14 листопада 2019 року справа № 340/1375/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Глущенко Т.М.,
за участі позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,
представника відповідача Борисенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області (далі - Сервісний центр) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу від 13 жовтня 2017 року №239 о/с щодо звільнення з посади начальника Територіального сервісного центру №3542 Сервісного центру (далі - Територіальний сервісний центр).
Водночас, просив суд поновити на посаді з наступного дня після звільнення та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги заяви.
Зазначили, що наказ про звільнення прийнято за межами граничного строку, який встановлено законом, відлік котрого треба обчислювати з дня, в якому допущено прогул.
Позивач стверджував, що у дні, в які, на думку відповідача, допущено прогул, перебував на робочому місці, виконуючи службові обов'язки.
Звертав увагу, що відеозаписи, які велись в приміщенні Територіального сервісного центру у спірні дні неповні, однак на них міститься його зображення, котре доводить, що виконував службові обов'язки.
Представник ОСОБА_1 зазначила, що документи, надані Сервісним центром стосовно службової діяльності Територіального сервісного центру, доводять виконання позивачем службових обов'язків у дні, в які звинувачують у допущенні прогулу.
Пояснила, що показання свідків (працівників Територіального сервісного центру) не можна брати до уваги, так як вони залежні від відповідача.
У позові також зазначено про порушення порядку проведення службового розслідування та відсутності згоди про звільнення виборного органу первинної профспілкової організації.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.53-66).
У судовому засіданні представник Сервісного центру пояснила, що службове розслідування за фактом прогулу начальника Територіального сервісного центру проведено з дотриманням вимог діючого законодавства.
Звільнення відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства.
Факт прогулу встановлено на підставі сукупності показань свідків, письмових документів та відеозаписів з приміщення Територіального сервісного центру.
Зазначила, що позивач обіймав посаду керівника окремого підрозділу, де самостійно вівся облік робочого часу.
Підлеглий ОСОБА_1 у табелях робочого часу на прохання останнього не зазначав про прогул.
Прогул встановлено лише під час службового розслідування, яке розпочато на підставі телефонного звернення громадянина про триваючу відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.
Звертала увагу, що під час службового розслідування виготовлено ксерокопії документів службової діяльності Територіального сервісного центру.
У цих документах відсутній підпис позивача про видачу документів громадянам у день, в якому допущено прогул.
На її думку, позивач поставив підписи у цих документах після виготовлення їх ксерокопії.
Юрисдикція спору визначена ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 09 листопада 2017 року, якою ОСОБА_1 (не є державним службовцем) відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі (Том 1 а.с.29-30).
Ухвалою суду від 01 серпня 2019 року позивачу поновлено строк звернення до суду (Том 1 а.с.2-3).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і допитавши свідків, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, наказом Сервісного центру від 28 грудня 2016 року №303 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду керівника Територіального сервісного центру (Том 1 а.с.9-11).
На посаду, яку обіймав позивач, не поширюється правовий статус державного службовця.
Згідно приписів пункту 4 Положення про Територіальний сервісний центр керівник призначається на посаду та звільняється начальником Сервісного центру у встановленому законодавством порядку за погодженням з начальником Головного сервісного центру при МВС України (далі - Головний сервісний центр).
Згідно приписів Розділу 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників територіальних сервісних центрів Сервісного центру від 20 січня 2017 року робочий день розпочинається о 09:00 годині, обідня перерва триває з 13:00 до 13:45 годин, робочий день завершується о 18:00 годині, а у суботу - о 16:45 годині.
Вихідними днями вважаються неділя і понеділок (Том 1 а.с.86-89).
29 серпня 2017 року завідувач сектору моніторингу та контролю за діяльністю сервісних центрів Сервісного центру ОСОБА_3 . склав доповідну записку, в якій повідомив керівника, що під час перегляду записів відеокамер внутрішнього та зовнішнього спостереження приміщення Територіального сервісного центру встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 09, 12 та 18 серпня 2017 року більше трьох годин щодня (Том 1 а.с.98).
