18 листопада 2019 р. Справа № 400/2153/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 АДРЕСА_2
до відповідача:Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним рішення від 03.09.2018 р., зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - відповідач, Департамент), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 03.09.2018 року щодо відмови ОСОБА_1 1982, року народження, у призначенні щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;
- зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити ОСОБА_1 , 1982 року народження, виплату щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.07.2018 року по 31.12.2018 року.
Ухвалою від 19.07.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що вона є матір'ю трьох малолітніх дітей та з 2012 року перебувала на обліку як отримувач державних соціальних допомог. Отже, вона мала право на законних підставах очікувати на позитивне вирішення питання про забезпечення адресною допомогою шляхом призначення їй соціальної допомоги.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що оскільки позивач не працювала, не служила, не навчалась за денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, не здійснювала будь-який з передбачених законодавством видів догляду, не надавала соціальні послуги та не була у встановленому законодавством порядку визнана безробітною особою, Департаментом правомірно відмовлено їй у призначенні державної соціальної допомоги.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 має трьох малолітніх дітей, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 02.08.2018 року, та одержувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям через Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, яка призначалася комісією Департаменту, за період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року у розмірі 726,00 грн. на місяць.
Для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у новому періоді ОСОБА_1 21.08.2018 року звернулась з відповідною заявою до Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради за місцем своєї реєстрації.
Згідно витягу із протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат № 29 від 03.09.2019 року, рішенням комісії з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та надання пільг, позивачу було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги з 01.07.2018 року, оскільки ОСОБА_1 не працювала, не служила, не навчалась за денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної допомоги, не здійснювала будь-який з передбачених законодавством видів догляду, на надавала соціальні послуги та не була в установленому порядку визнана безробітною особою.
Не погоджуючись з рішенням Департаменту, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення суд виходить з наступного.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.20000 року № 1768-ІІІ (далі - Закон України № 1768) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Сім'я - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа.
Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
Середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Згідно ст. 4 Закону України № 1768 для призначення державної соціальної допомоги уповноваженим представником сім'ї подається заява. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців (ст. 6 Закону України № 1768).
Згідно з п. 2, 3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Статтею 7 Закону України № 1738 передбачено, що державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчяться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги.
Аналогічні підстави для відмови в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, містяться положення п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.
Підставою для відмови позивачу в призначенні соціальної допомоги стало відсутність відомостей щодо працевлаштування або перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 .
В матеріалах справи містяться копії виписок з медичної картки хворого № 3065, № 2521/547, № 3366, № 5077, копія обмінної картки пологового будинку, пологового відділення лікарні, відповідно до яких зазначено, що з 28.03.2018 року по 02.04.2018 року; з 18.04.2018 року по 29.04.2018 року, з 29.04.2018 року по 02.05.2018 року, з 27.06.2018 року по 02.07.2018 року позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні Міської лікарні швидкої медичної допомоги в зв'язку з вагітністю.
Крім того, згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов від 21.08.2018 року № 588 під час обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 повідомила, що працевлаштуватися вона не моє змоги, оскільки сама хворіє, а також у неї хвора дитина, ОСОБА_2 2008 року, що підтверджується довідкою з обласної дитячої лікарні № 7882.
При цьому слід зазначити, що працездатність - це здатність до праці, що залежить від стану здоров'я, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.
Матеріали справи містять документи закладів охорони здоров'я, які засвідчують непрацездатність ОСОБА_1 у період з березня по липень 2018 року.
Отже, при зверненні за подовженням виплати соціальної допомоги (26.07.2018 року) ОСОБА_1 мала право на призначення їй соціальної допомоги як малозабезпеченій родині.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 194, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків 29999705703) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194499).
2. Визнати протиправним рішення Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 03.09.2018 року про відмову ОСОБА_1 1982, року народження, у призначенні щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
3. Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194499) призначити та виплатити ОСОБА_1 , 1982 року народження ( АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ), щомісячну державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям за період з 01.07.2018 року по 31.12.2018 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.11.2019 року.
Суддя О.В. Малих