цех эмалирования, сборки и покраски №2"№ 01.06.1995 "завод "Химмаш" переобразован в ОАО "Полтавахиммаш"; 03.01.1996 "цех эмалирования, сборки и покраски №2 переобразован в фирму "Химмашэмаль" в составе ОАО "Полтавахиммаш"; 08.07.1996 "фирма "Химмашэмаль" переобразована в хозрасчетное подразделение "Химмашэмаль" в составе ОАО "Полтавахиммаш"; 01.02.1997 ХП "Химмашэмаль"переименовано в производственный комплекс "Эмаль" в составе ОАО "Полтавахиммаш"; 03.11.1999 "уволен по переводу в ООО "ПК Химмашємаль"; 04.11.1999 "принят по переводу обжигальщиком-эмалировщиком 5 разряда"; 30.11.2001 "уволен по переводу в ОАО "Полтавахиммаш"; 01.12.2001 "принят по переводу"; 01.09.2004 "переведений обпалювачем емалі 5 розряду в цех №1"; 16.10.2017 "переведений слюсарем із збирання металевих конструкцій 5-го розряду в цех №12"; 12.03.2016 "звільнений в порядку переведення до ТОВ "Полтавахіммаш"; 14.03.2016 "прийнятий слюсарем із складання металевих конструкцій 5-го розряду виробничого цеху"; 01.11.2016 "переведений маляром по металу, зайнятого на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3-го класу небезпеки, зайнятих фарбуванням металоконструкцій 4-го розряду виробничого цеху".
Відповідач не заперечує факт роботи ОСОБА_1 на підприємства у вказаний період, разом з тим вважає, що зарахуванню для призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягає період роботи з 01.11.2016.
Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Полтахіммаш" надано до пенсійного органу довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.06.2018 №164, від 21.06.2018 №272, від 09.04.2019 №102, від 08.04.2019 №112, від 09.04.2019 №103 (а.с.78-81, 84-87, 90).
ГУ ПФУ в Полтавській області, у період з 04.04.2019 по 05.04.2019, проведена перевірка обґрунтованості видачі довідки про пільговий стаж роботи від 05.06.2018 №164 за період роботи з 07.06.1984 по 18.10.1987 на посаді випалювача-емалювальника; з 25.10.1987 по 31.12.1994 на посаді випалювача-емалювальника; з 01.09.2004 по 15.10.2007 на посаді обпалювача емалі, про що складено акт №1042 від 05.04.2019 (а.с.82-83).
У вказаному акті зазначено: згідно нак. №229 від 12.06.1984 року: "На основании протокола №21 от 07 июня 1984 г. засидания квалификационной комисии цеха №2 "Присвоить с 07 июня 1984 г. ОСОБА_1 - 2 разряд обжигальщика - эмалировщика". В картці форми П 2 " ОСОБА_1 " зазначено: "07.06.84 г. 2 р.проф.обжигальщ. эмалировщ. (Пр. №229 от 12.6.84)".
Згідно нак.№552 від 19.10.1987 р.: " ОСОБА_1 перевести временно с 19.10.87 г. по 24.10.87 г., цех №2, проф. под рабочий 2 р."
В картці форми П 2 вказано:
-"01.09.88 г., цех №2, проф.эмалир.-обж. 3 р. (Пр.№295 от 27.04.88 г. (Перетарификация)";
- "19.03.90г., цех №2.Присвоен 4 р.обжиг.эмалир. (Пр.№170 от 23.3.90 г.)";
- "18.9.91 г.. цех №2.Присвоен 5р. обжиг.эмалир. (Пр.№437 от 19.9.91 г.)."
Наказ №295 від 27.04.1988 для перевірки не надано.
Згідно нак.№277 від 03.11.1999 р.: " ОСОБА_1 ПК "Эмаль", цех №2, проф.обжигальщик-эмалировщик 5 р., уволить с 03.11.1999 г. по переводу в ООО "ПК "Химмашэмаль".
За період неритмічної роботи з 01.01.1995 по 14.08.1999 р. фактично відпрацьовано 2 міс.19 днів. В наданому для перевірки наказі від 09.09.1999 р. №49п "Про встановлення пільг і компенсацій за умови праці по результатам атестації" право на пільгове пенсійне забезпечення по СП.№2 по професії "обжигальщик-эмалировщик" не підтверджено.