Керівник відповідача прийняв рішення провести службову перевірку (Том 1 а.с.97).
Комісія з проведення службового розслідування виїхала до Територіального сервісного центру, де відібрала пояснення від працівників та зробила ксерокопії службових документів (Том 1 а.с.110-156).
30 серпня 2017 року члени комісії склали акт про відмову позивача у наданні пояснень та ознайомлення з наказом про призначення службової перевірки (Том 1 а.с.96).
01 вересня 2017 року керівник Сервісного центру направив ОСОБА_1 пропозицію щодо надання письмових пояснень (Том 1 а.с.100-102).
05 вересня 2017 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення (Том 1 а.с.104-107).
Стверджував, що 09 серпня 2017 року до обіду перебував на нараді у м.Кропивницький, а після обіду приступив до виконання службових обов'язків.
Зазначив, що 12 та 18 серпня 2017 року цілий день перебував на робочому місці, де працював з архівом, вивчав вхідну кореспонденцію, видавав довідки, приймав іспити та виїжджав з експертом на огляд транспортного засобу.
08 вересня 2017 року керівник відповідача затвердив висновок службової перевірки (Том 1 а.с.122-129).
У висновку зазначено, що, переглянувши відеозаписи камер спостереження за приміщенням Територіального сервісного центру, допитавши його працівників та вивчивши службову документацію, встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній без поважної причини на робочому місці 09, 12 та 18 серпня 2017 року.
Керівник Сервісного центру зобов'язав службових осіб Територіального сервісного центру внести зміни до табелю обліку робочого часу, відобразивши прогули.
Водночас зобов'язано провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1
08 серпня 2017 року за місцем праці позивача складено акт про відмову ознайомитись з висновком службового розслідування (Том 1 а.с.130).
11 вересня 2017 року висновок службового розслідування направлений поштовим зв'язком ОСОБА_1 (Том 1 а.с.131).
Матеріали службового розслідування у повному обсязі направили до Головного сервісного центру щодо отримання погодження на звільнення позивача.
14 вересня 2017 року керівник Головного сервісного центру надав погодження (Том 1 а.с.133).
Погодження отримано відповідачем 18 вересня 2017 року (Том 1 а.с.133).
У період з 09 вересня до 09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 лікувався у медичному закладі, що доводиться листками непрацездатності (Том 2 а.с.60-61).
У листку непрацездатності зазначено, що має приступити до виконання службових обов'язків 13 жовтня 2017 року (Том 2 а.с.61).
13 жовтня 2017 року відповідач прийняв наказ №239 о/с, яким позивача звільнено з роботи у зв'язку із прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (Том 1 а.с.8).
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що не входив до первинної профспілкової організації, оскільки не утворювалась.
Суд дослідив копії документів службової діяльності Територіального сервісного центру, які зробила комісія, що проводила службове розслідування, та оригінали.
Копії документів виготовлені 30 серпня 2017 року і в них відсутній підпис ОСОБА_1 , як особи, котра 09, 12 та 18 серпня того ж року видавала громадянам довідки про судимість (Том 1 а.с.134-156).
Оглянувши відповідний журнал, суд встановив, що згадані копії його листків мають лише одну відмінність.
У журналі наявний підпис позивача.
Суд допитав також працівників Територіального сервісного центру, експерта та громадянина, який жалівся про періодичну відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.
Свідок ОСОБА_4 показав, що у серпні 2017 року виникла потреба у переоформленні транспортного засобу (зміна власника).
Під час переоформлення виникла проблема, яку не змогли вирішити у Територіальному сервісному центрі, так як 3 дні (08-10 серпня 2017 року) не було на робочому місці керівника.
Змусили їхати у м.Київ, де і вирішили проблему.
