11 листопада 2019 року м. Одеса справа № 420/1252/19
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,
за участі секретаря Ягенської К.О., представника позивача Ємець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон Максіма Трейд" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 21.02.2019 року,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксон Максіма Трейд» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 21.02.2019 року.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що наказом Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) №1118 від 14.02.2019 року призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аксон Максіма Трейд». Однак уповноваженою особою ТОВ «Аксон Максіма Трейд» відмовлено у проведенні перевірки посадовими особами контролюючого органу, що згідно норм чинного законодавства є підставою для застосування адміністративного арешту такого платника податків.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 04.03.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 28.03.2019 року зупинено провадження у справі №420/1252/19 до набрання законної сили рішенням по справі №420/1022/19.
Ухвалою суду від 11.11.2019 року без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання поновлено провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та наявності підстав для відмови в його задоволенні.
Судом встановлено, що 14.02.2019 року ГУ ДФС в Одеській області на підставі п.2 ч.7 ст. 346 Митного Кодексу України та доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. (а.с.25) прийнято наказ №1118 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аксон Максіма Трейд» з 21.02.2019 року тривалістю 30 робочих днів щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «Аксон Максіма Трейд» за митними деклараціями за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року (а.с.16).
21.02.2019 року з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аксон Максіма Трейд» головними державними ревізор-інспекторами відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, радниками податкової та митної справи ІІІ рангу Соц О.В. та Жуган Л.М. здійснено вихід за податковою адресою відповідача, під час якого уповноваженій особі за довіреністю ТОВ «Аксон Максіма Трейд» Вороніній Д.М. вручено копію Наказу ГУ ДФС в Одеській області №1118 від 14.02.2019 року та пред'явлено службові посвідчення і посвідчення на право проведення перевірки №905/14-10 від 15.02.2019 року, що підтверджується записом уповноваженої особи відповідача на самому посвідченні на право проведення перевірки (а.с.17).
Між тим, уповноваженою особою за довіреністю ТОВ «Аксон Максіма Трейд» Вороніною Д.М. відмовлено у проведенні перевірки, з підстав «відсутність підстав для проведення перевірки та незаконний наказ від 14.02.2019 року №1118», про що фахівцями контролюючого органу складено Акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.02.2019 року №171/15-32-14-10-11/41414792, один примірник якого вручено представнику ТОВ «Аксон Максіма Трейд» Вороніна Д .М. (а.с.19-20).
21.02.2019 року о 15 год. 40 хв. начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Аксон Максіма Трейд» на підставі звернення заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. (а.с.15, 18).
22.02.2019 року о 09 год. 18 хв. ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України, ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Аксон Максіма Трейд».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року по справі №420/1031/19 у відкритті провадження за заявою було відмовлено у зв'язку з наявністю спору про право, оскільки 21.02.2019 року ТОВ «Аксон Максіма Трейд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №1118 від 14.02.2019 року (права №420/1022/19).
У зв'язку із цим позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом у порядку позовного провадження.
За визначенням п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 ст.94 ПК України передбачені підстави для застосування адміністративного арешту майна, в тому числі, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підп. 94.2.3 цього пункту). Перелік таких підстав є вичерпним.
За наявності однієї з обставин, визначених у п.94.2 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна (підп.94.6.1, підп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України)
При цьому відповідно до положень п.94.10 ст.94 ПК України обґрунтованість рішення про арешт майна має бути перевірена судом протягом 96 годин. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, якщо власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
У разі відсутності протягом строку, визначеного п.94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, згідно з підп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків припиняється в силу закону.
Також, відповідно до ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною 7 ст.283 КАС України передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Згідно з ч.5 ст.283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному .
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, у разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.
В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.
Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.
Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та охоронюваних законом інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковим органом, законодавцем передбачено обов'язок податкових органів звертатись до суду із заявами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому, стаття 283 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такої заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято. При цьому не має значення те, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна заявлені в позовному провадженні, а не в порядку ст.283 КАС України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 27.09.2019 року по справі №520/9858/19.
Таким чином, оскільки з моменту прийняття 21.02.2019 року о 15 год. 40 хв. начальником ГУ ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Аксон Максіма Трейд» сплинуло 96 годин, застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, а тому позовні вимоги контролюючого органу є такими, що не підлягають задоволенню.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи висновки суду щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог, а також те, що позивач є суб'єктом владних повноважень, правові підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 139, 241-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон Максіма Трейд" (65039, м. Одеса, вул.. Транспортна, 3-Б) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 21.02.2019 року відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 18.11.2019 року
Суддя Іванов Е.А.
.