В підтвердження проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці надано нак.№220-к від 06.08.2004 р., де зазначено право на пільгову пенсію за Сп.№2 по професії "п.15.обпалювач емалі".
Згідно нак.№98-б від 04.10.2004 р. та картки форми П2: " ОСОБА_1 з 01.09.2004 р., цех №1, проф.обпалювач емалі 5 р.".
Згідно витягу з Розпорядження Голови правління - Генерального директора від 08.02.2007 р. Про переміщення" "перемістити з 08.02.2007 р. та доручити роботу в межах кваліфікації, обумовленої трудовим договором: - ОСОБА_1 , обпалювача емалі 5р. цеху №1 - обпалювачем емалі 5 р. в цех №12".
Згідно нак. №265к від 16.10.2007 р. та картки форми П2: ОСОБА_1 , обпалювача емалі 5 р. цеху №12, перевести з 16.10.2007 р. слюсарем із збирання металевих конструкцій 5 р. в цех №12".
Отже, згідно акту позивач у період: з 07.06.1984 по 18.10.1987 працював на посаді випалювача - емалювальника, з 25.10.1987 по 31.12.1994 на посаді випалювача - емалювальника, з 01.09.2004 по 15.10.2017 на посаді обпалювача емалі.
Відповідно до Списку №2 виробництв, цехів , професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів від 22.08.1956 №1173, розділ ХV "Металлообработка", підрозділ 7 "Покрытие металла горячим способом", пункт а) Рабочие: Контролеры эмалевого покрытия на горячих участках работ; Лакоразводчики и их подручные, занятые в эмалировочных, отделениях; Машинисты шаржирных машин; Мельники; Обжигальщики эмали; Плавильщики эмали; Полировщики и шлифовщики изделий сухим способом; Пульверизаторщики-эмалировщики на горячем покрытии; Рабочие на покрытии металла эмалевыми красками горячим способом; Рабочие, занятые изготовлением эмальпорошка; Фосфатировщики; Эмалировщики горячим способом.
Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (чинна до 16.01.2003), розділ XIV "Металообробка", підрозділ 7 "Покриття металу гарячим способом", пункт а) робітники - "Випалювачі емалей" (2150700а-15201).
Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 №36 (чинна до 03.08.2016), розділ XIV "оброблення металу", підрозділ 7 "покриття металу гарячим способом", пункт а) робітники - "обпалювачі емалей" (14.7а).
Як вже зазначалося судом, в трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 містяться записи, що позивач з 07.06.1984 по 18.10.1987 та з 25.10.1987 по 31.12.1994 працював на посаді "обжигальщика-эмалировщика", а з 01.09.2004 по 15.10.2007 на посаді "обпалювача емалі".
Суд погоджується з відповідачем, що запис посади позивача в трудовій книжці не узгоджується з назвою посади, яка була визначена законодавством у спірний період.
Разом з тим, матеріали справи свідчать та не заперечується пенсійним органом, що ОСОБА_1 працював на підприємствах хімічної промисловості з 07.06.1984 по 18.10.1987, з 25.10.1987 по 31.12.1994 та з 01.09.2004 по 15.10.2007.
Постановою Ради Міністрів від 22.08.1956 №1173 (що була дійсна до 01.01.1992) передбачалося право на пільгову пенсію особам, що обіймали посаду - "Обжигальщик эмали" (випалювачі емалі).
Розбіжності щодо зазначення в трудовій книжці ОСОБА_1 назви обійманої посади, виникли внаслідок невірного зазначення посади позивача працівником відділу кадрів.
Суд зазначає, що внаслідок помилкових дій особи відділу кадрів, в частині зазначення посади, ОСОБА_1 фактично позбавлений права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.05.2019 №138 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Також враховуючи те, що в ході розгляду цієї справи суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 28.05.2019 №138, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 07.06.1984 по 18.10.1987, з 25.10.1987 по 31.12.1994, з 01.09.2004 по 15.10.2007.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах виконано всі умови, визначені законом, останній досяг пенсійного віку та має визначений законом загальний та пільговий стаж, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.08.2018, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на часткове задоволення позову наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.05.2019 №138 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком 2 згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 07.06.1984 по 18.10.1987, з 25.10.1987 по 31.12.1994, з 01.09.2004 по 15.10.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.08.2018.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 384,20 (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 листопада 2019 року.
Головуючий суддя Г.В. Костенко