Свідок ОСОБА_5 показав, що обіймає посаду завідувача сектору контролю і моніторингу роботи територіальних сервісних центрів Сервісного центру. У територіальних сервісних центрах ведеться відеоспостереження.
28 серпня 2017 року на «гарячу лінію» зателефонувала особа, яка не назвалась, та повідомила, що не може потрапити на прийом до керівника Територіального сервісного центру декілька днів.
Вивчивши матеріали відеоспостереження і поспілкувавшись з працівниками Територіального сервісного центру, склав доповідну записку про відсутність позивача на робочому місці без поважних причин упродовж трьох днів.
Свідок ОСОБА_6 показав, що обіймає посаду завідувача сектору інформаційної безпеки та довідкового забезпечення Сервісного центру.
Разом з комісією, яка проводила службове розслідування, виїхав до Територіального сервісного центру, щоб допомогти вивчити відеозаписи з його приміщення.
Досліджували відеозаписи з камер, що фіксують вхід у приміщення з вулиці та з двору.
Записи з інших камер не зберіглись.
Свідок ОСОБА_7 показав, що працює експертом науково-дослідного криміналістичного центру, який не підпорядкований Сервісному центру. Робоче місце розташоване на 2 поверсі приміщення Територіального сервісного центру.
Показав, що 09, 12 та 18 серпня 2017 року не бачив на робочому місці ОСОБА_1 .
Під час службового розслідування позивач прохав підтвердити виїзд з ним на огляд транспортного засобу.
Стверджував, що такого ніколи не було.
Свідок ОСОБА_8 показала, що працювала на посаді консультанта-адміністратора Територіального сервісного центру.
Зазначила, що 18 вересня 2017 року упродовж дня не бачила ОСОБА_1 на робочому місці.
Визнала, що мали місце випадки, коли розписувалась за керівника у зв'язку із відсутністю останнього.
Свідок ОСОБА_9 показав, що працює документознавцем Територіального сервісного центру, а його робочий кабінет розташований навпроти кабінету керівника.
Стверджував, що ОСОБА_1 не було на робочому місці 3 дні.
В один із днів приїхав в обід на декілька хвилин.
Зазначив, що входив до складу екзаменаційної комісії, протоколи яких позивач підписував у кінці місяця.
Протоколи за 09, 12 та 18 серпня 2017 року ОСОБА_1 підписав в інші дні.
Свідок ОСОБА_10 показала, що працює адміністратором Територіального сервісного центру.
У згадані дні лише 09 серпня 2017 року перебувала на робочому місці.
У цей день ОСОБА_1 не з'явився на робочому місці, що привело до не підписання ним документів (декілька разів після обіду приходила до його кабінету).
Свідок ОСОБА_11 показала, що працює консультантом-адміністратором Територіального сервісного центру.
09, 12 та 18 серпня 2017 року ОСОБА_1 не з'явився на робочому місці, а вона намагалась підписати у нього службові документи.
Свідок ОСОБА_12 показав, що працює у Територіальному сервісному центрі.
09, 12 серпня 2017 року ОСОБА_1 не прибув на роботу.
18 серпня 2017 року з'явився о 14:00 годині і перебував на робочому місці короткий час. Поява обумовлена оглядом транспортного засобу, який затримала поліція.
Пояснив, що у табелях робочого часу поставив відмітку про роботу ОСОБА_1 , оскільки останній пояснив, що відпросився у вищого керівника.
Свідок ОСОБА_13 показав, що працює у Територіальному сервісному центрі.
Повідомив, що 09, 12 та 18 серпня 2017 року не бачив позивача на робочому місці.
Стверджував, що печатка установи зберігалась в архівному відділі і кожен мав до неї доступ.
ОСОБА_1 підписував довідки через декілька днів після їх складання.
Свідок ОСОБА_14 показала, що 09, 12 та 18 серпня 2017 року перебувала на робочому місці у приміщення Територіального сервісного центру.
Працює документознавцем.
У ці дні позивач не з'являвся на робочому місці.
Відомості екзаменаційної комісії підписував ОСОБА_12 за позивача у день складання.
Через декілька днів ОСОБА_1 підписував нові бланки відомостей, а попередні знищував.
У згадані дні позивач не брав ключі до архіву, які зберігалися у відділі реєстрації.
Аналіз відеозаписів, які надав відповідач.
Суд оглядав відеозаписи з приміщення Територіального сервісного центру за 12 та 18 серпня 2017 року.
Записи з камер 1 та 10.
Камера 1 фіксує події на центральному вході приміщення, а камера 10 - зі сторони двору (площадки).
Відеозапис з камери 1 за 12 серпня 2017 року розпочато з 09:48 годин, а завершено о 18:00 годині.
Відеозапис з камери 10 за 12 серпня 2017 року розпочато о 08:30 годині, а завершено о 18:00 годині.
Відеозаписи з камер 1 та 10 за 18 серпня 2017 року розпочато о 08:30 годині, а завершено о 18:00 годині.
Переглядаючи відеозаписи у судовому засіданні, ОСОБА_1 виявив себе 12 та 18 серпня 2017 року.
12 серпня 2017 року зайшов о 15:07 годині, а вийшов о 15:23 годині.
18 серпня 2017 року зайшов о 13:48 годині зі сторони вулиці на площадку, де знаходився декілька хвилин.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, Сервісний центр виявив дні прогулів без поважних причин керівника Територіального сервісного центру 29 серпня 2017 року, коли свідок ОСОБА_5 вивчив матеріали відеозапису спостереження на підставі звернення громадянина.
До цього часу від Територіального сервісного центру надходили табелі обліку робочого часу, які не містили таких відомостей.
За роботу Територіального сервісного центру відповідав позивач.
Приписами частин 1 та 2 статті 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з роботи, відповідач дотримався приписів цієї норми права.
Так, прогули без поважних причин мали місце 09, 12 та 18 серпня 2017 року, а наказ про звільнення прийнято 13 жовтня того ж року.
У періоді з 29 серпня по 13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звільнявся від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка мала місце з 09 вересня по 09 жовтня того ж року.
Під час проведення службового розслідування Сервісний центр забезпечив право позивача на надання пояснень та ознайомлення з матеріалами перевірки.
ОСОБА_1 звільнили з посади за погодженням з керівником Головного сервісного центру.
Позивач не набув членства у первинній профспілковій організації.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про дотримання відповідачем процесуальних гарантій звільнення працівника з роботи.
Факти прогулів доводяться сукупністю показань свідків, дослідженням відеозаписів приміщення місця роботи та службової документації.
Усі свідки підтвердили відсутність ОСОБА_1 на роботі 09 серпня 2017 року з 13:45 годин та 12 і 18 серпня того ж року з 09:00 години.
Матеріали відеозаписів камер спостереження вказують, що 12 та 18 серпня 2017 року позивач з'явився на роботі після обіду, де перебував не більше 20 хвилин.
Дослідження Журналу обліку надходження заяв та видачі довідок особам про притягнення до кримінальної відповідальності і ксерокопій його листків, які зроблені під час службового розслідування, навело на такий висновок.
Підписи ОСОБА_1 у згаданому журналі про видачу ним довідок 09, 12 та 18 серпня 2017 року зроблені після виготовлення ксерокопій його листків (після 30 серпня 2017 року).
Такий висновок узгоджується з показаннями свідків.
Працівники Територіального сервісного центру стверджували, що позивач підписував документи на наступні дні після їх складання у зв'язку із періодичною відсутністю на роботі.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Наказ про звільнення позивача є рішенням роботодавця про притягнення до дисциплінарної відповідальності та розірвання трудового договору.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про законність наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 з роботи.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити.
Сторони не понесли судових витрат.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей