18 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2856/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11,) в інтересах держави до
Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14, ЄДРПОУ: 39817550),
Міської ради міста Кропивницького (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ЄДРПОУ: 26241020)
про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- висновок Головного управління Держгеокадастру у Київській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.11.2018 року №11153/82-18;
- рішення п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Міської ради міста Кропивницького від 11 червня 2019 року №2592 "Про зміну ОСОБА_2 цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1” .
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Так, в порушення вищевказаної норми в позовній заяві не зазначено коду ЄДРПОУ позивача.
Пунктом п'ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
Відтак, звертаючись до суду за межами процесуальних строків, позивач повинен також довести той факт, що у нього не було об'єктивної можливості дізнатися про порушення свого права у період, що передував фактичному зверненню до суду.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви позивач звернувся до суду 12.11.2019 року. Звертаючись до суду, позивачем подано заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, посилаючись на те, що Кіровоградською місцевою прокуратурою за результатами опрацювання рішень, прийнятих міською радою м. Кропивницький на п'ятнадцятій сесії сьомого скликання від 11.06.2019 встановлено, що рішенням міської ради №2592 затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (шляхом зміни цільового призначення) загальною площею 0,0715 га по вул. Кропивницького для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Пунктом 2 рішення вирішено змінити ОСОБА_2 цільове призначення земельної ділянки (кадастровий №3510100000:43:345:0034) по вул. Кропивницького загальною площею 0,0715 га з "індивідуального садівництва" на "будівництво та обслуговування будівель торгівлі", у тому числі змінити склад угідь та категорію земель з: " 0,0715 - багаторічні насадження" за рахунок земель сільськогосподарського призначення на " 0,0715 га - землі під громадською забудовою" за рахунок земель житлової та громадської забудови. За результатами вивчення змісту зазначеного рішення, Кіровоградською місцевою прокуратурою було направлено запит про надання копії висновку, що міститься в проекті землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Отже, зазначає, що про порушення інтересів держави у зв'язку з затвердженням оскаржуваного висновку йому стало відомо після ознайомлення з його змістом та після ознайомлення з проектом землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Копії вказаних документів надійшли на адресу Кіровоградської місцевої прокуратури з відділу у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 17.09.2019 (вих. № 554/113-19 від 10.09.2019). Тобто, до ознайомлення з проектом землеустрою та вказаним висновком, що міститься в ньому, позивач не знав і не міг знати про його існування та наявність підстав для його скасування. Таким чином, на його думку трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом пропущено з поважних причин.
Однак, суд не може погодитись з такою позицією позивача, та зауважує, що позивачем, крім висновку від 20.11.2018, оскаржується і рішення міської ради від 11.06.2019.
Так, відповідно до ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Також, нормами цієї статті передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Таким чином, про рішення п'ятнадцятої сесії сьомого скликання Міської ради міста Кропивницького від 11 червня 2019 року №2592 позивач повинен та міг дізнатись з офіційного веб-сайту Міської ради міста Кропивницького.
Крім того, позивачем як в позовній заяві так і в заяві про поновлення строку на звернення до суду не зазначено коли саме стало відомо про оскаржуване рішення Міської ради міста Кропивницького, в якому було відсутнє зазначення про відшкодування ОСОБА_2 втрат сільськогосподарського виробництва, а тому суд вважає, що у задоволенні заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними необхідно відмовити.
Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду та обставини викладені в ній, суд вважає, що наведені підстави є неповажними, оскільки позивачем не наведено жодних підстав, які б давали суду змогу встановити, що позивач не міг звернутися до суду у встановлені законом строки і ці обставини виникли з непереборних обставин, які не залежали від нього.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суд, а позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина