про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2886/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)
про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -
ОСОБА_1 , через адвоката Дьорка А.М., звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-96893-53У від 08.11.2018 року та №Ф-96893-53У від 13.05.2019 року.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається зокрема: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За визначеннями, наведеними у пунктах 7, 9 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
У позовній заяві позивач визначив відповідачем Головне управління ДПС в Кіровоградській області, при цьому вказав ідентифікаційний код іншого суб'єкта владних повноважений - Головного управління ДФС в Кіровоградській області, яким винесено оскаржувані позивачем вимоги. Наразі цей контролюючий орган не припинений, тож саме він має бути відповідачем у справі за цим позовом.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Тож для звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено 10-денний строк.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 13.01.2019 року у справі №802/983/18-а, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-96893-53У від 08.11.2018 року та №Ф-96893-53У від 13.05.2019 року, якими йому визначено суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У позовній заяві позивач зазначив, що про порушення своїх прав оскаржуваними вимогами позивач дізнався після 25.07.2019 року, тож звернувшись до суду у листопаді 2019 року, позивач пропустив десятиденний строк, установлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч цій нормі позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- позовну заяву із зазначенням належного відповідача, вказавши його реквізити відповідно до п.2 ч.5 статті 160 КАС України;
- копії позовної заяви для відповідача;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш