про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2871/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ43142606)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 11 травня 2019 року № Ф-44364-51 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9 267 грн.06 коп..
Також, позивачем подано до суду клопотання, в якому вона просить звільнити від сплати судового збору в порядку ст.133 КАС України, оскільки, на сьогоднішній день в неї відсутня така можливість. В даному клопотанні посилається на те, що вона є пенсіонером, податкова вимога пред'явлена до виконання, відкрито виконавче провадження і щомісячно із її пенсії здійснюються відрахування. Крім того, у неї склалося дуже важке матеріальне становище, і її майновий стан на даний момент не дозволяє сплатити судові витрати.
При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що вона на сьогоднішній день працює в КНП «Клінічна дитяча міська поліклініка» міської ради міста Кропивницького з 07.05.2019.
Таким чином, суд звертає увагу позивача на те, що зміст заяви про звільнення позивача від сплати судового збору протирічить змісту позову.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі за текстом - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зважаючи на викладене відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору відповідно до ч.1 ст.8 Закону.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, суд під час вирішення питання стосовно звільнення від сплати судового збору повинен виходити з майнового стану особи.
Однак, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження заявленого клопотання, зокрема, не подано довідку про доходи за попередній календарний рік, а тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 грн.
Положеннями частини 2 статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Так, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн., або ж подати до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору з належними доказами в його обґрунтування.
Відповідно до частин 1, 10 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина